ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                              ПОСТАНОВА

                           ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01.04.2003                                                                                                                               м. Київ

Верховний Суд України на  спільному  засіданні  колегій  суддів  у

складі:

Головуючого            судді

судців:                присутні,

за участю  представників  головного  міжрегіонального   управління

статистики у м. Києві,

розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу

головного міжрегіонального управління статистики  у  м.  Києві  на

постанову  Вищого  господарського  суду України від 4 вересня 2002

року № 02-2-16/5773 у справі за позовом головного міжрегіонального

управління   статистики   у  м.  Києві  до  центру  обслуговування

споживачів та продажу послуг Київської міської  дирекції  ВАТ  "У"

про  повернення безпідставно нарахованих і сплачених коштів у сумі

26 078 грн. 25 коп.,

                            встановив:

У травні 2002 року головне міжрегіональне управління статистики  у

м.  Києві звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до

центру  обслуговування  споживачів  та  продажу  послуг  Київської

міської дирекції ВАТ "У" про повернення безпідставно нарахованих і

сплачених коштів у сумі 26 078 грн. 25 коп..

Ухвалою господарського суду м.  Києва  від  18  червня  2002  року

позовні матеріали повернуто позивачеві без розгляду.

Постановою Вищого  господарського  суду України від 4 вересня 2002

року № 02-2-16/5773 вищевказану ухвалу залишено без змін.

Ця ухвала та постанова мотивовані тим,  що із довіреності № 4  від

17   травня  2002  року  не  вбачається  надання  Т-ю  Д.Ю.  права

підписувати позовні заяви від імені позивача. Таким чином, позовну

заяву підписано особою, що не має права її підписувати.

Ухвалою Верховного  Суду  України від 20 лютого 2003 року порушено

провадження з перегляду в  касаційному  порядку  постанови  Вищого

господарського суду України від 4 вересня 2002 року № 02-2-16/5773

за  касаційною  скаргою  головного   міжрегіонального   управління

статистики  у  м.  Києві,  де  поставлено  питання  про скасування

зазначеної  постанови  Вищого  господарського  суду   України   та

передачу  справи  на  новий  розгляд  до  суду  першої  інстанції.

Посилання  зроблені  на  виявлення  різного   застосування   Вищим

господарським  судом  України  одного  й того ж положення закону в

аналогічних справах.

Заслухавши доповідача,    пояснення     представника     головного

міжрегіонального управління статистики у м.  Києві, який підтримав

доводи касаційної скарги і  просив  її  задовольнити,  перевіривши

матеріали  справи,  Верховний  Суд  України  дійшов  висновку,  що

оскаржену  постанову  Вищого  господарського  суду  України   слід

залишити без зміни з таких підстав.

У відповідності  з  ч.  1  ст.  54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         позовна

заява  подається  до  господарського  суду  в  письмовій  формі  і

підписується   повноважною  посадовою  особою  позивача  або  його

представником.

Ч. З ст.  57 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено,  що до  позовної

заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи

інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з п.  1 ч.  1 ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         суддя повертає

позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну

заяву підписано особою,  яка не  має  права  її  підписувати,  або

особою, посадове становище якої не вказано.

Із матеріалів  справи  вбачається,  що  позовну  заяву підписав за

дорученням Т-ь Д.Ю.

В оригіналі довіреності № 4 від 17 травня 2002 року зазначено,  що

позивач цією довіреністю  уповноважує  ТОВ  Юридичну  фірму  "ПЗР"

представляти його інтереси у судах,  державних виконавчих службах,

органах виконавчої влади,  недержавних органах,  підприємствах  та

організаціях.  Із метою здійснення вищевказаних повноважень надано

ТОВ Юридична фірма "ПЗР" право  отримувати  необхідні  довідки  та

документи,  підписувати від імені позивача заяви, листи, запити та

інші документи, які стосуються зазначених правовідносин (а.с. 4).

Таким чином,  із цієї довіреності не вбачається надання  Т-ю  Д.Ю.

права    підписувати    позовні    заяви   від   імені   головного

міжрегіонального управління статистики у м. Києві.

З урахуванням  наведеного,  постанову  Вищого  господарського суду

України від 4 вересня 2002 року № 02-2-16/5773 слід  залишити  без

зміни,  а  касаційну  скаргу головного міжрегіонального управління

статистики у м. Києві - без задоволення.

Враховуючи викладене  і  керуючись  статтями   111-17 - 111-20 ГПК

України, Верховний Суд України

                           постановив:

Касаційну скаргу головного міжрегіонального управління  статистики

у   м.   Києві   залишити  без  задоволення,  а  постанову  Вищого

господарського суду України від 4 вересня 2002 року № 02-2-16/5773

- без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.