Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2003 року
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів у
складі:
Головуючого судді,
суддів;
за участю представника ТОВ фірма "YYY" - присутній, розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ фірма "YYY" на
постанову Вищого господарського суду України від ХХ грудня 2002
року № Х4 у справі за заявою ТОВ фірма "YYY" про визнання
кредитором ВАТ "XXX" на загальну суму 754 720 грн. 25 коп.,
встановив:
У липні 2002 року ТОВ фірма "YYY" звернулось до господарського
суду Н-ської області із заявою про визнання кредитором ВАТ "XXX"
на загальну суму 754 720 грн. 25 коп.. Вимоги ТОВ фірма "YYY"
обґрунтовувались тим, що ХХ травня 2002 року ухвалою
господарського суду Н-ської області було порушено справу про
банкрутство ВАТ "XXX". Боржник має заборгованість перед ТОВ фірма
"YYY" за опротестованими простими векселями у сумі 663 736 грн. 77
коп.; за витратами, пов'язаними з протестом векселів, у сумі 1 515
грн.; за отриманими товарно-матеріальними цінностями на 30 988
грн. та за сплаченими кредитором 58 480 грн. 55 коп. згідно
договору поруки від 4 березня 2002 року.
Ухвалою господарського суду Н-ської області від ХХ вересня 2002
року визнано майнові вимоги кредитора в розмірі 89 468 грн. 48
коп. і включено їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.
Відхилено вимоги у частині включення суми 663 736 грн. 77 коп. по
пред'явленим до сплати у процедурі розпорядження майном векселям.
Ця ухвала мотивована тим, що вимога кредитора щодо сплати
вексельної суми виникла 9 липня 2002 року - у день пред'явлення
векселів до сплати та після порушення провадження по справі про
банкрутство і введення дії мораторію на задоволення вимог
кредиторів.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ жовтня
2002 року вищевказану ухвалу змінено. Визнано грошові вимоги
кредитора в розмірі 753 205 грн. 25 коп. і включено їх до
четвертої черги реєстру вимог кредиторів. Грошові вимоги ТОВ фірма
"YYY", пов'язані з протестом векселів, у сумі 1 515 грн.
відхилено.
Постанова апеляційної інстанції обгрунтована тим, що зобов'язання
сплатити по векселю виникло у боржника в момент видачі векселів,
тобто до порушення провадження по справі про банкрутство. Таким
чином, вимоги кредитора по сплаті емітованих боржником векселях є
конкурсними. Вимога у сумі 1 515 грн., пов'язана з протестом
векселів, відхилена, оскільки ці витрати виникли після порушення
провадження по справі про банкрутство і відповідно є поточними.
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ грудня 2002
року № Х4 постанову Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ жовтня 2002 року скасовано, а ухвалу господарського суду
Н-ської області від ХХ вересня 2002 року залишено без змін з
посиланням на те, що зобов'язання векселедавця виникло в момент
пред'явлення векселів до сплати, тобто після порушення провадження
по справі про банкрутство. Вимоги кредитора за опротестованими
векселями визнані поточними вимогами, що виникли у процедурі
банкрутства.
Ухвалою Верховного Суду України від ХХ лютого 2003 року порушено
провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого
господарського суду України від ХХ грудня 2002 року № Х4 за
касаційною скаргою ТОВ фірма "YYY", де поставлено питання про
скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України
та залишення без зміни постанови Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ жовтня 2002 року. Посилання зроблені на
виявлення різного застосування Вищим господарським судом України
одного й того ж положення закону в аналогічних справах та
порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ТОВ фірма "YYY",
який підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити,
перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України дійшов
висновку, що оскаржена постанова Вищого господарського суду
України підлягає скасуванню, а постанова Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ жовтня 2002 року - залишенню без зміни
із таких підстав.
Вищий господарський суд України, приймаючи постанову, вказав, що
зобов'язання векселедавця сплатити визначену суму виконується при
пред'явленні векселя до платежу. Оскільки зобов'язання
векселедавця виникло в момент пред'явлення векселів до платежу - 9
липня 2002 року - тобто, після порушення справи про банкрутство
ВАТ "XXX", то вимоги ТОВ фірма "YYY" за опротестованими векселями
є поточними, що виникли у процедурі банкрутства.
Проте, такий висновок не відповідає матеріалам справи та
положенням закону.
Так, згідно з вимогами ст. 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
кредитори за вимогами до боржника, які виникли до
порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними.
У відповідності з ч. З ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в
Україні" ( 2374-14 ) (2374-14)
у разі видачі (передачі) векселя відповідно
до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим
договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за
векселем.
Судами встановлено, що ТОВ фірма "YYY" є векселедержателем дев'яти
векселів, емітованих ВАТ "XXX", на загальну суму 663 736 грн. 77
коп.. Векселі були складені 3 жовтня 2001 року, 28 листопада 2001
року, 25 грудня 2001 року, 3 і 4 січня 2002 року, 4 та 18 лютого
2002 року. ТОВ фірма "YYY" вони передані за актами
приймання-передачі від 4 жовтня 2001 року; 3, 17 і 27 грудня 2001
року; 9 січня 2002 року; 12 і 18 лютого 2002 року; 11 березня 2002
року та 10 квітня 2002 року (т. 4, а.с. 9-34).
Провадження у справі про банкрутство ВАТ "XXX" порушено ХХ травня
2002 року (т. 1, а.с. 1).
Грошові зобов'язання щодо платежу за векселем виникли у ВАТ "XXX"
до порушення провадження у справі про банкрутство, і ТОВ фірма
"YYY" є конкурсним кредитором за вимогами до боржника щодо сплати
емітованих ним векселів.
У зв'язку з цим постанова Вищого господарського суду України від
ХХ грудня 2002 року № Х4 підлягає скасуванню, а постанова Н-ського
апеляційного господарського суду від ХХ жовтня 2002 року -
залишенню без зміни.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України, -
постановив:
касаційну скаргу ТОВ фірма "YYY" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від ХХ грудня 2002
року ( sp13/085-1 ) (sp13/085-1)
№ Х4 скасувати, а постанову Н-ського
апеляційного господарського суду від ХХ жовтня 2002 року
залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.