ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
17.12.2002 Справа N 6/141
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі <...>:
за участю представників:
ВАТ "Азов" - Басивського В.О., Федорової О.О.,
ТОВ "Галс-К Лтд" - Чернікової О.С.,
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Галс-К Лтд" на постанову
Вищого господарського суду України від 24 вересня 2002 р. у справі
за позовом ТОВ "Галс-К Лтд" до ВАТ "Азов" про стягнення
1579287,72 грн. та за зустрічним позовом про визнання угод
недійсними, в с т а н о в и л а:
У лютому 2002 р. ТОВ "Галс-К Лтд" звернулось до суду з
позовом про стягнення з ВАТ "Азов" заборгованості за поставлений
відповідно до договору N 2/99-ТГД (N 16-е-98) від 24.12.1998 р.
природний газ у сумі 1318849,33 грн. та штрафних санкцій у сумі
194900,64 грн.
У ході розгляду справи позивачем також була заявлена вимога
про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 65537,75 грн.
ВАТ "Азов" проти позову заперечувало, стверджуючи, що не має
заборгованості по оплаті за поставлений газ перед позивачем.
Також, ВАТ "Азов" подало зустрічні позови про визнання
недійсними угод N 2 від 01.02.2001 р. та N 3 від 25.02.2001 р.,
якими констатовані взаємні заборгованості сторін та обумовлено
проведення взаємозаліків вимог.
Ухвалою господарського суду Донецької області від
05.06.2002 р. повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ВАТ
"Азов" про визнання недійсними п.п. 2.2,2.3 договору N 16-е-98 від
24.12.1998 р. та п. 1.3 додатку N 2 до договору N 16-е-98 від
24.12.1998 р.
Рішенням господарського суду Донецької області від
10.06.2002 р. позов ТОВ "Галс-К Лтд" задоволене, у зустрічних
позовах ВАТ "Азов" відмовлено за безпідставністю.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
17.07.2002 р. рішення від 10.06.2002 р. та ухвала від
05.06.2002 р. господарського суду Донецької області скасовані.
У позові ТОВ "Галс-К Лтд" відмовлено, оскільки позивачем не
доведена сума заборгованості, а також те, що поставки газу
здійснювалися ним саме на підставі договору N 16-е-98 від
24.12.1998 р. Окрім того, судом зазначено, що договір N 16-е-98
від 24.12.1998 р. взагалі не може вважатися укладеним з огляду на
те, що сторонами не була остаточно узгоджена ціна природного газу.
Зустрічні позови ВАТ "Азов" про визнання недійсними угод N 2
від 01.02.2001 р. та N 3 від 25.02.2001 р. задоволені з тих
мотивів, що дані угоди підписані неуповноваженими особами.
Постановою апеляційної інстанції також була скасована ухвала
господарського суду Донецької області від 05.06.2002 р., якою
повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ВАТ "Азов" про
визнання недійсними п.п. 2.2, 2.3 договору N 16-е-98 від
24.12.1998 р. та п. 1.3 додатку N 2 до договору N 16-е-98 від
24.12.1998 р., і провадження по цьому зустрічному позову ВАТ
"Азов" припинено через відсутність предмета спору.
Постановою Вищого господарського суду України від 24 вересня
2002 р. постанова апеляційної інстанції залишена без змін.
14 листопада 2002 р. Верховним Судом України порушено
провадження за касаційною скаргою ТОВ "Галс-К Лтд", у якій
ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського
суду України від 24 вересня 2002 р., постанови Донецького
апеляційного господарського суду від 17.07.2002 р. та залишення
без змін рішення господарського суду Донецької області від
10.06.2002 р. В обгрунтування скарги зроблено посилання на
неправильне застосування норм матеріального та процесуального
права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вищий господарський суд України, залишаючи без змін постанову
апеляційного суду, не врахував те, що вона ухвалена з порушенням
вимог чинного законодавства.
Так, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи
у позові ТОВ "Галс-К Лтд", апеляційний суд виходив з того, що
позивачем не доведена сума заборгованості, факт поставки ним газу
саме на підставі договору N 16-е-98 від 24.12.1998 р. та укладення
договору N 16-е-98 від 24.12,1998 р., з огляду на те, що сторонами
не була остаточно узгоджена ціна природного газу.
Як суд апеляційної інстанції, так і касаційний суд не дали
належної правової оцінки тій обставині, що рішенням арбітражного
суду Донецької області від 24.07.2000 року по справі N 1/63 з
відповідача була стягнута заборгованість за поставлений (за один з
місяців поставок) за спірним договором газ (квітень 1999 року), з
урахуванням додаткової угоди про порядок розрахунків за спожитий
газ.
Факти, встановлені рішенням господарського суду під час
розгляду однієї справи, у силу ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не
доводяться знову при вирішенні інших спорів, у яких беруть участь
ті самі сторони.
Згадані суди, дійшовши всупереч вимогам чинного законодавства
висновку про неукладення спірного договору, не звернули уваги на
те, що сама поставка газу позивачем, його помісячні об'єми,
підписання актів приймання та проведення розрахунків не
оспорювалися відповідачем, а також на те, що, згідно зі ст. 4
Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
цивільні права і обов'язки
виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій
громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в
силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують
цивільні права і обов'язки.
Відповідно до ч. З ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в
апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що
не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, скасувавши ухвалу
господарського суду Донецької області від 05.06.2002 р., якою
повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ВАТ "Азов" про
визнання недійсними п.п. 2.2, 2.3 договору N 16-е-98 від
24.12.1998 р. та п. 1.3 додатку N 2 до договору N 16-е-98 від
24.12.1998 р. і припинивши провадження за цим зустрічним позовом
ВАТ "Азов" через відсутність предмета спору, порушив вимогу
зазначеної норми закону.
Висновок апеляційної інстанції про недоведеність позивачем
факту поставки газу саме за указаним ним договором, а не іншим, є
результатом неповного дослідження обставин справи, на що суд
касаційної інстанції всупереч вимогам ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, уваги не звернув та не
дав належної правової оцінки. Обидві сторони не заперечували
поставку газу лише за одним договором, який має різне позначення.
Окрім того, суд першої інстанції, відмовляючи в зустрічному
позові про визнання додаткових угод недійсними, обов'язок по
доказуванню факту їх несхвалення поклав на позивача за цією
вимогою, тоді, коли він повинен був довести лише факт підписання
угод не тими особами, які в них указані.
Порушення вимог матеріального та процесуального права,
допущені судами при розгляді справи, є підставою для скасування
винесених судових рішень та направлення справи на новий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене та
вирішити спір з дотриманням вимог закону, зокрема, й щодо строків
позовної давності до вимог про визнання недійсними положень
договору від 24.12.1998 року та додаткових угод до нього, а також
дослідити питання законності положень договору стосовно проведення
розрахунків за курсом долара США на момент проведення фактичного
розрахунку (зарахування коштів на банківський рахунок позивача), а
не на момент виникнення зобов'язання по оплаті.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова
палата П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу ТОВ "Галс-К Лтд" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 24 вересня
2002 р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від
17.07.2002 р. та рішення господарського суду Донецької області від
10.06.2002 р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
першої інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.