ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
03.12.2002 N 7/1106Н
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів
судової палати у господарських справах у складі: <...>
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський
птахокомбінат" на постанову Вищого господарського суду України
від 6 серпня 2002 року у справі за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "Кам'янець-Подільський птахокомбінат" до
Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції
Хмельницької області про визнання рішення недійсним встановив:
У листопаді 2001 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Кам'янець-Подільський птахокомбінат" у господарському суді
Хмельницької області пред'явило позов до Кам'янець-Подільської
об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про
визнання рішення недійсним.
Позов мотивований тим, що спірне рішення прийнято з
порушенням п. 6 "Порядку нарахування, виплати і використання
коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським
товаровиробникам за продані ними переробним підприємством молоко
та м'ясо в "живій вазі" затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 12 травня 1999 року за N 805 ( 805-99-п ) (805-99-п)
.
Відповідач позов не визнав зазначивши, що спірне рішення не
суперечить чинному законодавству.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 1
квітня 2002 року позов задоволено з тих підстав, що донарахування
сум ПДВ відповідачем суперечить чинному законодавству.
Постановою Вищого господарського суду України від 6 серпня
2002 року зазначене рішення скасовано та в позові відмовлено.
Постанова мотивована тим, що судом першої інстанції невірно
застосовані норми п.11.21 статті 11 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 6 вищевказаного Порядку
( 805-99-п ) (805-99-п)
та положення Державного класифікатора продукції та
послуг ДК 016-97 ( v0822217-97 ) (v0822217-97)
.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 7
листопада 2002 року за касаційною скаргою товариства з обмеженою
відповідальністю "Кам'янець-Подільський птахокомбінат" порушено
провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого
господарського суду України від 6 серпня 2002 року, з мотивів її
невідповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та нормам
матеріального права.
В судовому засіданні представник Кам'янець-Подільської
об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області
висловився проти задоволення касаційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю
"Кам'янець-Подільський птахокомбінат" не використало наданого
законом права на участь свого представника у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши
матеріали справи і рішення, які приймались судами в процесі її
розгляду, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
до 1 січня 2004 року
сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до
бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за
реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та
м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати
дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними
переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до
бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності
за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за
молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних
цехах, повністю залишається у розпорядженні цих
сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку
власного виробництва тваринницької продукції та продукції
птахівництва.
Порядок нарахування і використання зазначених коштів
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як вказано в частині 2 статті 6 "Порядку нарахування, виплат
і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій
сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним
підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі" затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року за
N 805 ( 805-99-п ) (805-99-п)
, за результатами окремого обліку продукції,
виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками
молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до
вимог Закону України "Про додаток на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначають суми податкових зобов'язань та
податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та
продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію,
яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу
державної податкової служби за місцем реєстрації переробного
підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в
строки, визнані цим Законом, з урахуванням нормативно-правових
актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за
окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість
перераховується переробним підприємством на його окремий рахунок.
Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за
кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати
сум податку перелік платіжних доручень на фактично зараховані на
окремий рахунок кошти і виписку банку з окремого рахунка.
Таким чином, до включення у окрему податкову накладну
підлягають суми, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем
продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими
товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, а не лише від
реалізації м'яса та м'ясопродуктів, виготовлених з проданих
сільськогосподарськими товариствами м'яса в живій вазі.
Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Державного стандарту
України 3938-99 "М'ясна промисловість. Продукти забою худоби"
м'ясо, це туша, півтуша, четвертина або її частина, що є
сукупністю м'язової, жирової, сполучної тканини з кістками.
Як вказано в підпунктах 11.1 та 11.2 пункту 11 того ж
Стандарту шкіряна сировина, це шкури тварин, придатні для
виробництва шкіри, а шкура, це зовнішній покрив, знятий з туші
худоби.
Виходячи з цього, неправильним є висновок Вищого
господарського суду України, щодо неможливості включення у окрему
податкову накладну сум від продажу шкур великої рогатої худоби.
Крім того, як вказано в пункті 4.4.1 статті 4 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли
норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на
підставі закону, або коли норми різних законів чи різних
нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне)
трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих
органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь
як платників податків, так і контролюючого органу, рішення у
межах апеляційного узгодження приймається на користь платників
податків.
За таких обставин, постанова Вищого господарського суду
України від 6 серпня 2002 року підлягає скасуванню, а рішення
господарського суду Хмельницької області залишено в силі, як
законне та обгрунтоване.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 6 серпня
2002 року скасувати.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 1 квітня
2002 року залишити в силі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
"Вісник господарського судочинства",
N 4, 2003