Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2002 року
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів у
складі:
Головуючого судді,
суддів;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства комплексної поставки устаткування "XXX" на
постанову Вищого господарського суду України від ХХ.08.2002 року у
справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "YYY" до
Відкритого акціонерного товариства, "ZZZ", третя особа Державне
підприємство комплексної поставки устаткування "XXX" про визнання
недійсної угоди,
встановив:
21.01.2001 року ВАТ "YYY" звернулось з позовом до ВАТ "ZZZ", третя
особа без самостійних вимог - Державне підприємство по комплексній
поставці обладнання "XXX" (далі ДП "XXX") про визнання недійсним
розрахунків за електроенергію векселями що не мають вексельної
сили.
Позов обгрунтовано тим, що відповідач 24.12.1998 року здійснив
оплату заборгованості за електроенергію підробленими простими
векселями за №№ з 3223240369 по 3223240443, номінальною вартістю
100000 грн.,на загальну суму 7500000 грн..
Відповідач позов не визнав з підстав недоведеності факту
проведення розрахунків між сторонами підробленими простими
векселями.
Рішенням Господарського суду Н-ської області від ХХ лютого 2002
року у позові відмовлено.
Суд визнав, що акт про вексельний платіж є розрахунком виконання
зобов'язань по оплаті за спожиту електроенергію за договором
постачання електроенергії, не породжує для сторін нових прав і
обов'язків, не містить ознак окремої угоди і не має підстав
вважати що відповідач здійснив розрахунок підробленими простими
векселями.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.04.2002 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ.08.2002 року
постанова апеляційного суду залишена без змін. Оскаржувану
постанову Вищий господарський суд України мотивував тим, що
господарські суди всебічно і повно дослідили докази у справі і
постановили законні рішення.
ХХ жовтня 2002 року за касаційною скаргою ДП "XXX" Верховним Судом
України порушено касаційне провадження з перегляду постанови
Вищого господарського суду України від ХХ.08.2002 року. Скарга
мотивується неправильним застосуванням норм матеріального права.
Представники ДП "XXX" А.А.А. і ВАТ "YYY" - Б.Б.Б.. висловись на
підтримку касаційної скарги, а представник ВАТ "ZZZ" В.В.В. проти
скарги заперечує.
Заслухавши доповідь судді - доповідача вивчивши доводи касаційної
скарги перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі
встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування
Вищим господарським судом України норм матеріального права,
Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову про визнання недійсною угоди по
оплаті заборгованості за електроенергію підробленими простими
векселями актом вексельного платежу від 24.12.1998 року по
виконанню умов договору постачання електроенергії (далі договір)
та визнаючи відсутність самої угоди, господарський суд, з яким
погодився і апеляційний суд, не з'ясував правову природу договору,
форму розрахунків між сторонами відповідно до вимог ст. 41
Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
.
За наявності підстав спеціального дослідження простих векселів за
номерами зазначеними в акті вексельного платежу від 24.12.1998
року господарський суд, відповідно до вимог ст.ст. 38,41 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
їх не витребував та не призначив судову
експертизу на предмет їх фіктивності і відповідності вимогам
"Правил виготовлення і використання вексельних бланків"
( 528-92-п ) (528-92-п)
, затверджених постановою Кабінету Міністрів України і
Національного банку України від 10.09.1992 року № 528 та ст. 21
Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
(далі Закон ( 1201-12 ) (1201-12)
) згідно з якими вексель є цінним папером і
повинен відповідати зазначеним у Законі реквізитам. При
відсутності будь-якого із реквізитів вексель не має сили простого
векселя. Крім того суд не з'ясував, яким чином емітовані ДП "XXX"
75 простих векселів з номерами зазначеними в акті вексельного
платежу від 24.12.1998 року знаходились у віданні ВАТ "ZZZ".
У зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення до
справи, висновок Вищого господарського суду України щодо
законності судових рішень у справі є помилковим, а оскаржувана
постанова від ХХ.08.2002 року прийнята з неправильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому
підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду
першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському
суду першої інстанції слід всебічно і повно з'ясувати всі фактичні
обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне
значення для вирішення спору по суті, правильно застосувати
матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини сторін та
визначає їх права і обов'язки в цих відносинах, і прийняти законне
судове рішення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-17, 111-18, 111-19,
111-20 Господарського процесуального Кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Верховний Суд України, -
постановив:
касаційну скаргу ДП "XXX" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp14/051-1 ) (sp14/051-1)
від ХХ.08.2002 року, постанову Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.04.2002 року та рішення
Господарського суду Н-ської області від ХХ.02.2002
року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.