ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          Іменем України

                      12.11.2002  N 1/5/119

     Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі: <...>

     за участю представників:

     ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя - Дондіка В.В.,
Капріці В.Т.,  Лукацької Л.Г.,  Олейнікова Є.В.,  Приходько  Є.Т.,
Романової  Н.А.;  Генеральної прокуратури України - Клавкіна М.В.,
Шморгуна О.С.;  ТОВ "Компанія "МАСА інвест груп" - Коваленко А.А.,
Семенова М.В., Стороженко О.А., Шапочки А.М.,

     розглянувши  касаційну  скаргу  ТОВ  "Компанія  "МАСА  інвест
груп"  на постанову Вищого господарського суду України від 11 - 24
липня 2002 р.     у   справі   за      позовом    ТОВ    "Компанія
"МАСА   інвест  груп"  до  ДПІ  у  Орджонікідзевському  районі  м.
Запоріжжя про визнання недійсним рішення встановила:

     У грудні 2001 р.  ТОВ "Компанія "МАСА інвест груп" звернулось
до   суду   з   позовом  про  визнання  недійсним  рішення  ДПІ  у
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя N 664/26-02/25479096/27331
від 14.12.2001   р.,   яким  позивачеві  донараховано  податок  на
прибуток,  податок на додану  вартість  та  застосовано  фінансові
санкції на загальну суму 93624486 грн.

     У ході розгляду справи позивач доповнив свої вимоги та просив
визнати рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м.  Запоріжжя N 1
від 02.01.2002 р.  про стягнення спірних сум таким, що не підлягає
виконанню.

     Відповідач проти  позову  заперечував,  стверджуючи,  що   до
позивача  правомірно  застосована  відповідальність  за  порушення
податкового законодавства.

     Рішенням господарського   суду   Запорізької   області    від
26.03.2002  р.,  залишеним  без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного  господарського  суду  від   27.05.2002   р.,   позов
задоволено  частково.  Рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м.
Запоріжжя від  14.12.2001   р.   визнано   недійсним   у   частині
донарахування   податку   на  прибуток  у  розмірі  3290200  грн.,
застосування фінансових санкцій по податку на прибуток  у  розмірі
800030  грн.,  донарахування  податку на додану вартість у розмірі
2412981,58 грн.,  застосування фінансових санкцій  по  податку  на
додану вартість у розмірі 486990 грн., а всього на суму 6990201,58
грн.

     У частині визнання рішення ДПІ у  Орджонікідзевському  районі
м.  Запоріжжя  N  1  від  02.01.2002  р.  таким,  що  не  підлягає
виконанню,  провадження  у справі припинено на підставі п.1 ст. 80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

     У іншій частині позовних вимог відмовлено з огляду на те, що,
оскільки, експортні операції здійснені платником без вивозу товару
за  межі митної території України,  вони мають оподатковуватися за
ставкою 20%.

     Постановою Вищого господарського суду України від 11-24 липня
2002 р.  постанова апеляційної інстанції залишена без змін.

     5 вересня   2002   р.   Верховним   Судом   України  порушено
провадження за  касаційною  скаргою  ТОВ  "Компанія  "МАСА  інвест
груп",  у  якій  ставиться  питання про скасування постановлених у
справі судових рішень з  посиланням  на  неправильне  застосування
норм  матеріального  права,  зокрема,  ст.  6  Закону України "Про
податок на додану вартість"  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        ,  різне  застосування
Вищим господарським судом України одного і того ж положення закону
у аналогічних справах.

     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до  підпункту  6.2.1.  ст.6  Закону  України  "Про
податок  на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         податок за нульовою
ставкою обчислюється щодо операцій  з  продажу  товарів,  що  були
вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території
України.

     Товари вважаються   вивезеними   (експортованими)   платником
податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення
(експортування) засвідчене  належно  оформленою  митною  вантажною
декларацією.

     Суд першої  інстанції,  розглянувши  дану справу,  прийшов до
висновку,  що у справі відсутні докази  вивезення  (експортування)
платником  податку  -  позивачем  товарів за межі митної території
України.

     З таким висновком погодилися суд  апеляційної  та  касаційної
інстанції.

     Згідно з  ст.  111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  переглядаючи у
касаційному  порядку  судові  рішення,  касаційна   інстанція   на
підставі   встановлених   фактичних   обставин   справи  перевіряє
застосування   судом   першої   чи   апеляційної   інстанції  норм
матеріального і процесуального права.

     Касаційна інстанція  не  має  права встановлювати або вважати
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу  одних
доказів  над іншими,  збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.

     Приймаючи до уваги  встановлені  судами  фактичні  обставини,
судова  палата не знаходить підстав,  передбачених ст.  111-19 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  для скасування оскаржуваної постанови Вищого
господарського суду України.

     Враховуючи наведене,   керуючись  статтями  111-17  -  111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  судова
палата П О С Т А Н О В И Л А:

     Касаційну скаргу  ТОВ "Компанія "МАСА інвест груп" відхилити.
Постанову Вищого господарського суду України від 11-24 липня  2002
р.  залишити без змін.

     Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

 "Вісник господарського судочинства",

 N 4, 2003