ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2002 Справа N 4/509
м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого
Суддів
за участю представників:
ВАТ "ЧХ" ,
ТОВ "БХ",
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "БХ" на постанову Вищого
господарського суду України від 28 травня 2002р. у справі за
позовом ТОВ "БХ" до ВАТ "ЧХ" про визнання недійсним рішення
загальних зборів,
встановила:
У жовтні 2001р. ТОВ "БХ" звернулось до суду з позовом про визнання
недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "ЧХ" від
27.06.2001р.
Позов мотивовано тим, що, оскільки, рішенням Першотравневого
райсуду м.Чернівці від 11.06.2001р. дії Чернівецького відділення
Промінвестбанку по розсилці персональних повідомлень акціонерам
ВАТ "ЧХ" про призначення позачергових загальних зборів на
27.06.2001р. та подача оголошень у засоби масової інформації
визнані неправомірними, позивач не був належним чином повідомлений
про скликання зборів. Також, ТОВ "БХ" стверджує, що при проведенні
зборів 27.06.2001р. не була проведена реєстрація акціонерів.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що
рішенням арбітражного суду м. Києва від 26.07.2001р. рішення
загальних зборів акціонерів ВАТ "ЧХ" від 27.06.2001р. визнані
правомочними та такими, що підлягають обов'язковому виконанню.
Виходячи з того, що реєстратор відмовився надати реєстр
акціонерів, реєстрація акціонерів на загальних зборах проводилась
реєстраційною комісією, створеною за наказом акціонера, який
володіє більш ніж 10 відсотками голосів.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 19.10.2001р.
у позові відмовлено. Рішення мотивовано тим, що у зв'язку з
скасуванням судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду
України 19.09.2001р. рішення Першотравневого райсуду м. Чернівці
від 11.06.2001р., яким визнано недійсними повідомлення про
проведення зборів, акціонери вважаються повідомленими належним
чином. З огляду на безпідставність відмови реєстратора надати
реєстр акціонерів, судом визнано правомірним проведення реєстрації
утвореною реєстраційною комісією.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
28.02.2002р. рішення скасовано, позов задоволене. Постанова
обгрунтована тим, що відповідачем було не належним чином
повідомлено акціонерів про час та місце проведення зборів, а також
тим, що реєстрація акціонерів відбулася з порушенням чинного
законодавства, оскільки, реєстрація акціонерів здійснюється лише
згідно з реєстром, а представники, які контролюють реєстрацію не
можуть підмінити процедуру реєстрації встановлену законодавством.
Постановою Вищого господарського суду України від 28 травня 2002р.
постанова апеляційної інстанції скасована, рішення господарського
суду Чернівецької області від 19.10.2001р. залишене без змін з тих
мотивів, що повідомлення про збори акціонерів та реєстрація
акціонерів були проведені у відповідності з чинним законодавством.
15 серпня 2002р. Верховним Судом України порушено провадження за
касаційною скаргою ТОВ "БХ", у якій ставиться питання про
скасування постанови Вищого господарського суду України від 28
травня 2002р. та залишення без змін постанови Львівського
апеляційного господарського суду від 28.02.2002р. В обґрунтування
скарги зроблено посилання на різне застосування Вищим
господарським судом України одного й того ж положення закону у
аналогічних справах.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постанова Вищого господарського суду України в цій справі винесена
з порушенням норм матеріального та процесуального права.
При прийнятті касаційної скарги на постанову апеляційного суду,
якою визнано недійсним рішення загальних зборів, де було обрано
новий склад правління, касаційний суд не дав належної правової
оцінки факту підписання касаційної скарги від імені відповідача
представником, довіреність якому видана особою, що такого права не
мала оскільки рішення загальних зборів, зокрема, І стосовно
обрання нового складу правління визнане недійсним судом, рішення
якого набрало законної сили.
Дана обставина була підставою для повернення касаційної скарги
згідно з ст. 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а після порушення
провадження у справі - підставою для залишення касаційної скарги
без розгляду.
Суд касаційної інстанції необґрунтовано не звернув уваги на цю
обставину, не дивлячись на те, що на це було посилання в
клопотанні про відмову від касаційної скарги та припинення
касаційного провадження за такою скаргою, яке було заявлене
головою правління ВАТ "ЧХ" З-м А.В., повноваження якого були
підтверджені постановою апеляційного суду та повноважним
представником акціонерного товариства на початку судового
засідання. Судом безпідставно не задоволено клопотання
представника цього товариства про залишення касаційної скарги без
розгляду, згадка про яке є в оскаржуваній постанові.
Незадоволення клопотання в зв'язку з оцінкою в судовому засіданні
положень постанови Вищого господарського суду України від
30.04.2002 року по справі № 9/568, наданої не уповноваженим
представником товариства, якою повноваження З-а А.В., як голови
правління ВАТ "ЧХ" визнані припиненими відповідно до статуту з 29
липня 2001 року, не можна вважати обгрунтованим.
Таке обгрунтування є наслідком порушення касаційним судом меж
власної компетенції, передбаченої ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Дана норма забороняє суду збирати нові докази або
додатково їх перевіряти. Постанова ВГСУ мала прийматися на
підставі встановлених судом першої чи апеляційної інстанції
фактичних обставин по цій справі.
Враховуючи встановлені згаданими судами обставини, суд касаційний
мав перевірити правильність застосування ними норм матеріального
та процесуального права.
Покладення в основу правових висновків касаційного суду обставин,
які не були та не могли бути відомі суду першої чи апеляційної
інстанції, оскільки виникли пізніше дати порушення касаційного
провадження по даній справі, в зв'язку з ухваленням касаційним
судом постанови по іншій справі (скасованої постановою Верховного
Суду України від 13 серпня-2002 року), де сторонами були не ті ж
самі особи, суперечить чинному законодавству.
Вищим господарським судом допущено представником відповідача в
судовому засіданні касаційної інстанції особу, уповноважену іншою,
у якої права на видачу довіреності не було, оскільки апеляційним
судом рішення загальних зборів акціонерного товариства, згідно
якого така особа здійснювала свої повноваження, визнане недійсним.
В той же час, касаційним судом не допущено представником цього
товариства особу, довіреність якій видана повноважною особою. Така
правова ситуація є недопустимою, так як суперечить вимогам чинного
законодавства.
Відповідно до ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова
апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття.
В силу ст. 115 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення, ухвали, постанови
господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на
всій території України.
Не є таким, що ґрунтується на законі й посилання суду касаційної
інстанції, як на підставу не допуску представником відповідача,
особи, яка була уповноважена законним головою правління ВАТ З-м
А.В., на наявність в матеріалах справи повідомлень відповідача про
скасування довіреностей, підписаних З-м А.В., оскільки таке
повідомлення підписане не уповноваженою законом особою. Окрім
того, таке посилання касаційного суду є наслідком переоцінки ним
доказів, що були оцінені апеляційним судом. Така переоцінка
суперечить вимогам чинного законодавства.
В порушення вимог процесуального закону суд касаційної інстанції,
не погодившись з фактичними обставинами встановленими апеляційним
судом, які пов'язані з порушенням порядку скликання та проведення
загальних зборів (реєстрації акціонерів) відкритого акціонерного
товариства, здійснив встановлення нових обставин, що були
відхилені судом апеляційної інстанції.
Так, касаційний суд указує на те, що акціонери ВАТ "ЧХ" були
належним чином повідомлені про скликання і проведення загальних
зборів акціонерного товариства, посилаючись при цьому на
встановлення такого факту постановою апеляційного суду, однак це
не відповідає дійсності, так як суд апеляційної інстанції до
такого висновку не приходив. Його висновок свідчить про
протилежне. Таким чином, встановлення касаційним судом наведених
обставин є переоцінкою фактичних обставин, встановлених
апеляційним судом, та доказів, на підставі яких встановлені
фактичні обставини, і є наслідком порушення вимог закону.
Наслідком переоцінки доказів та фактичних обставин, встановлених
судом апеляційної інстанції, є й решта правових висновків,
зроблених судом касаційної інстанції.
Не мотивованим та не переконливим є також посилання касаційного
суду, в обґрунтування винесеної постанови, на реєстрацію
акціонерів на підставі рішення Першотравневого районного суду м.
Чернівці від 27 червня 2001 року, яким ряд акціонерів були
зобов'язані зареєструватися на загальних зборах товариства та яке
було допущено до негайного виконання. Такий висновок суду зроблено
без аналізу фактичних обставин справи та вимог чинного
законодавства, зокрема, Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
, Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
;
Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
.
Порушення вимог матеріального права, допущені судом при розгляді
справи, є підставою для скасування винесених судових рішень та
направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід перевірити
чи відповідали вимогам чинного законодавства порядок скликання та
проведення загальних зборів відкритого акціонерного товариства ВАТ
"ЧХ" від 27 червня 2001 року.
Для цього суду слід з'ясувати, зокрема, статус "Української
Інвестиційної газети", де було зроблено оголошення про позачергові
загальні збори акціонерного товариства; відповідність реєстрації
акціонерів на зборах вимогам Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, законність реєстрації деяких з них на
підставі рішення суду; зробити висновок про правомочність рішення
загальних зборів з урахуванням дійсної кількості голосів
акціонерів, що брали участь у зборах.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111 - 17, 111-20
Господарського процесуального кодексу України, судова палата
постановила:
Касаційну скаргу ТОВ "БХ" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 28.05.2002р.
( sp09/076-1 ) (sp09/076-1)
, постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 28.02.2002р. та рішення господарського
суду Чернівецької області від 19.10.2001р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.