ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
15.10.2002 Справа N 12/111
Верховний Суд України в складі: <...>
розглянувши на спільному засіданні колегій Судової палати в
господарських справах за участю представників:
ВАТ "Полтаваобленерго" - Гуйвана П.Д., Салатної Л.М.,
ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" - Цимбала В.А.,
3-ї особи - Національної комісії регулювання електроенергетики
України - Морозової В.І. касаційну скаргу ВАТ "Полтаваобленерго"
на постанову Вищого господарського суду України від 25 червня
2002 р. N 12/111 в справі за позовом ВАТ "Полтавський
гірничо-збагачувальний комбінат" до ВАТ "Полтаваобленерго",
3-тя особа - Національна комісія регулювання електроенергетики
України про зобов'язання укласти договір про передачу
електроенергії, В С Т А Н О В И В:
У лютому 2002 р. ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний
комбінат" пред'явлено позов до ВАТ "Полтаваобленерго" про
зобов'язання укласти договір про передачу електроенергії.
Позивач зазначав, що в зв'язку з отриманням ліцензії на
енергопостачання виникла необхідність укладення договору з
відповідачем на передачу електроенергії по локальних мережах
останнього.
3 жовтня 2001 р. ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний
комбінат" направив підписаний зі свого боку проект договору
N 1329/81 від 3 жовтня 2001 р. про передачу електроенергії
локальними мережами ВАТ "Полтаваобленерго".
ВАТ "Полтаваобленерго" своїм листом N 30/5009 повідомило, що
надісланий позивачем договір не відповідає вимогам чинного
законодавства і надіслало свій варіант договору про передачу
електроенергії локальними електричними мережами. На повторне
звернення у лютому 2002 р. до відповідача та надіслання йому
другого варіанту договору ВАТ "Полтаваобленерго" не дало
відповіді, що стало підставою звернення до суду.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 8 квітня
2002 р. позов задоволено. Зобов'язано ВАТ "Полтаваобленерго"
укласти договір про передачу електричної енергії локальними
електричними мережами з ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний
комбінат" на умовах, викладених в проекті договору N 184/81 від
1 лютого 2002 р. В разі непідписання ВАТ "Полтаваобленерго"
договору N 184/81 від 1 лютого 2002 р. постановлено вважати його
укладеним з моменту набрання рішенням законної сили.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
14 травня 2002 р. вказане рішення скасовано, а у задоволенні
позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 25 червня
2002 р. N 12/111 постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 14 травня 2002 р. скасовано, а рішення
господарського суду Полтавської області від 8 квітня 2002 р.
залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 19 вересня 2002 р. за
касаційною скаргою ВАТ "Полтаваобленерго" порушено провадження з
перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського
суду України від 25 червня 2002 р. N 12/111. Скарга мотивується
тим, що Вищим господарським судом України по-різному застосовані в
аналогічних справах положення Закону України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, Правил користування електричною
енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
, Умови та Правила здійснення підприємницької
діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованими
тарифами ( z0448-96 ) (z0448-96)
.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та заперечення проти
неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню.
В основу постанови Вищого господарського суду України
покладено висновки про те, що вимоги позивача є законними,
оскільки законодавство про електроенергетику не встановлює прямих
заборон щодо купівлі енергопостачальником електроенергії
безпосередньо у ДП "Енергоринок" з оптового ринку електроенергії
для власного споживання і наявне спів-падання постачальника та
споживача в одній особі не може бути підставою для недопущення
позивача в якості постачальника до користування існуючими
локальними мережами відповідача.
Такі висновки є помилковими.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
енергопостачальники - це учасники оптового ринку
електричної енергії України, які купують електричну енергію на
цьому ринку з метою продажу її споживачам. У спірному проекті
договору про передачу локальними мережами відповідача купленої
позивачем на оптовому ринку України електричної енергії
ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" згідно з
ліцензією виступає як енергопостачальна організація. Між тим,
відповідно до цього ж проекту договору ВАТ "Полтавський
гірничо-збагачувальний комбінат" є споживачем, тобто мається на
увазі постачання (продаж) електричної енергії самому собі
(а.с. 5-6), що правильно встановлено апеляційним господарським
судом.
Згідно з вимогами законодавства у сфері електроенергетики і
вимогами пп.3.8.1 "Умов та Правил здійснення підприємницької
діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим
тарифом", затверджених Постановою Національної комісії з питань
регулювання електроенергетики України N 36 ( z0448-96 ) (z0448-96)
від
12 серпня 1996 р., ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний
комбінат" як ліцензіат повинно здійснювати продаж електричної
енергії споживачам на договірних засадах, що є суттєвою умовою
договору про передачу електричної енергії з власником місцевих
(локальних) електромереж, тобто з ВАТ "Полтаваобленерго". Тому за
відсутності таких договорів та передбачених законодавством
споживачів електроенергії, що мають отримувати її на підставі
договорів купівлі-продажу з постачальником, договір про передачу
електричної енергії місцевими (локальними) електромережами,
суперечить встановленим Законом України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
економічним та організаційним основам діяльності в
електроенергетиці і, зокрема, ст. 25 Закону України "Про
електроенергетику" яка не надає права споживачу на придбання
електроенергії на оптовому ринку.
Судами встановлено, що ВАТ "Полтаваобленерго" має ліцензію на
здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної
енергії своїми локальними мережами. В процесі здійснення
діяльності з передачі електроенергії ВАТ "Полтаваобленерго"
повинно керуватися "Умовами та Правилами здійснення
підприємницької діяльності з передачі електричної енергії
місцевими (локальними) електромережами", затвердженими Постановою
Національної комісії з питань регулювання електроенергетики
України N 15 ( z0408-96 ) (z0408-96)
від 13 червня 1996 р. Згідно з вимогами
п.3.8.4. зазначених Умов та Правил, ВАТ "Полтаваобленерго" має
право відмовити ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"
в укладенні договору постачання електроенергії, якщо це може
призвести до порушення ВД "Полтаваобленерго" положень Умов та
Правил.
Разом з відсутністю у відповідача прав на придбання на
оптовому ринку електричної енергії для власного споживання ці
обставини є достатнім обгрунтуванням для відмови в укладенні
спірного договору в розумінні ст. 24, 25 Закону України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Висновок Вищого господарського суду України про те, що згідно
з вимогами Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
споживачі електричної енергії можуть бути учасниками оптового
ринку електричної енергії України та купувати на цьому ринку
електричну енергію для себе є помилковим.
Вказаний закон визначає, що споживачі здійснюють купівлю
електричної енергії у енергопостачальних організацій, а механізм
договірних відносин між енергопостачальниками та споживачами та їх
відповідальність визначені статтями 24, 25, 26 цього закону
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Враховуючи наведене, оскаржена постанова Вищого
господарського суду України підлягає скасуванню, а постанова
Харківського апеляційного господарського суду від 14 травня
2002 р. повинна бути залишена в силі як законна і обгрунтована.
Керуючись ст. 111-19, 111-20 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ "Полтаваобленерго" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 25 червня
2002 р. N 12/111 скасувати, а постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 14 травня 2002 р. залишити в силі.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
існик господарського судочинства, рік 2004, N 2, стор.95