ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.10.2002 Справа N 8/851
м. Київ
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів
судової палати у господарських справах у складі:
Головуючий
судді
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Е" на постанову Вищого
господарського суду України від 11 червня 2002 року у справі за
позовом відкритого акціонерного товариства "Е" до закритого
акціонерного товариства "ГМ" про відшкодування шкоди,
встановив:
У грудні 2001 року відкрите акціонерне товариство "Е" звернулось
до господарського суду Донецької області із позовом до закритого
акціонерного товариства "ГМ" про стягнення 527 280 грн. шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідачу були надані
послуги по забезпеченню енергоносіями котельного господарства. При
цьому, відповідач оплату за такі послуги не проводив, що завдало
шкоду відповідачу на суму 527 280 грн.
Рішення господарського суду Донецької області від 16 січня 2002
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 12 березня 2002 року, позов задоволено.
Рішення та постанова мотивовані тим, що рішенням арбітражного суду
Донецької області від 6 червня 2001 року по справі № 26/52
встановлено вартість наданих позивачем послуг із обслуговування
орендованої відповідачем котельної в сумі 43 940 грн. щомісячно.
Вказане рішення вступило в законну силу і тому факти, які ним
встановлені не підлягають доведенню у відповідності з статтею 35
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Таким
чином, оскільки розмір шкоди встановлено, то вона підлягає
відшкодуванню на підставі статті 440 Цивільного кодексу. Тому
вищезазначену суму стягнуто з відповідача.
Постановою Вищого господарського суду України від 11 червня 2002
року рішення господарського суду Донецької області від 16 січня
2002 року та постанова Донецького апеляційного господарського суду
від 12 березня 2002 року скасовані. У задоволенні позову
відмовлено.
Постанова мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції
неправомірно застосовували до спірних правовідносин положення
статті 440 Цивільного кодексу, оскільки ця стаття застосовується
до заподіяння позадоговірної шкоди.
Ухвалою Верховного Суду України від 29 серпня 2002 року порушено
провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого
господарського суду України від 11 червня 2002 року № 88.
Касаційна скарга мотивована порушенням норм матеріального права та
невідповідністю оскарженої постанови положенням Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
В судовому засіданні представник відкритого акціонерного
товариства "Е" висловився за підтримку касаційної скарги, а
представник закритого акціонерного товариства "ГМ"- за її
відхилення.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались судами в
процесі її розгляду, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню
не підлягає з наступних підстав.
Стаття 440 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
застосовується у разі
заподіяння шкоди однією із сторін іншій, в позадоговірних
відносинах.
Встановивши факт існування між сторонами договірних відносин,
Вищий господарський суд України дійшов до правильного висновку про
неправомірність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій до спірних правовідносин статті 440 Цивільного кодексу
( 435-15 ) (435-15)
.
За таких обставин постанова Вищого господарського суду України є
законною та обгрунтованою, а касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
постановив:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Вищого
господарського суду України від 11 червня 2002 року ( sp06/178-1 ) (sp06/178-1)
-
без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.