СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                            08.10.2002

     Верховний Суд  України,  розглянувши  у  відкритому  судовому
засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Ніта" (далі  -
ПП "Ніта")  на  постанову  Вищого  господарського суду України від
24 січня 2002 р.  ( sp01/421-1 ) (sp01/421-1)
          у справі за позовом ПП "Ніта" до
ДПІ у    м.    Горлівка    про    визнання    недійсним   рішення,
В С Т А Н О В И В:

     У червні  2001  р.  ПП  "Ніта"  в арбітражному суді Донецької
області пред'явлено позов до ДПІ про  визнання  недійсним  рішення
про  застосування  фінансових  санкцій  за  порушення  податкового
законодавства.

     Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що у ДПІ не було підстав
для   нарахування   податків   та   фінансових  санкцій,  оскільки
кримінальна справа,   порушена   за   актом   перевірки   ДПІ  від
26 листопада 1999 р., припинена за відсутністю складу злочину.

     ДПІ позовні вимоги не визнала,  посилаючись на те, що позивач
пропустив строк позовної давності без поважних причин.

     Рішенням господарського суду Донецької області від  31  липня
2001  р.,  залишеним  без  змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду   від   13-19  листопада  2001  р.,  у  позові
відмовлено  у  зв'язку  з  пропуском  позивачем  строку   позовної
давності без поважних на те причин.

     Постановою Вищого господарського суду України  від  24  січня
2002 р.  ( sp01/421-1 ) (sp01/421-1)
         вказані  рішення та постанову залишено без
змін з тих самих підстав.

     Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 5  березня
2002  р.  за  касаційною  скаргою ПП "Ніта" порушено провадження з
перегляду у касаційному порядку  постанови  Вищого  господарського
суду  України  від  24  січня  2002  р.  ( sp01/421-1 ) (sp01/421-1)
          з мотивів
неправильного застосування Вищим господарським судом України  норм
матеріального права.

     У відзиві  на  касаційну  скаргу  ДПІ  просить постановлені у
справі рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача,
обговоривши   доводи  касаційної  скарги  і  заперечення  на  неї,
перевіривши  матеріали  справи  і  рішення,  які  постановлювалися
судами  в  процесі  її розгляду,  суд вважає,  що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.

     Відмовляючи в позові,  суди дійшли висновку,  що  до  спірних
правовідносин  застосовуються  положення  ЦК  ( 1540-06 ) (1540-06)
         стосовно
строків позовної давності, і в разі їх пропуску це є підставою для
відмови в позові.

     Проте з таким висновком погодитись не можна. Судами правильно
встановлено,  що правовідносини,  які  виникли  між  позивачем  та
відповідачем,  пов'язані  із застосуванням до ПП "Ніта" фінансових
санкцій за порушення податкового законодавства.

     Таким чином, за своєю правовою природою спірні правовідносини
є не  цивільно-правовими,  а  публічно-правовими.  Нормами  ж   ЦК
( 1540-06 ) (1540-06)
         регулюються тільки цивільно-правові відносини.

     Крім того, правовідносини між ПП "Ніта" та ДПІ є податковими,
оскільки  регулюються  податковим  законодавством,  яке зобов'язує
позивача  сплачувати  податки,  а   відповідача   наділяє   правом
перевіряти  правильність  їх  сплати  та застосовувати санкції при
виявленні порушень виконання таких зобов'язань.

     У частині третій статті  2  ЦК  ( 1540-06  ) (1540-06)
          зазначено,  що
положення ЦК до податкових правовідносин не застосовуються.

     Таким чином,  висновок Вищого господарського суду України про
те,  що позовна давність  повинна  застосовуватись  незалежно  від
правової природи спору, є неправильним.

     За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають
скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

     При новому розгляді справи слід повно та всебічно  встановити
обставини  справи,  дати  їм належну оцінку та ухвалити законне та
обгрунтоване рішення.

     Керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Верховний
Суд України П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу задовольнити.

     Постанову Вищого  господарського  суду  України  від 24 січня
2002  р.  ( sp01/421-1  ) (sp01/421-1)
        ,  постанову   Донецького   апеляційного
господарського  суду  від  13-19  листопада  2001  р.  та  рішення
господарського  суду  Донецької  області  від  31  липня  2001  р.
скасувати.

     Справу направити  на новий розгляд до суду першої інстанції в
іншому складі суду.

     Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

 Надруковано:

 "Господарське судочинство в Україні",

 2004 р.