ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
24.09.2002 Справа N 35/168в
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій у
складі:
розглянувши на спільному засіданні колегій Судової палати в
господарських справах за участю представників:
Приватної фірми НВП "Харчові продукти "Мультимікс" -
Підкіпної Л.С.
АКБ "Правекс-Банк" - Жогіної О.О.
касаційну скаргу АКБ "Правекс-Банк" на постанову Вищого
господарського суду України від 20 травня 2002 року N 35/168-В у
справі за позовом АКБ "Правекс-Банк" до приватної фірми НВП
"Харчові продукти Мультимікс" та регіонального відділення Фонду
державного майна України в Донецькій області про усунення перешкод
у користуванні нежилим приміщенням, В С Т А Н О В И В:
Акціонерно-комерційний банк "Правекс-Банк" звернувся з
позовом до приватної фірми НВП "Харчові продукти Мультимікс" про
усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням, яке передане
йому за договором оренди від 1 листопада 2000 року та розташоване
за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 155, загальною площею
334 кв. м.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на договір
оренди від 1 листопада 2000 року, за яким дане приміщення передано
йому в користування, акти від 5 січня 2001 року та 10 січня
2001 року про неможливість вільного доступу до приміщення,
претензію N 12-02с-692 від 16 лютого 2001 року.
Позивачем суду подано заяву, за якою позов був доповнений
вимогою про визнання недійсною додаткової угоди від 4 вересня
2000 року про продовження строку дії договору оренди N 34/95 від
4 грудня 1995 року, укладеного між відповідачами, як такої, що не
відповідає вимогам закону.
За клопотанням позивача до справи в якості третьої особи на
стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог, було залучено
Донецьке обласне дочірнє підприємство ДАК "Хліб України".
Третьою особою позовні вимоги підтримано, в обґрунтування
вимог представлено документи про передачу в оренду спірних
приміщень на підставі отриманого дозволу від ДАК "Хліб України",
як органа, уповноваженого державою управляти даним майном при
отриманні згоди на укладення договору оренди з позивачем від
регіонального відділення Фонду державного майна України в
Донецькій області.
Відповідач - приватна фірма НВП "Харчові продукти
Мультимікс", позовні вимоги не визнав, посилаючись при цьому на ті
обставини, що позивачем не надано доказів того факту, що
відповідач перешкоджає своїми діями позивачу в користуванні
спірним приміщенням. У відповідача укладений договір оренди
N 34/95 від 4 грудня 1995 року з регіональним відділенням Фонду
державного майна України, строк дії якого продовжено згідно з
додатковою угодою N 5 від 4 вересня 2000 року, укладеною між
відповідачами згідно з вимогами закону, в межах повноважень
регіонального відділення Фонду державного майна України в
Донецькій області.
Відповідач - регіональне відділення Фонду державного майна
України в Донецькій області позовні вимоги не визнав, мотивуючи
тим, що додаткова угода N 5 від 4 вересня 2000 року до договору
оренди N 34/95 укладена між відповідачами в межах повноважень
регіонального відділення, договір оренди від 1 листопада 2000 року
укладений між позивачем та Донецьким обласним дочірнім
підприємством ДАК "Хліб України", від регіонального відділення
Фонду державного майна України підписаний неуповноваженою особою.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23 липня
2001 року у задоволенні вимог позивача про усунення перешкод у
користуванні нежилим приміщенням, яке передано йому за договором
оренди від 1 листопада 2000 року і розташоване у м. Донецьку по
вул. Челюскінців, 155, загальною площею 334 кв. м, визнання
недійсним доповнення до договору оренди від 4 вересня 2000 року
відмовлено та визнано недійсним на майбутнє договір оренди
нежилого приміщення, яке розташоване за адресою: м. Донецьк,
вул. Челюскінців, 155, загальною площею 334 кв. м, який укладено
1 листопада 2000 року між позивачем та Донецьким обласним дочірнім
підприємством ДАК "Хліб України".
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
1 жовтня 2001 року рішення суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20 травня
2002 року N 35/168-В вказані рішення та постанова залишені без
змін.
АКБ "Правекс-Банк" оскаржив постанову Вищого господарського
суду України з мотивів неоднозначного застосування положень Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Ухвалою Верховного Суду України від 25 липня 2002 року за
касаційною скаргою АКБ "Правекс-Банк" порушено касаційне
провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду
України від 20 травня 2002 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та заперечення проти
них і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню.
В основу постанови Вищого господарського суду України
покладено висновки про те, що при укладенні договору оренди від
1 листопада 2000 року нежилого приміщення в будинку 155 по
вул. Челюскінців в м. Донецьку між АКБ "Правекс-Банк" та Донецьким
обласним дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" не було
враховано, що це ж приміщення орендує приватна фірма НВП "Харчові
продукти Мультимікс" на підставі договору оренди від 4 грудня
1995 року, строк дії якого додатковою угодою N 5 від 4 вересня
2000 року продовжено до З грудня 2002 року. Вищим господарським
судом також зазначено, що суд першої інстанції дійшов правильного
висновку щодо визнання договору оренди від 1 листопада 2000 року
недійсним, оскільки згоди на укладення цього договору регіональне
відділення Фонду державного майна України не надавало.
Такі висновки є помилковими.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
орендодавцями є: Фонд державного
майна України, його регіональні відділення та представництва -
щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних
підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до
статутних фондів господарських товариств, створених у процесі
приватизації (корпоратизації): підприємства - щодо окремого
індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до
200 кв. м, а з дозволу Фонду державного майна України, його
регіональних відділень та представництв також щодо структурних
підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого
майна, що перевищує площу 200 кв. м.
При укладенні додаткової угоди N 5 від 4 вересня 2000 року
регіональним відділенням Фонду державного майна України в
Донецькій області не було враховано тієї обставини, що 31 грудня
1998 року спірне приміщення наказом регіонального відділення Фонду
державного майна України в Донецькій області N 2773 було передане
на баланс Державної акціонерної компанії "Хліб України" на
підставі постанови Кабінету Міністрів України N 1498 ( 1498-98-п ) (1498-98-п)
від 22 вересня 1998 року і увійшло до Статутного фонду компанії.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
майно, що є державною власністю і закріплене за
державним підприємством, належить йому на праві повного
господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством
України. Здійснюючи право повного господарського відання,
підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним
майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону
та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського
відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не
передбачено законодавчими актами України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про
утворення Державної акціонерної компанії "Хліб України" N 1000
( 1000-96-п ) (1000-96-п)
від 22 вересня 1996 року Державну акціонерну
компанію "Хліб України" утворено у формі відкритого акціонерного
товариства.
На момент укладання договору оренди з АКБ "Правекс-Банк"
майно ДАК "Хліб України" було закріплене за нею на праві повного
господарського відання. Компанія мала право самостійно здійснювати
володіння, користування і розпорядження майном відповідно до мети
своєї діяльності, Статуту та чинного законодавства (п.п. 8,10
Статуту Державної акціонерної компанії "Хліб України",
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
12 листопада 1996 року N 1375 ( 1375-96-п ) (1375-96-п)
).
Відповідно до п. 1 ст. 23 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
в разі переходу
права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для
нового власника.
Судом не було враховано, що умови договору оренди N 34/95 від
4 вересня 1995 року зберігали чинність для нового власника - ДАК
"Хліб України" тільки на строк дії договору, а Регіональне
відділення Фонду державного майна України в Донецькій області не
мало повноважень на продовження строку дії договору, оскільки
права орендодавця перейшли до ДАК "Хліб України".
Наведене дає підстави для висновку, що АКБ "Правекс-Банк" має
право вимагати усунення перешкод у користуванні спірним
приміщенням.
За таких обставин, постановлені по справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-17 - 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 20 травня
2002 року N 35/168-В, постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 1 жовтня 2001 року та рішення
господарського суду Донецької області від 23 липня 2001 року
скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Вісник господарського судочинства, 2004 р., N 1