СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
24.09.2002
Верховний Суд України, розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу ТОВ "Агропродукт" на постанову Вищого
господарського суду України від 11 червня 2002 р. ( sp02/442-1 ) (sp02/442-1)
у справі за позовом ТОВ "Чистопіль" до ПП "Альфа-1" та ДП
державного агентства з управління державним матеріальним резервом
Дніпропетровської області "Хлібна база N 73" (далі - ДП "Хлібна
база N 73"), за участю третьої особи - ТОВ "Агропродукт", про
розірвання договору купівлі-продажу від 24 листопада 2001 р. N
24/11 та визнання за позивачем права власності на зерно пшениці
3-го класу у кількості 1738 т 884 кг і переоформлення цього зерна,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2002 р. ТОВ "Чистопіль" звернулося до господарського
суду Дніпропетровської області з позовом до ПП "Альфа-1" та ДП
"Хлібна база N 73", за участю третьої особи - ТОВ "Агропродукт",
про розірвання договору купівлі-продажу від 24 листопада 2001 р. N
24/11 та визнання за позивачем права власності на зерно пшениці
3-го класу у кількості 1738 т 884 кг і переоформлення цього зерна.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що ПП "Альфа-1" не
розрахувалось із позивачем за поставлену пшеницю. Згідно з п. 6.2
спірного договору право власності на зерно переходить до покупця
після 100% оплати товару. Проте ДП "Хлібна база N 73"
відмовляється переоформити зерно на ТОВ "Чистопіль".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26
лютого 2002 р. позов задоволено частково: зобов'язано ДП "Хлібна
база N 73" переоформити на позивача зерно пшениці 3-го класу у
кількості 1738 т 884 кг. У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що переоформлення зерна здійснено за
відсутності підстав, передбачених умовами договору схову.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 16 квітня 2002 р. вищевказане рішення в частині
зобов'язання ДП "Хлібна база N 73" переоформити на позивача зерно
пшениці 3-го класу в кількості 1738 т 884 кг скасовано. Інше в
рішенні суду залишено без змін. При цьому посилання зроблено на
те, що переоформлення зерна проведено згідно із заявкою позивача,
за участю його представника, уповноваженого відповідною
довіреністю, що є достатніми підставами для переоформлення права
на отримання продукції третіми особами.
Постановою Вищого господарського суду України від 11 червня
2002 р. ( sp02/442-1 ) (sp02/442-1)
постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16 квітня 2002 р. скасовано, а рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2002
р. залишено без змін. Постанова обґрунтована тим, що при передачі
продукції третій особі не були виконані зобов'язання, передбачені
п. 2.1.6 договору схову від 26 вересня 2001 р. N 81. Тому
охоронець здійснив переоформлення зерна поза межами своїх
повноважень.
Ухвалою Верховного Суду України від 22 серпня 2002 р.
порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови
Вищого господарського суду України від 11 червня 2002 р.
( sp02/442-1 ) (sp02/442-1)
за касаційною скаргою ТОВ "Агропродукт", де
поставлено питання про скасування зазначеної постанови Вищого
господарського суду України та передачу справи на новий розгляд до
суду першої інстанції. Посилання зроблено на неправильне
застосування норм матеріального і процесуального права та
невідповідність оскарженої постанови положенням Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ТОВ
"Чистопіль", які заперечували проти задоволення касаційної скарги,
перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України дійшов
висновку, що оскаржену постанову Вищого господарського суду
України слід залишити без змін.
Із матеріалів справи вбачається, що 26 вересня 2001 р. ТОВ
"Чистопіль" та ДП "Хлібна база N 73" уклали договір схову N 81. За
його умовами ДП "Хлібна база N 73" взяло на себе зобов'язання щодо
зберігання зерна пшениці та насіння соняшника, доставленого ТОВ
"Чистопіль".
На адресу ДП "Хлібна база N 73" ТОВ "Чистопіль" направило
заяву без дати про переоформлення на ПП "Альфа-1" зерна пшениці
3-го класу в кількості 1738 т 884 кг.
ТОВ "Чистопіль" 19 листопада 2001 р. видало М. довіреність на
проведення цього переоформлення.
Згідно з прибутковою квитанцією від 23 листопада 2001 р.
зазначена продукція була переоформлена на ПП "Альфа-1".
Цього ж дня було здійснено переоформлення пшениці в кількості
1738,884 т від ПП "Альфа-1" на ТОВ "Агропродукт".
Проте такі переоформлення не відповідають умовам договору
схову від 26 вересня 2001 р. N 81. Так, згідно з п. 2.1.6 цього
договору ТОВ "Чистопіль" зобов'язалося за 10 днів до вивезення
продукції узгодити з ДП "Хлібна база N 73" строк, спосіб, об'єм та
асортимент продукції. Пунктом 2.1.7 договору передбачено, що при
передачі права на отримання продукції третім особам ТОВ
"Чистопіль" повинно направити до ДП "Хлібна база N 73" свого
представника з довіреністю, листом про передачу продукції третій
особі, актом приймання-передачі продукції третій особі та виконати
звірку продукції.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що переоформлення зерна з
ТОВ "Чистопіль" на ПП "Альфа-1" було здійснено за відсутності акта
приймання-передачі і звірки продукції, тобто з недотриманням умов
договору схову. Тому слід вважати, що подальше переоформлення
зерна від ПП "Альфа-1" на ТОВ "Агропродукт" здійснено охоронцем
продукції (ДП "Хлібна база N 73") поза межами своїх повноважень.
Згідно з положеннями ст. 423 ЦК ( 435-15 ) (435-15)
здане на схов зерно,
визначене в договорі лише родовими ознаками, переходить у
власність охоронця. Відповідальність за дії останнього, пов'язані
з розпорядженням своїм майном, не може нести особа, яка передала
речі на схов.
У зв'язку з наведеним постанова Вищого господарського суду
України від 11 червня 2002 р. ( sp02/442-1 ) (sp02/442-1)
підлягає залишенню
без змін, а касаційна скарга ТОВ "Агропродукт" - без задоволення.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111(17) - 111(20)
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Агропродукт" залишити без задоволення,
а постанову Вищого господарського суду України від 11 червня
2002 р. ( sp02/442-1 ) (sp02/442-1)
- без змін.
Пункт резолютивної частини ухвали Верховного Суду України від
22 серпня 2002 р., яким зупинено виконання рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2002 р. до закінчення
перевірки справи в касаційному порядку Верховним Судом України,
вважати таким, що втратив чинність.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.