ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2002
м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого
Суддів
за участю представників:
ТОВ "ВР" - присутні, ВАТ "Завод "Д" - присутні, ЗАТ "ТМ" -
присутні,
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "ВР" на постанову Вищого
господарського суду України від 12.03.2002р. у справі за позовом
ВАТ "Завод "Д" до ЗАТ "ТМ", третя особа - ТОВ "ВР", про стягнення
26 281 038, 36 грн., та за зустрічним позовом про зобов'язання
прийняти у власність 22 638 248 акцій,
встановила:
У серпні 2000р. ВАТ "Завод "Д" звернулось до суду з позовом про
стягнення з ЗАТ "ТМ" заборгованості, з урахуванням встановленого
індексу інфляції, курсової різниці та трьох відсотків річних, на
загальну суму 26 281 038, 36 грн., за укладеним між сторонами
інвестиційним договором від 05.12.1997року.
Відповідач проти позову заперечував. Посилався на те, що кредитор
не виконав у повному обсязі свої договірні зобов'язання по
перерахуванню ЗАТ "ТМ" 37 900 000 грн. (еквівалентних 20 000 000
доларів США на дату підписання договору), перерахувавши лише 5 659
560 грн. Ця обставина, за твердженням відповідача, не давала йому
можливості виконати свої зобов'язання до виконання зобов'язань
кредитором і, відповідно до ст. 213 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
,
ЗАТ "ТМ" не може визнаватися таким, що прострочило виконання
зобов'язання. Окрім того, відповідач указував на те, що не має
грошових зобов'язань перед позивачем, що виключало можливість
застосування до нього відповідальності, передбаченої ст. 214
Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
.
Також, відповідачем було подано зустрічний позов про зобов'язання
ВАТ "Завод "Д" прийняти на виконання інвестиційного договору від
05.12.1997р. у власність 8 231 659 акцій ЗАТ "ТМ" загальною
номінальною вартістю 2 057 917, 75 грн. та оформити документи,
необхідні для внесення змін до реєстру власників іменних цінних
паперів ЗАТ "ТМ", а саме: договір купівлі-продажу акцій, анкету
зареєстрованої особи.
У ході розгляду справи ЗАТ "ТМ" частково змінило вимоги -просило
зобов'язати інвестора прийняти 22 638 248 акцій вартістю 5 659 562
грн.
ВАТ "Завод "Д" зустрічний позов не визнало, заявивши, що внаслідок
прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для
кредитора.
Рішенням арбітражного суду Миколаївської області від 29.09.2000р.
у первісному позові відмовлено з огляду на те, що відповідач до
перерахування позивачем всієї суми інвестицій не мав змоги
виконати свої зобов'язання по договору і здійснити третю емісію
акцій на суму 37 900 000 грн. Зустрічний позов задоволене.
Зобов'язано ВАТ "Завод "Д" прийняти у власність 22 638 240 акцій
ЗАТ "ТМ" на суму 5 659 560 грн. та надати відповідні документи ТОВ
"ВР" для внесення змін до реєстру власників цінних паперів.
Ухвалою арбітражного суду Миколаївської області від 30.03.2001р.
переглянуто рішення від 29.09.2000р. за нововиявленими
обставинами, якими ВАТ "Завод "Д" вважало те, що третя емісія
акцій вчинена з метою зменшення статутного фонду, внаслідок чого
акції підлягають анулюванню. Рішення залишене без змін з тих
підстав, що заяву про перегляд за нововиявленими обставинами
підписано не уповноваженою особою, а нововиявлені обставини, якими
заявник обґрунтовував свої вимоги, не можуть бути підставою для
його зміни чи скасування.
Постановою арбітражного суду Миколаївської області від
26.06.2001р. ухвала від 30.03.2001р. залишена без змін.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
12.12.2001р. наведені судові рішення скасовані, первісний позов
задоволено у повному обсязі. Постанова мотивована тим, що акції
емітовані відповідачем є недійсними, а тому він зобов'язаний
погасити наявну кредиторську заборгованість.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2002р.
постанова апеляційної інстанції залишена без змін.
18 липня 2002р. Верховним Судом України порушено провадження за
касаційною скаргою ТОВ "ВР", у якій ставиться питання про
скасування постанови Вищого господарського суду України від
12.03.2002р. та направлення справи на новий розгляд до суду першої
Інстанції. В обгрунтування скарги зроблено посилання на
невідповідність оскаржуваної постанови рішенням Вищого
господарського суду України з питань застосування норм
матеріального права, порушення вимог ст.ст. 209, 210, 213, 214,
215 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Інвестиційний договір, на підставі якого виник спір, до цього часу
не розірвано та не визнано недійсним з підстав, які б давали
позивачу право на вимогу про стягнення з відповідача інвестованих
до його статутного фонду коштів.
В силу ст. 162 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова
від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не
допускаються, за винятком випадків, передбачених законом. Для
інвестиційних відносин, які є предметом договору між сторонами,
чинним законодавством не встановлено винятку щодо заборони
односторонньої відмови від виконання зобов'язання та
односторонньої зміни умов договору.
Згідно ж з умовами договору позивач зобов'язався перерахувати ЗАТ
"ТМ" 37 900 000 грн., а відповідач провести на цю суму третю
емісію акцій, однак, позивач взятих зобов'язань не виконав,
перерахувавши лише 5 659 560 грн.
За таких обставин, відповідно до ст. 213 Цивільного кодексу
( 435-15 ) (435-15)
, ЗАТ "ТМ" не може визнаватися таким, що прострочило
виконання зобов'язання, оскільки воно не мало можливості виконати
свої зобов'язання до виконання зобов'язань кредитором.
Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
повинні виконуватися належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при
відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно
ставляться.
Суд безпідставно застосував положення ст. 214 Цивільного кодексу
( 435-15 ) (435-15)
до відносин, зобов'язанням відповідача в яких є не
сплата коштів, а продаж (передача) акцій.
Відсутність прострочення виконання боржником грошових зобов'язань
виключає можливість застосування відповідальності, передбаченої
ст. 214 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
.
Окрім того, задоволення вимог про стягнення курсової різниці не
відповідає як вимогам згаданої норми закону, так і умовам
договору.
Таким чином, оскаржувана постанова Вищого господарського суду
України не грунтується на чинному законодавстві.
Порушення вимог матеріального права, допущені судом при розгляді
справи, є підставою для скасування винесених судових рішень та
направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Приймаючи рішення про скасування всіх постановлених по справі
судових рішень, судова палата у господарських справах Верховного
Суду України виходить, зокрема, й з того, що судом першої
інстанції при розгляді справи також були порушені вимоги чинного
законодавства. Так, ухвалою суду від 22 січня 2001 року,
постановленою після прийняття рішення, всупереч вимог чинного
процесуального законодавства, було допущено третьою особою на
стороні відповідача ТОВ "ВР". Задоволення судом зустрічних вимог
стосовно зобов'язання ВАТ "Завод "Д" прийняти у власність 22 638
240 акцій ЗАТ "ТМ" на суму 5 659 560 грн. та надати відповідні
документи ТОВ "ВР" для внесення змін до реєстру власників цінних
паперів залишилося не мотивованим. В його обґрунтування не
наведені правові підстави, законодавство, яким господарський суд
керувався.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене та
вирішити спір з дотриманням вимог закону.
Враховуючи наведене, керуючись статтями ПІ17, ПІ19, ІІІ20
Господарського процесуального кодексу України, судова палата у
господарських справах Верховного Суду України
постановила:
Касаційну скаргу ТОВ "ВР" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 12.03.2002р.,
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
12.12.2001р. та рішення арбітражного суду Миколаївської області
від 29.09.2000р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.