ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
20.08.2002 Справа N 2/24-а
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів,
за участю представників ДПІ у м. Донецьку та корпорації,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у
м. Донецьку на постанову судової колегії по перегляду рішень,
ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 26 червня
2001 року N 04-1/6-5/141 у справі за позовом корпорації до ДПІ у
м. Донецьку про визнання недійсним рішення відповідача від 18
січня 2001 року N 7/08-41-2/24068988/886/10 про застосування та
стягнення фінансових санкцій, встановив:
У січні 2001 року корпорація звернулася до арбітражного суду
Донецької області із позовом до ДПІ у м. Донецьку про визнання
недійсним рішення відповідача від 18 січня 2001 року N
7/08-41-2/24068988/886/10 про застосування та стягнення фінансових
санкцій. Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що рішення
відповідача не відповідає положенням Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, нормам Законів України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
, "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
"Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
.
Рішенням арбітражного суду Донецької області від 28 лютого
2001 року в задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що
згідно з п. 12 ч. 2 Указу Президента України від 7 серпня 1998
року N 857/98 ( 857/98 ) (857/98)
"Про деякі зміни в оподаткуванні" під час
здійснення бартерних операцій на території України податок
нараховується за повною ставкою, у тому числі під час обміну
товарами, операції з якими звільняються від оподаткування або
оподатковуються за нульовою ставкою. Цей Указ Президента України
прийнятий відповідно до Перехідних положень Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та є обов'язковим для виконання, а арбітражний суд
не вправі здійснювати оцінку конституційності актів Президента.
Постановою першого заступника голови арбітражного суду
Донецької області про перевірку рішення в порядку нагляду від 21
травня 2001 року вищевказане рішення скасовано. Позов задоволено.
Визнано недійсним рішення відповідача від 18 січня 2001 року
N 7/08-41-2/24068988/886/10 про застосування та стягнення
фінансових санкцій.
Постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України від 26 червня 2001 року
N 04-1/6-5/141 постанову арбітражного суду Донецької області від
21 травня 2001 року залишено без змін.
Ці постанови мотивовані тим, що згідно зі ст. 1 Закону
України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
ставки, механізм
справляння податків і зборів не можуть встановлюватися або
змінюватися іншими законами України, крім законів про
оподаткування. У зв'язку з цим відповідно до ст. 92 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не підлягав
застосуванню Указ Президента України від 7 серпня 1998 року
N 857/98 ( 857/98 ) (857/98)
"Про деякі зміни в оподаткуванні". Крім того,
поставку газу здійснено в період дії "нульової ставки" податку на
додану вартість і до набуття чинності зазначеним Указом Президента
України.
Ухвалою Верховного Суду України від 20 червня 2002 року
порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови
судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України від 26 червня 2001 року за касаційною
скаргою ДПІ в м. Донецьку, де поставлено питання про скасування
зазначеної постанови Вищого арбітражного суду України та передачу
справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилання
зроблені на неправильне застосування норм матеріального і
процесуального права та невідповідність оскарженої постанови
положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Заслухавши доповідача, пояснення представників ДПІ в м.
Донецьку, які підтримали доводи касаційної скарги і просили її
задовольнити, та корпорації, котрий заперечував проти цього,
перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України дійшов
висновку, що оскаржену постанову Вищого арбітражного суду України
слід залишити без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, у результаті
документальної перевірки ДПІ в м. Донецьку встановила, що позивач
у серпні 2000 року отримав оплату за поставлений у 1997-1999 роках
газ шляхом проведення заліку однорідних вимог. Оскільки ця
операція має ознаки бартерної, то податок на додану вартість за
такою угодою, на думку відповідача, повинен обраховуватися за
ставкою 20 %, а не за нульовою. Тому рішенням ДПІ в м. Донецьку
від 18 січня 2001 року N 7/08-41-2/24068988/886/10 була зменшена
позивачу сума бюджетного відшкодування за серпень 2000 року на
38454 грн. 81 коп. та застосовані фінансові санкції на суму
76909 грн. 62 коп. (а. с. 8-22, 25-26).
Судом апеляційної інстанції обгрунтовано задоволено позов
корпорації та визнано спірне рішення відповідача недійсним з
огляду на таке.
Відповідно до абзацу четвертого п. 11.11 ст. 11 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(у редакції
Закону від 15 липня 1999 року - станом на кінець серпня 2000 року,
момент отримання позивачем оплати за поставлений газ) до 1 січня
2001 року платники податку, які продають газ, застосовують спосіб
податкового обліку, за яким датою виникнення податкових
зобов'язань є дата зарахування коштів на банківський рахунок або у
касу такого платника податку або отримання інших видів компенсації
вартості таких товарів.
У той же час згідно з абзацом восьмим п. 11.11 ст. 11
вищезгаданого Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
це правило не поширюється на
продаж чи купівлю товару в межах бартерних (товарообмінних)
операцій.
При цьому відповідно до пп. 7.3.4 ст. 7 вказаного вище Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою виникнення податкових зобов'язань під час
здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка
з подій, що настала раніше: або дата відвантаження платником
податку товарів, або дата оприбуткування платником податку
товарів.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що газ було відвантажено у
липні-серпні 1998 року (а. с. 16-17). Тобто податкові зобов'язання
корпорації виникли до вступу в дію Указу Президента від 7 серпня
1998 року N 857/98 ( 857/98 ) (857/98)
"Про деякі зміни в оподаткуванні",
ч. 2 п. 12 якого встановлено, що під час здійснення бартерних
(товарообмінних) операцій на території України податок
справляється за повною ставкою.
Таким чином, дані податкові відносини регулюються положеннями
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(у
редакції Закону від 30 грудня 1997 року), згідно з пп. 6.2.6 ст. 6
якого до операцій з продажу газу, імпортованого в Україну,
обраховується податок за нульовою ставкою.
У зв'язку з наведеним, спірне рішення відповідача не
відповідає вимогам законодавства. Тому постанова судової колегії
по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду
України від 26 червня 2001 року N 04-1/6-5/141 підлягає залишенню
без змін, а касаційна скарга ДПІ у м. Донецьку - без задоволення.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Донецьку залишити без задоволення,
а постанову судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов
Вищого арбітражного суду України від 26 червня 2001 року
N 04-1/6-5/141 - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Бухгалтерия.Налоги.Бизнес, 06.10.2003, N 40