СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
20.05.2002
Верховний Суд України, розглянувши касаційну скаргу Allied
Irish Textiles Ltd на постанову Вищого господарського суду України
від 12 лютого 2002 року ( sp02/370-1 ) (sp02/370-1)
у справі за позовом ТОВ
"Укрінтерпошив" (далі - ТОВ "Укрінтерпошив") до АТЗТ "Київське
швейне підприємство "Юність" (далі - АТЗТ "Юність") і Allied Irish
Textiles Ltd (далі - ТОВ "Об'єднаний ірландський текстиль") про
визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів від 5
серпня 1997 року та від 27 березня 1998 року, укладених між АТЗТ
"Юність" і ТОВ "Об'єднаний ірландський текстиль", встановив:
позов до арбітражного суду м. Києва пред'явлено 2 лютого 2001
року.
Заявлені позовні вимоги мотивувалися тим, що оспорювані
договори на дати їх укладення не відповідали вимогам статті 6
Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
(далі - Закон про ЗЕД) щодо порядку їх підписання.
Рішенням від 26 лютого 2001 року арбітражний суд м. Києва
позов задовольнив.
Постановою цього ж суду від 27 червня 2001 року зазначене
судове рішення було скасовано, а справу передано на новий розгляд.
За результатами нового розгляду господарський суд м. Києва
рішенням від 21 серпня 2001 року позов задовольнив.
Постановою від 20 листопада 2001 року Київській апеляційний
господарський суд зазначене судове рішення залишив без змін.
Вказана постанова Київського апеляційного господарського суду
залишена без змін оскаржуваною постановою Вищого господарського
суду України.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування всіх
судових рішень у даній справі з підстав їх невідповідності
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, міжнародним договорам та
неправильного застосування судом норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників
сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Судами встановлено, що 5 серпня 1997 року і 27 березня 1998
року між АТЗТ "Юність" та ТОВ "Об'єднаний ірландський текстиль"
були укладені договори купівлі-продажу цінних паперів, які за
своїм суб'єктним складом (резидент і нерезидент України) є
зовнішньоекономічними контрактами.
За своєю формою названі зовнішньоекономічні контракти мали
відповідати вимогам статті 6 Закону про ЗЕД ( 959-12 ) (959-12)
щодо
порядку їх підписання (в редакції, що діяла на дату їх укладання).
З боку резидента України їх мали підписати дві особи: особа, яка
має таке право згідно з посадою відповідно до установчих
документів, та особа, яку уповноважено довіреністю, виданою за
підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності
одноособово, якщо установчі документи не передбачають інше.
З матеріалів справи вбачається, що з боку резидента їх
підписав одноособово президент АТЗТ "Юність", а з боку нерезидента
- особа, повноваження якої на укладання цих контрактів не
підтверджені. Вказані факти підтвердили суди, вони не спростовані
відповідними доказами.
Господарські суди дійшли вичерпних юридичних висновків щодо
встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних
правовідносин сторін норми матеріального права, визнавши
недійсними оспорювані договори на підставі статті 48 ЦК
( 1540-06 ) (1540-06)
як такі, що не відповідають вимогам Закону про ЗЕД
( 959-12 ) (959-12)
щодо порядку їх підписання.
Відтак, оскаржувана постанова Вищого господарського суду
України є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги
безпідставними.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-20
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу Allied Irish Textiles Ltd залишити без
задоволення, а постанову Вищого господарського суду України від 12
лютого 2002 року ( sp02/370-1 ) (sp02/370-1)
- без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Постанови Верховного Суду України та ВГСУ, 2003 р., N 3