ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                     14.05.2002  N 17-6/7432
 
 
     Розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
державної податкової адміністрації в Одеській області на постанову
Вищого  арбітражного  суду України від 27.06.2001 року у справі за
позовом  малого  приватного  підприємства   "Люк"   до   державної
податкової адміністрації в Одеській області про визнання недійсним
рішення від 29.11.99 року  про  застосування  фінансових  санкцій,
В С Т А Н О В И В:
 
     09.12.99 року  МПП  "Люк"  звернулося  до  арбітражного  суду
Одеської області з позовом  про  визнання  недійсним  рішення  від
29.11.99 року про застосування фінансових санкцій.
 
     Позовні вимоги   обґрунтовувалися  тим,  що  ДПА  в  Одеській
області на  підставі  Акту  N  26-6-207/104  від   18.11.99   року
необґрунтовано визнала, що МПП "Люк" порушило ст. 7 Закону України
"Про податок  на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          і  незаконно
застосувала 100 %  фінансової санкції за період з 01.01.98 року по
01.01.99  року  по податку на додану вартість в сумі 11838 грн. та
завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 5382 грн.
 
     ДПА в Одеській області позов не визнала з тих підстав, що МПП
"Люк"  завищило  податковий  кредит  в  результаті  включення   до
декларації  сум  податкового  кредиту  по  податковим накладним не
відповідаючим вимогам пп.  7.2.1 ст. 7 Закону України "Про податок
на  додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         та в порушення п.  7.2.6 ст.  7
Закону незаконно віднесло до податкового кредиту суми  податку  на
додану вартість.
 
     Рішенням арбітражного  суду  Одеської  області від 27.07.2000
року визнано недійсним рішення ДПА в Одеській області від 29.11.99
року.
 
     Постановою голови  арбітражного  суду  Одеської  області  від
21.11.2000 року рішення суду залишено без змін.
 
     Постановою Вищого арбітражного суду  України  від  27.06.2001
року  судові  рішення  Арбітражного  суду Одеської області у даній
справі залишені без змін. Постанова обґрунтована тим, що продавець
надав  МПП "Люк" належно оформлені податкові накладну відповідаючі
п.  7.2.1 ст.  7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         і підстав  для  визнання  їх
недійсними у ДПА в Одеській області не було.
 
     11 квітня  2002  року  Верховним  Судом України за касаційною
скаргою ДПА в Одеській області порушено  касаційне  провадження  з
перегляду   постанови   Вищого   арбітражного   суду  України  від
27.06.2001 року. Касаційна скарга мотивується різним застосуванням
Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону
у аналогічних справах.
 
     Представники: ДПА в Одеській  області  -  Андріянова  Н.Ю.  і
Заркуа Л.Д.  висловилися  на  підтримку  касаційної скарги,  а МПП
"Люк" - Жабський Є.В. - проти її задоволення.
 
     Касаційна скарга  ДПА  в  Одеській  області  обґрунтована   і
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Державна податкова адміністрація в Одеській області здійснила
перевірку правильності нарахування і своєчасного внесення в бюджет
сум  ПДВ  і  подоходного  податку  з  громадян  малого  приватного
підприємства "Люк" в період з 01.01.98 року по 01.10.99 року,  про
що складено акт N 26-6-207/104 від 18.11.99 року.
 
     Перевіркою встановлено,  що  МПП  "Люк"  протягом зазначеного
періоду  занизило  ПДВ  на  суму  11838  грн.  та  завищило   суми
відшкодування ПДВ на суму 5382 грн.
 
     МПП "Люк" завищувало податковий кредит в результаті включення
в  декларацію  суми  податкового  кредиту  на  підставі  недійсних
податкових накладних.
 
     Відповідно п.  7.2.3  ст.  7  Закону  України "Про податок на
додану вартість"  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          податкова  накладна  є  звітним
податковим   і  розрахунковим  документом  і  повинна  відповідати
вимогам ст. 7.2.1 Закону.
 
     У податкових накладних,  зазначених в Акті (а.с. 72 - 73), не
заповнено   графи:  одиниця  виміру  товару  і  його  об'єм;  дата
відгрузки;  не завірено  круглою  печаткою  (згідно  п.  18  Указу
Президента  України  N  857/98  ( 857/98 ) (857/98)
         від 07.08.98 року "Про
деякі зміни  в  оподаткуванні"  податкова  накладна  повинна  бути
завірена печаткою підприємства).
 
     Крім того  у  податкових  накладних одночасно заповнені графи
"Об'єм продажу без врахування ПДВ", який підлягає оподаткуванню по
ставці  20  %"  і  графа  "Об'єм продажу без врахування ПДВ,  який
підлягає оподаткуванню по ставці 0 %",  одночасне заповнення  яких
не допускається.
 
     Таким чином, податкові накладні не відповідають вимогам підп.
7.2.1 ст.  7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , тому відповідно до ст. 17 Указу
Президента  України  "Про  деякі зміни в оподаткуванні" ( 857/98 ) (857/98)
        
вважаються недійсними, а коли по результатам перевірки виявляється
факт   завищення   сум   бюджетного  відшкодування,  заявленого  в
податковій декларації,  сума  такого  завищення  вважається  сумою
податкового  зобов'язання,  прихованого  від  оподаткування.  Якщо
внаслідок  такого  отримано  бюджетне  відшкодування,  то  платник
податку  вважається  таким,  що  ухиляється від оподаткування і до
нього застосовуються санкції згідно законодавства.
 
     У разі порушення  продавцем  порядку  виписування  податкової
накладної МПП "Люк" згідно з п.  7.2.6 ст.  7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        
повинно було звернутися до кінця поточного податкового  періоду  з
відповідною   заявою   до   податкового  органу  за  своїм  місцем
знаходження  з   доданням   копій   товарних   чеків   або   інших
розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт,
послуг).  Своєчасно подана заява була б підставою для включення до
податкового  кредиту  суми податку на додану вартість,  сплачену у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
 
     З такою заявою МПП "Люк" до податкового органу не зверталось,
податкові накладні обліковано, а суми податкового кредиту включено
до декларації.
 
     Згідно підп. 7.4.5 ст. 7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         не дозволяється
включення  до  податкового  кредиту  будь-яких  витрат  по  сплаті
податку не підтверджених податковими накладними.
 
     У разі,  коли на момент перевірки  платника  податку  органом
державної  податкової служби суми податку,  попередньо включені до
податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим
підпунктом  документами,  платник  податку несе відповідальність у
вигляді   фінансових   санкцій,    установлених    законодавством,
нарахованих   на   суму   податкового   кредиту,  не  підтверджену
зазначеними цим підпунктом документами.
 
     Ст. 10  Закону  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
           визначає   відповідальність
платників податків та контроль за його справлянням.
 
     Відповідно до  п.  10.1 ст.  10 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         платники
податку несуть відповідальність за  достовірність  і  своєчасність
обчислення   та   внесення   податку   до  бюджету  відповідно  до
законодавства України.
 
     Підпунктами 10.2  і  10.3  ст.  10  Закону  ( 168/97-ВР   ) (168/97-ВР)
        
визначено,  що  контроль  за  нарахуванням  і внесенням податку до
бюджету здійснюють податкові органи,  а правила податкового обліку
встановлюються  центральним  податковим органом України (частина 1
ст. 4 Закону України "Про державну  податкову  службу  в  Україні"
( 509-12 ) (509-12)
        .
 
     Стаття 2  Закону  України  "Про  державну  податкову службу в
Україні" ( 509-12  ) (509-12)
          уповноважує  контрольний  податковий  орган,
приймати у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти
і методичні рекомендації з питань оподаткування,  обов'язкові  для
виконання платниками податків,  тому застосовані фінансові санкції
ДПА в Одеській області на підставі пункту 7 ст.  11 Закону України
"Про  державну  податкову службу в Україні",  п.  6 Інструкції про
порядок  застосування  і  стягнення  фінансових  санкцій  органами
державної   податкової   служби,   затвердженої  наказом  Головної
державної податкової інспекції України  від  20.04.95  року  N  28
( z0127-95   ) (z0127-95)
        ,  зареєстрованої  в  Міністерстві  юстиції  України
06.05.95 року N  127/663  (зі  змінами  і  доповненнями  внесеними
наказом  ДПА  України  від  01.12.98  року  N  587  ( z0288-99 ) (z0288-99)
        ,
відповідають  вимогам  чинного  законодавства  (наказ  N  28   від
20.04.95 року  втратив  чинність  на  підставі  наказу ДПА України
N 110 ( z0268-01 ) (z0268-01)
         від 17.03.2001 року).
 
     Прийняті судові  рішення  усіх  судових  інстанцій  по  даній
справі  підлягають скасуванню як такі,  що не відповідають вимогам
пп.  7.2.1, 7.2.6, 7.4.5 ст. 7, ст. 10 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , ст. 2, 4, 1 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
        .
 
     Керуючись ст.   ст.   111-17,    111-18,    111-19,    111-20
Господарського процесуального   кодексу   України   ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
П О С Т А Н О В И В:
 
     касаційну скаргу   Державної   податкової   адміністрації   в
Одеській області задовольнити.
 
     Рішення від  27.07.2000 року та постанову від 21.11.2000 року
арбітражного суду Одеської області,  постанову Вищого арбітражного
суд України від 27.06.2001 року ( sp01/273-1 ) (sp01/273-1)
         скасувати.
 
     Передати справу  на  новий розгляд до суду першої інстанції у
іншому складі суддів.
 
     Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.