ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
29.04.2002 Справа N 17-4-11/01-3549
Верховний Суд України в складі: <...>
розглянувши на спільному засіданні колегій Судової палати в
господарських справах за участю представників: Одеської міської
ради - Бакланової Н.В. ВАТ "Спецтехоснастка" - Северова В.С. РВ
ФДМУ - Яковлєва А.Ю. касаційні скарги ВАТ "Спецтехоснастка" та
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Одеській області на постанову Вищого господарського суду України
від 24 січня 2002 р. N 17-4-11/01-3549 В С Т А Н О В И В:
24 травня 2001 р. Одеська міська рада звернулась до
арбітражного суду з позовом про визнання недійсним наказу
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Одеській області від 23 вересня 1996 р. N 1322 "Про створення
ВАТ "Спецтехоснастка" та виключення із статутного фонду
акціонерного товариства адміністративного будинку по
вул. В.Арнаутській, 2а у м. Одесі, який значиться за інвентарним
N 001 у виписці відомостей результатів інвентаризації майна
ВАТ "Спецтехоснастка" від 16 липня 1998 р. Зазначала, що
приватизація будівлі по вул. В.Арнаутській, 2а порушує права
позивача, який є власником зазначеної будівлі, на підставі
постанови Ради Міністрів УРСР від 22 січня 1966 р. N 9, і рішенням
Одеському міськвиконкому N 92 від 3 лютого 1966 р. будівля
прийнята на баланс місцевих Рад.
Рішенням арбітражного суду Одеської області від 27 червня
2001 р. позов частково задоволений. Постановлено виключити із
статутного фонду ВАТ "Спецтехоснастка" адміністративний будинок,
розташований в м. Одесі, вул. В.Арнаутська, 2а та в цій частині
визнати недійсним п.2 наказу Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Одеській області N 1322 від 23 вересня
1996 р. "Про створення відкритого акціонерного товариства
"Спецтехоснастка". В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
16 жовтня 2001 р. вказане рішення скасовано, а у задоволенні
позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 24 січня
2002 р. N 7-4-11/01-3549 постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 16 жовтня 2001 р. скасовано, а рішення
арбітражного суду Одеської області від 27 червня 2001 р. залишено
без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 4 квітня 2002 р. за
касаційними скаргами ВАТ "Спецтехоснастка" та Регіонального
відділення Фонду державного майна України по Одеській області
порушено касаційне провадження з перегляду Верховним Судом України
постанови Вищого господарського суду України від 24 січня 2002 р.
N 17-4-11/01-3549. Скарга мотивується тим, що вказана постанова
Вищого господарського суду України не відповідає рішенням
Верховного Суду України з питань застосування ст. 34, 38 Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційних скарг та заперечення проти
них і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України вважає,
що касаційні скарги підлягають задоволенню.
В основу постанови Вищого господарського суду України
покладено висновки про те, що спірна будівля передана у власність
територіальної громади м. Одеса постановою Ради Міністрів УРСР
N 96 від 22 січня 1966 р., знаходилась в орендному користуванні
інституту, а тому її приватизація у складі цілісного майнового
комплексу Одеського проектно-конструкторського технологічного
інституту, який належав до державної власності, не допускалася без
згоди Одеського міськвиконкому, оскільки положення постанови
Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. N 311
( 311-91-п ) (311-91-п)
не підлягають застосуванню у даному спорі.
Такі висновки є помилковими.
Судами, які розглядали справу встановлено, що спірна будівля
по вул. В.Арнаутська, 2а (колишня вул. Чкалова) в м. Одесі
збудована на замовлення Одеського ПКТІ, введена в експлуатацію та
прийнята на баланс інституту 30 грудня 1963 р. і за наявними у
справі відомостями бухгалтерського обліку балансової належності не
змінювала.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1965 р. інститут
віднесено до союзного підпорядкування і відповідно до Декрету
Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 р. N 8-92 ( 8-92 ) (8-92)
"Про управління майном, що є у загальнодержавній власності"
Мінмашпром України прийняв 3 червня 1993 р. майно інституту до
свого управління.
Постановою Кабінету Міністрів України N 343 ( 343-95-п ) (343-95-п)
від
15 травня 1995 р. Одеський ПКТІ включений до переліку об'єктів, що
підлягають обов'язковій приватизації.
В 1996 році Регіональним відділенням Фонду державного майна
України по Одеській області розпочата приватизація Одеського ПКТІ,
28 червня 1996 р. затверджено акт оцінки його майна, в складі
якого знаходилася спірна будівля, 23 вересня 1996 р. ПКТІ
перетворено 102 на ВАТ "Спецтехоснастка" і його приватизація
завершена 10 грудня 1998 р. Спірна будівля ввійшла до статутного
фонду товариства.
За таких обставин висновок про належність будівлі до
комунальної власності територіальної громади м. Одеси є
безпідставним.
На час прийняття постанови Ради Міністрів УРСР N 96 від
22 січня 1966 р. "Про використання службових приміщень
ліквідованих Львівського, Подільського, Харківського і
Чорноморського раднаргоспів існувала єдина державна власність,
компетенція державних органів щодо розпорядження майном
визначалося рівнем підпорядкування і постановою передбачалося, що
передача приміщень на баланс міськвиконкомів повинна здійснюватись
у встановленому порядку.
Оскільки інститут знаходився в підпорядкуванні Міністерства
тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР, то
передача будівлі без рішення союзного органу відповідно до чинної
на той час постанови РНК СРСР N 910 від 15 лютого 1936 р. "Про
порядок передачі державних підприємств, будівель і споруд" не
могла відбутися і фактично не відбулася.
Крім того, в матеріалах справи містяться відомості, що спірна
будівля не знаходилася на балансі Чорноморського раднаргоспу. Дані
бухгалтерського обліку про передачу будівлі на баланс
міськвиконкому при розгляді справи не були подані судам.
Тому, посилання на належність будівлі до комунальної
власності і знаходження на балансі місцевої ради з 1966 р. не
відповідає фактичним обставинам справи і є юридично неспроможним,
оскільки правових підстав для такого розмежування не існувало, акт
передачі відсутній. Відсутні і підтвердження висновку про те, що
інститут орендував будівлю у міськвиконкому.
На час набуття чинності Законів "Про місцеві Ради народних
депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" (8 січня
1991 р.) і "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
(15 квітня 1991 р.) будівля
знаходилася в державній власності.
Постановою Кабінету Міністрів України N 311 ( 311-91-п ) (311-91-п)
від
5 листопада 1991 р. "Про розмежування - Державного майна України
між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю
адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)"
проектно-конструкторські інститути не включені до переліку майна,
що передається до комунальної власності.
Вказана постанова Кабінету Міністрів України ( 311-91-п ) (311-91-п)
підлягає обов'язковому застосуванню у даному спорі про належність
майна до комунальної чи загальнодержавної власності.
Наведене дає підстави для висновку про відсутність у Одеської
міської Ради майнових прав щодо предмету спору.
Тому оскаржену постанову слід скасувати, а постанову
Одеського апеляційного господарського суду у справі залишити в
силі як законну і обгрунтовану.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 111-19, 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Верховний Суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги ВАТ "Спецтехоснастка" та Регіонального
відділення Фонду державного майна України по Одеській області
задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 24 січня
2002 р. N 17-4-11/01-3549 скасувати, а постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2001 р.
N 5-2-5/01-94 залишити в силі.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Вісник господарського судочинства, рік 2004, N 2, стор.101