СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
29.04.2002
Верховний Суд України, розглянувши касаційну скаргу МПП
"Геракл" та доповнення до неї на постанову Вищого арбітражного
суду України від 27 червня 2001 року ( sp02/307-1 ) (sp02/307-1)
у справі за
позовом МПП "Геракл" до АКБ "Причорномор'я" про визнання недійсним
договору застави від 2 березня 1998 року N 6/1-98з, укладеного між
сторонами, В С Т А Н О В И В:
У жовтні 1999 року МПП "Геракл" звернулось до арбітражного
суду Дніпропетровської області з позовом до АКБ "Причорномор'я"
про визнання недійсним договору застави від 2 березня 1998 року
N 6/1-98з, укладеного між сторонами. Позовні вимоги
обґрунтовувались тим, що спірний договір не відповідає вимогам
закону і повинен бути визнаний недійсним на підставі статті 48 ЦК
( 1540-06 ) (1540-06)
. Так, договір підписаний в. о. голови правління АКБ
"Причорномор'я" Б., який перевищив свої повноваження. Згідно з
підпунктами 1.6, 1.7 договору застави позивач взяв на себе
зобов'язання забезпечити повернення ПП "Ірістон" кредитних коштів
відповідачу на умовах договору кредиту від 2 березня 1998 року N
6/1-98. До останнього ПП "Ірістон" та АКБ "Причорномор'я"
неодноразово вносили додаткові умови з продовженням строку дії
цього договору Однак, у договір застави відповідні зміни не
вносились. Крім того, ПП "Ірістон" виконувало свої зобов'язання і
здійснило повернення кредитних коштів на суму 93526,22 доларів
США.
Проте відповідач в порушення статті 381 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
повернув цю суму та сплачені відсотки за користування кредитом
(всього 113400 доларів США) на рахунок фірми "B.A.K.C. LLC",
мотивуючи це помилково зарахованими коштами на рахунок ПП
"Ірістон".
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 4
вересня 2000 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою голови арбітражного суду Дніпропетровської області
про перевірку рішення в порядку нагляду від 21 грудня 2000 року
вищезазначене рішення залишено без зміни.
Постановою Вищого арбітражного суду України від 27 червня
2001 року ( sp02/307-1 ) (sp02/307-1)
рішення від 4 вересня 2000 року та
постанову від 21 грудня 2000 року арбітражного суду
Дніпропетровської області залишено без зміни.
Ці рішення та постанови мотивовані тим, що спірний договір
відповідає вимогам Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
та
чинному законодавству.
Ухвалою Верховного Суду України від 11 квітня 2002 року
порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови
судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України від 27 червня 2001 року ( sp02/307-1 ) (sp02/307-1)
за касаційною скаргою МПП "Геракл" та доповненням до неї, де
поставлено питання про скасування зазначеної постанови. Посилання
зроблені на порушення і неправильне застосування норм
матеріального та процесуального права, невідповідність оскарженої
постанови Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, а також на виявлення
різного застосування Вищим арбітражним судом України положень
Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
.
Заслухавши доповідача, пояснення представників, перевіривши
матеріали справи, Верховний Суд України дійшов висновку, що
оскаржену постанову Вищого арбітражного суду України слід залишити
без зміни.
Суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову МПП "Геракл"
про визнання вищевказаного договору застави недійсним з огляду на
таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 2 березня 1998 року АКБ
"Причорномор'я" та ПП "Ірістон" уклали кредитний договір N 6/1-98.
Згідно з його умовами банк надав позичальнику кредит у розмірі
150000 доларів США.
2 березня 1998 року було також укладено договір застави N
6/1-98з між АКБ "Причорномор'я" та МПП "Геракл", майновим
поручителем ПП "Ірістон". Пунктом 2 цього договору передбачено, що
предметом застави є нерухоме майно, розташоване у нежилому будинку
N 49 по вул. К. Маркса у м. Дніпропетровську.
У відповідності зі статтею 181 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
та статтею 3
Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
застава має похідний
характер від забезпеченого нею зобов'язання. У даному випадку вона
походить від кредитного договору від 2 березня 1998 року N 6/1-98,
який рішеннями судових інстанцій визнано дійсним.
Статтею 12 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
встановлено, що у договорі застави має бути зазначено
найменування, місцезнаходження сторін, суть забезпеченої заставою
вимоги, її розмір і строк виконання зобов'язання, опис предмета
застави, а також будь-які інші умови, щодо яких за заявою однієї з
сторін повинна бути досягнута згода. Наведені умови викладені у
пункті 1 договору застави, їх подальша зміна не тягне за собою
недійсність договору. Зміна строків виконання зобов'язань за
кредитним договором за взаємною згодою сторін не є підставою для
визнання недійсним договору застави. Безпідставними є доводи
касаційної скарги щодо неповідомлення МПП "Геракл" про продовження
строку дії кредитного договору між АКБ "Причорномор'я" та ПП
"Ірістон". Так, матеріали справи свідчать, що директором ПП
"Ірістон" та МПП "Геракл" є одна і та сама особа - Ц., якому було
відомо про відповідні доповнення до кредитного договору, про що
свідчать його підписи під цими угодами.
Що стосується посилання в скарзі на вказівку в договорі
застави назви поручителя, яка не відповідає його статутній назві,
та неправильне зазначення адреси заставленого майна, то ці
обставини не є підставою для визнання договору недійсним.
Вищенаведені дані були внесені до договору з відома МПП "Геракл",
що підтверджується наявністю відтиску печатки підприємства та
підпису посадової особи під реквізитами сторін.
Необґрунтованими є доводи скаржника про недійсність договору
застави у зв'язку з відсутністю умов щодо страхування предмета
застави. Так, статтею 10 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
передбачено обов'язок заставодавця страхувати заставлене майно,
яке залишається в його володінні, а пункт 21 спірного договору
зобов'язує сторони керуватись чинним законодавством України з усіх
питань, не врегульованих договором. Тобто, умова щодо страхування
заставленого приміщення врегульована статтею 10 Закону України
"Про заставу".
Твердження про неправильність розрахунків між сторонами за
кредитним договором від 2 березня 1998 року N 6/1-98 не є
предметом позовних вимог та може бути розглянуто судом при
пред'явленні окремого позову у встановленому законом порядку.
Отже, постанову судової колегії по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 року
( sp02/307-1 ) (sp02/307-1)
як законну та обґрунтовану слід залишити без
зміни, а касаційну скаргу МПП "Геракл" та доповнення до неї - без
задоволення.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу МПП "Геракл" та доповнення до неї залишити
без задоволення, а постанову судової колегії по перегляду рішень,
ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 27 червня
2001 року ( sp02/307-1 ) (sp02/307-1)
- без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Постанови Верховного Суду України та ВГСУ, 2003 р., N 3