ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
22.04.2002 Справа N 25/111
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів у
складі <...>:
за участю прокурора відділу Генеральної прокуратури України
Федюк Ю.П., представників державної податкової інспекції в
Оболонському районі м. Києва Король Л.І. та Лазаренка В.Л.,
розглянувши касаційне подання в.о. Генерального прокурора
України на постанову судової колегії по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України від 29.05.2001 року
N 04-1/11-22/13 ( n0051800-01 ) (n0051800-01)
, В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Мінському районі м. Києва
(далі - Податкова інспекція) пред'явила до арбітражного суду
м. Києва позов до приватного підприємства "Сіріус-Союз" та
приватного підприємства "Електрон" про визнання недійсною на
підставі статті 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
укладеної між відповідачами угоди та стягнення з приватного
підприємства "Електрон" в доход бюджету 1 250 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що між відповідачами в
усній формі була досягнута домовленість про реалізацію товару на
суму 1 250 грн., передачу якого здійснено за накладною від
15.09.1997 року N 28. Вартість отриманого товару оплачена
приватним підприємством "Електрон" платіжним дорученням від
22.09.1997 року N 958. Позивач посилався на те, що приватне
підприємство "Сіріус-Союз" створено за підробленими документами,
зареєстровано за загубленим паспортом, за весь період діяльності
звітність до податкового органу не подавало, хоча оборот коштів за
період з 01.08.1997 року по 28.11.1997 року склав
10 894 512 грн. 94 коп. Рішенням Залізничного районного суду
м. Києва від 09.03.2000 року статут приватного підприємства
"Сіріус-Союз" визнаний недійсним. На думку позивача, наведені
обставини свідчать про створення приватного підприємства
"Сіріус-Союз" з метою здійснення незаконної
фінансово-господарської діяльності та ухилення від сплати
податків, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Відповідачі відзиву на позовну заяву не надали.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 26.06.2000 року у
позові відмовлено, укладена між відповідачами угода визнана
недійсною на підставі статті 48 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Рішення мотивовано недоведеністю тієї обставини, що при
укладенні спірної угоди приватне підприємство "Сіріус-Союз" діяло
з метою, суперечною інтересам держави і суспільства. З цих мотивів
у рішенні вказано про відсутність підстав для задоволення вимоги
про визнання угоди недійсною за правилами статті 49 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
. Разом з тим, суд дійшов висновку, що
спірна угода не відповідає вимогам статей 26 та 29 Цивільного
кодексу України, і на цій підставі визнав її недійсною відповідно
до статті 48 цього Кодексу.
Зазначене рішення залишено без змін постановою голови
арбітражного суду м. Києва від 15.11.2000 року та постановою
судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України від 29.05.2001 року N 04-1/11-22/13
( n0051800-01 ) (n0051800-01)
.
4 квітня 2002 року Верховним Судом України за касаційним
поданням в.о. Генерального прокурора України порушено провадження
з перегляду в касаційному порядку постанови судової колегії по
перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України
від 29.05.2001 року N 04-1/11-22/13 ( n0051800-01 ) (n0051800-01)
.
У касаційному поданні ставиться питання про скасування
судових рішень та передачу справи на новий розгляд до суду першої
інстанції. В обґрунтування касаційного подання зроблено посилання
на невідповідність оскарженої постанови постанові Верховного Суду
України від 24.12.2001 року у справі N 03-5к01 та різне
застосування Вищим арбітражним судом України одного й того ж
положення закону в аналогічних справах, на підтвердження чого
додана копія постанови президії Вищого арбітражного суду України
від 15.06.2001 року N 02-7/11-42/1070.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
Генеральної прокуратури України та податкової інспекції, які
підтримали касаційне подання, розглянувши доводи касаційного
подання, перевіривши матеріали справи. Верховний Суд України
вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що за накладною від
15.09.1997 року N 28 приватне підприємство "Сіріус-Союз" передало
приватному підприємству "Електрон" товар на суму 1 250 грн.,
вартість якого приватне підприємство "Електрон" сплатило платіжним
дорученням від 22.09.1997 року N 958. Рішенням Залізничного
районного суду м. Києва від 09.03.2000 року статут приватного
підприємства "Сіріус-Союз" визнаний недійсним.
Відмовляючи у позові про визнання укладеної між відповідачами
угоди недійсною на підставі статті 49 Цивільного кодексу України,
суд виходив з того, що позивачем не доведена наявність в діях
осіб, які укладали угоду від імені приватного підприємства
"Сіріус-Союз" мети, суперечної інтересам держави, та наміру
ухилитися від сплати податків.
Голова арбітражного суду м. Києва в постанові від
15.11.2000 року та судова колегія по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України в постанові від
29.05.2001 року N 04-1/11-22/13 ( n0051800-01 ) (n0051800-01)
з таким висновком
суду погодились.
Проте судом не було забезпечено всебічний, повний і
об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, як це вимагається правилами статті 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(аналогічна норма
містилася у статті 43 Арбітражного процесуального кодексу України,
чинного на момент розгляду справи).
Зокрема, судом не перевірені та не отримали оцінки викладені
у позовній заяві доводи податкової інспекції про те, що приватне
підприємство "Сіріус Союз" зареєстровано 17 липня 1997 року за
паспортними даними громадянина Ульянова Д.К., хоча паспорт серії
У1-МА N 534390, виданий ВВС Шевченківського РВК м. Києва 11 січня
1980 року був втрачений громадянином Ульяновим Д.К. на початку
1992 року. Приватне підприємство "Сіріус-Союз" він не реєстрував і
підприємницькою діяльністю не займався. Підпис директора
приватного підприємства "Сіріус-Союз" Ульянова Д.К. на банківській
картці зі зразками підпису та відбитку печатки приватним
нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. не
засвідчувався. За весь період діяльності приватне підприємство
"Сіріус-Союз" перед податковими органами не звітувало і податків
не сплачувало.
Згідно зі статтею 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, є недійсною. Вирішуючи спір про визнання угоди
недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими
закон пов'язує визнання угод недійсними і настання певних
юридичних наслідків. Пленум Верховного Суду України в пункті 6
Постанови від 28.04.1978 року N 3 ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
"Про судову
практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що до
угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування
фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.
Суд не з'ясував обставин, які мають значення для справи, не
врахував зазначених роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, всі ухвалені у справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно усунути недоліки,
що були допущені при розгляді справи, та вирішити спір відповідно
до закону.
Керуючись статтями 111-17 - 111-21 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання в.о. Генерального прокурора України
задовольнити.
Постанову Вищого арбітражного суду України від
29.05.2001 року N 04-1/11-22/13 ( n0051800-01 ) (n0051800-01)
, постанову від
15.11.2000 року та рішення від 26.06.2000 року арбітражного суду
м. Києва скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.