ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
22.04.2002 Справа N 26/33
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів у
складі <...>:
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
державної податкової інспекції у Мінському районі м. Києва до
приватного підприємства "Чайка-4", дочірнього підприємства
"Енерготехсервіс" про визнання угоди недійсною за касаційним
поданням виконуючого обов'язки Генерального прокурора України на
постанову Вищого арбітражного суду України від 13 березня
2001 року N 04-1/11-23/258, В С Т А Н О В И В:
У травні 2000 року державна податкова інспекція у Мінському
районі м. Києва в арбітражному суді пред'явила позов до приватного
підприємства "Чайка-4", дочірнього підприємства "Енерготехсервіс"
про визнання угоди недійсною з підстав, передбачених статтею 49
Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що договір
купівлі-продажу, укладений 18 грудня 1996 року між підприємством
"Чайка-4" та дочірнім підприємством "Енерготехсервіс" суперечить
інтересам держави і суспільства, оскільки умови його укладення
передбачають ухилення від сплати податків.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 27 червня 2000 року в
позові відмовлено, а оспорювана угода визнана недійсною з підстав,
передбачених статтею 48 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
, з тих
мотивів, що наявності умислу в діях осіб, що діяли від імені
приватного підприємства "Чайка-4" на укладення угоди з метою, що
суперечить інтересам держави, не доведено.
Постановою арбітражного суду м. Києва від 4 жовтня 2000 року
залишено без змін постанову Вищого арбітражного суду України від
13 березня 2001 року, вказане рішення скасовано і в позові
відмовлено.
Постанови мотивовані тим, що позивачем не надано доказів
того, що договір купівлі-продажу, укладений сторонами, суперечить
інтересам держави і суспільства, а визнаючи цей договір недійсним
з підстав, передбачених статтею 48 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
,
арбітражний суд м. Києва без достатніх підстав вийшов за межі
позовних вимог.
28 березня 2002 року Верховним Судом України за касаційним
поданням виконуючого обов'язки Генерального прокурора України
порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови
Вищого арбітражного суду України від 13 березня 2001 року. Подання
мотивується невідповідністю постанови рішенням Верховного Суду
України з питань застосування норм матеріального права та різним
застосуванням Вищим господарським судом України положень одного й
того ж закону в аналогічних справах.
Представник державної податкової інспекції в Оболонському
районі м. Києва касаційне подання підтримав.
Приватне підприємство "Чайка-4" і дочірнє підприємство
"Енерготехсервіс" не використали наданого законом права на подання
відзиву на касаційне подання та участь своїх представників у
судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
позивача, дослідивши доводи касаційного подання, перевіривши
матеріали справи і рішення, які приймалися судами при її розгляді.
Верховний Суд України вважає, що касаційне подання підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
угода,
укладена з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства,
визнається недійсною.
Як вказано в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду
України від 28 квітня 1978 року N 3 ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
зі змінами,
внесеними постановами від 25 грудня 1992 року N 13 ( v0013700-92 ) (v0013700-92)
та від 25 травня 1998 року N 15 ( v0015700-98 ) (v0015700-98)
"Про судову
практику в справах про визнання угод недійсними" при розгляді
справ про визнання угоди недійсною на підставі статті 49
Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
судам слід мати на увазі, що дія
цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою завідомо
суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують
основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема,
належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону
колективної, державної або чиєїсь власності з корисливою метою,
приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування
доходів, використання майна, що знаходиться в їх власності або
користуванні на шкоду правам, свободам і гідності громадян,
інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне
нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим
правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених в обігу.
Таким чином, встановивши, що приватне підприємство "Чайка-4"
зареєстроване на підставі втраченого паспорта і рішенням
Дніпровського районного суду м. Києва від 7 березня 2000 року
визнано недійсними його статутні документи, що вказує на наявність
умислу в останнього діяти всупереч інтересам держави і
суспільства, Вищий арбітражний суд України на вказані вимоги
закону та обставини справи уваги не звернув і дійшов до
безпідставного і помилкового висновку про недоведеність мети
приватного підприємства "Чайка-4" на ухилення від сплати податків
при укладенні оспорюваної угоди.
За таких обставин ухвалені по справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи слід повно та всебічно встановити
всі обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку та ухвалити
законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-17, 111-19, 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання виконуючого обов'язки Генерального
прокурора України задовольнити.
Постанову Вищого арбітражного суду України від 13 березня
2001 року N 04-1/11-23/258, постанову арбітражного суду м. Києва
від 4 жовтня 2000 року та рішення цього ж суду від 27 червня
2000 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду
першої інстанції в іншому складі суду.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Вісник господарського судочинства, рік 2004, N 1