Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів у складі: <...>

Головуючого: <...>

Суддів: <...>

за участю представника відділу культури виконкому Полтавської міськради Глазкова М.Н.,

розглянувши касаційну скаргу відділу культури виконкому Полтавської міськради на постанову Вищого арбітражного суду України від 25.05.2001 р. N 04-1/18-2/104 у справі за позовом ТОВ "Фірма "Карма-КТК лтд" до міського відділу культури виконкому Полтавської міськради про стягнення 4560 грн. встановив:

23 січня 2001 р. ТОВ "Фірма "Карма-КТК лтд" звернулось до арбітражного суду Полтавської області з позовом про стягнення з відділу культури виконкому Полтавської міськради заборгованості за надані працівникам кінотеатру "Алмаз" послуги на загальну суму 4560 грн., посилаючись на те, що кінотеатр, з яким було укладено договір оренди та сумісної діяльності, уже не має прав юридичної особи і знаходиться у підпорядкуванні відповідача.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що послуги надавались позивачем безкоштовно, згідно з комплексним договором оренди і сумісної діяльності від 15.09.1997 р., а тому заявлені позовні вимоги є безпідставними.

Рішенням арбітражного суду Полтавської області від 08.02.2001 р., залишеним без змін постановою цього суду від 28.02.2001 р., позов задоволено. Рішення мотивовано тим, що договором від 15.09.1997 р. надання безкоштовних послуг не передбачено, а поданий відповідачем примірник договору не може прийматися до уваги.

Постановою Вищого арбітражного суду України від 25.05.2001 р. зазначені судові рішення залишені без змін.

У касаційній скарзі Полтавський міський відділ культури, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вищого арбітражного суду України від 25.05.2001 р.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

В обгрунтування висновків про задоволення позову суд послався на те, що укладеним між позивачем та кінотеатром договором не було передбачено надання безоплатних обідів (продуктів харчування) працівникам кінотеатру. Однак, договором не було передбачене й те, що вартість обідів, продуктів, які спожиті працівниками, буде відшкодовуватися відповідачем.

Як в оскаржуваній постанові, так і в постанові та рішенні арбітражного суду Полтавської області не зазначені правові підстави покладення на відповідача такого обов'язку та задоволення позову. З законодавства України цей обов'язок не випливає.

При наведених обставинах, рішення суду про стягнення вартості наданих працівникам кінотеатру обідів з Полтавського міського відділу культури не грунтується на вимогах чинного законодавства, воно винесене з порушенням норм матеріального права.

Постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати зазначене та винести рішення з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17, 111-19, 111-20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Полтавського міського відділу культури задовольнити частково.

Постанову Вищого арбітражного суду України від 25.05.2001 р., постанову від 28.02.2001 р. та рішення від 08.02.2001 р. арбітражного суду Полтавської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.