Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2002 року
м.Київ
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів у
складі:
головуючого:
суддів:
розглянувши справу
за позовом відкритого акціонерного товариства "ХХХ"
до спеціалізованого державного підприємства "ААА", товариства з
обмеженою відповідальністю "УУУ"
за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "ХХХ" на
постанову Вищого господарського суду України від ХХ січня 2002
року № 00003,
встановив:
ХХ липня 2001 року відкрите акціонерне товариство "ХХХ" пред'явило
в господарському суді позов до товариства з обмеженою
відповідальністю "УУУ", спеціалізованого державного підприємства
"ААА" про визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про
право власності.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що при проведенні прилюдних
торгів спеціалізованим державним підприємством "ААА" були порушені
вимоги закону оскільки на час їх проведення уже був укладений з
державною податковою інспекцією у П-ському районі договір про
розстрочення боргів і таким чином підстави для звернення стягнення
на майно відпали.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УУУ" позов не визнано з
тих мотивів, що воно є добросовісним набувачем майна проданого з
прилюдних торгів.
Спеціалізоване державне підприємство "ААА" позов не визнало,
вказуючи на те, що воно не може бути стороною по справі тому, що
прилюдні торги проводились за заявою державного виконавця на
підставі судового рішення.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від ХХ серпня 2001 року,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від ХХ жовтня 2001 року позов задоволене з тих
мотивів, що на час проведення прилюдних торгів борги у відкритого
акціонерного товариства "ХХХ" перед бюджетом були відсутні.
Постановою Вищого господарського суду України прийняті по справі
судові рішення скасовано і в позові відмовлено з тих мотивів, що
рішення про звернення стягнення на майно відкритого акціонерного
товариства "ХХХ" в рахунок погашення боргів перед бюджетом на час
проведення прилюдних торгів скасовано чи змінено не було і тому
підлягало виконанню.
Ухвалою Верховного Суду України від ХХ березня 2002 року за
касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "ХХХ"
порушено провадження з перегляду постанови Вищого господарського
суду України від ХХ січня 2002 року № 0003.
Касаційна скарга мотивується тим, що Вищим господарським судом
України неправильно застосовані норми матеріального права.
В запереченні на касаційну скаргу товариство з обмеженою
відповідальністю "УУУ" просить касаційну скаргу відхилити, як
таку, що не відповідає вимогам закону.
В судовому засіданні представники товариства з обмеженою
відповідальністю "ХХХ" висловились на підтримку касаційної скарги,
а представники товариства з обмеженою, відповідальністю "ААА" та
спеціалізованого державного підприємства "ААА" - за її відхилення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги і заперечення на неї,
та перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались судами в
процесі її розгляду, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню
не підлягає з наступних підстав.
Предметом даного судового розгляду є проведення прилюдних торгів
при виконанні рішення арбітражного суду м. Києва від ХХ лютого
2000 року про звернення стягнення на майно відкритого акціонерного
товариства "ХХ" в рахунок погашення бюджетної заборгованості.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
примусове виконання рішень в Україні покладається на
державну виконавчу службу.
Інші органи, організації і посадові особи -здійснюють виконавчі
дії у випадках, передбачення цим Законом, у тому числі відповідно
до статті 6 цього Закону на вимогу чи за дорученням державного
виконавця.
Організатор прилюдних торгів - спеціалізоване державне
підприємство "ААА" Міністерства юстиції України діяло на підставі
договору № 3 від ХХ березня 2001 року, укладеним з відділом
державної виконавчої служби П-ського районного управління юстиції
м. Києва про реалізацію арештованого нерухомого майна.
Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов до
обгрунтованого висновку про те, що обов'язок дотримання процедури
виконання рішення покладено на державну виконавчу службу, дії чи
бездіяльність якої можуть бути предметом самостійного судового
розгляду.
Керуючись ст.ст. 111-17, 111-19, 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд,
постановив:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "ХХХ" залишити
без задоволення.
Постанову Вищого господарського суду України від ХХ січня 2002
року № 00003 залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.