Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання Генерального прокурора України на постанову судової колегії Вищого господарського суду України від 11 жовтня 2001 року у справі за позовом Генеральної прокуратури України в інтересах Міністерства оборони України до ТОВ "Галон", ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез" про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, В С Т А Н О В И В:

22 травня 2000 року заступник Генерального прокурора України в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, звернувся з позовом до Вищого арбітражного суду України про відшкодування 17692021 грн. збитків, завданих неналежним виконанням договору відповідачами.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за умовами договору N 1/1-В від 04.01.2000 року та планом поновлення запасів паливно-мастильних матеріалів на 2000 рік Збройним Силам України відповідачі свої зобов'язання виконали неналежним чином, тому мають відшкодувати завдані збитки та пеню: ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез" в сумі 15828071 грн., а ТОВ "Галон" - пеню в сумі 1863950 грн.

Міністерство оборони України заявлений позов в його інтересах підтримало в повному обсязі.

Відповідачі позов не визнали. ТОВ "Галон" з підстав виконання своїх зобов'язань по договору N 1/1-3 від 04.01.2000 року, а ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез" з підстав відсутності договірних правовідносин з Міністерством оборони України.

Рішенням Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2000 року зобов'язано ТОВ "Галон" відвантажити МО України 3071,25 т бензину А-80 і 6303,545 т дизпалива та стягнуто 1130483,2 грн. пені.

Постановою Вищого арбітражного суду України від 31.07.2000 р. рішення суду від 27.06.2000 року залишено без зміни.

Рішенням за нововиявленими обставинами Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 року рішення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2000 року скасовано.

Зобов'язано ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез" передати МО України 3071928 кг бензину А-80 та 6393545 кг дизпалива.

Постановою Вищого господарського суду України від 11 жовтня 2001 року рішення Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 року скасовано, а рішення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2000 року залишено без зміни, посилаючись на те, що суд помилково визнав нововиявленими обставинами докази набуття МО України права власності на нафтопродукти, що зберігаються у резервуарах ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез", які досліджені в рішенні Вищого арбітражного суду України від 27.06.2000 року, тому суд помилково застосував ст. ст. 112, 114 АПК України (1798-12) .

18 грудня 2001 року Верховним Судом України порушено провадження за касаційним поданням Генерального прокурора України, в якому ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 11 жовтня 2001 року з питань виявлення різного застосування Вищим господарським судом України норм матеріального права у аналогічних справах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представників: Генеральної прокуратури України, Міністерства оборони України, ТОВ "Галон" та ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез", вивчивши матеріали справи, Верховний Суд України знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст. 112 АПК України (1798-12) підставою для перегляду арбітражним судом прийнятого ним рішення є нововиявлені обставини, що мають суттєве значення для справи, які не були і не могли бути відомі заявникові.

Рішенням Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 року такими обставинами визнано набуття права власності Міноборони України на нафтопродукти, що зберігаються у терміналах ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез" і підлягають передачі Міноборони України.

Ці обставини обґрунтовані тим, що ЗАТ "Нафта-К", як власник нафтопродуктів, що були вироблені ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез", та зберігались у його резервуарах, уклало договір купівлі-продажу N 2-4/99-581 від 14.01.2000 року з ТОВ "Галон", відповідно до якого передало останньому на умовах EXW (Франко-резервуар) ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез", згідно акту прийому передачі від 14.01.2000 року автобензин А-80 - 8500 т, дизельне паливо - 10500 т.

ТОВ "Галон", ставши власником нафтопродуктів, уклало договір N 1/1-В від 04.01.2000 року з Міноборони України за яким, згідно актів прийому-передачі від 14.01.2000 року та від 27.01.2000 року, передало на умовах EXW (Франко-резервуар) ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез" у власність Міноборони України бензин А-80 - 8900 т, дизпаливо - 10500 т.

Зазначені обставини не є новими, були відомі сторонам у справі, досліджені і знайшли своє відображення в рішенні Вищого арбітражного суду України від 27.06.2000 року. Тому Вищий господарський суд України обґрунтовано визнав неправильним застосування арбітражним судом ст. ст. 112, 114 АПК України (1798-12) і скасував рішення Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 року.

Залишаючи без зміни рішення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2000 року, Вищий господарський суд України помилково визнав його законним, тому що правові висновки суду протирічать викладеним обставинам справи, не відповідають вимогам Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" (в редакції 1990 року) та ч. 1 ст. 128 Цивільного кодексу України (1540-06) .

За таких обставини судові рішення усіх судових інстанцій підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 11117, 11118, 11119, 11120 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:

касаційне подання Генеральної прокуратури України задовольнити.

Рішення від 27 червня 2000 року, рішення за нововиявленими обставинами від 13 грудня 2000 року Вищого арбітражного суду України, постанову Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2000 року та постанову Вищого господарського суду України від 11 жовтня 2001 року (n0024600-01) скасувати.

Передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції у іншому складі суддів.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.