ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
15.04.2002 N Д-1-55(02/105)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Комерційного банку "Приватбанк" на постанову Вищого арбітражного
суду України від 21.09.99 року у справі за позовом Товариства з
обмеженою відповідальністю "Магазин N 282 "Продукти" до
комерційного банку "Приватбанк" про визнання недійсним договору
застави та додаткової угоди до нього, В С Т А Н О В И В:
2 квітня 1999 року ТОВ "Магазин 282 "Продукти" звернулося до
арбітражного суду Дніпропетровської області з позовом про визнання
договору застави та додаткової угоди до нього недійсними.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що у договорі застави
N 5Н-97 та додатковій угоді до договору застави N 5Н-97 від
15.04.98 року не досягнуто згоди за всіма істотними умовами, які
визначають розмір забезпеченої заставою вимоги на час укладання
договору та у майбутньому.
КБ "Приватбанк" позов не визнає, як такий, що не відповідає
вимогам чинного законодавства.
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від
01.06.99 року визнано неукладеним договір застави N 5Н-97 від
30.05.97 року та додаткову угоду до нього від 15.04.98 року. В
частині визнання недійсним договору застави та доповнень до нього
провадження у справі припинено на підставі ст. 80 п. 1.1 АПК
України ( 1798-12 ).
Постановою голови суду від 22.07.99 року рішення суду
залишено без змін.
Постановою Вищого арбітражного суду України від 21.09.99 року
рішення від 01.06.99 року та постанову від 22.07.99 року Вищого
арбітражного суду України залишено без змін.
Вищий арбітражний суд України ґрунтував свою постанову тим,
що чинне законодавство України до істотних умов договору застави
відносить предмет застави, його оцінку, сутність, розмір і термін
виконання зобов'язання, в якої із сторін знаходиться заставлене
майно. Якщо сторони не досягли згоди хоча б по одній із цих умов,
договір вважається неукладеним.
28 березня 2002 року Верховним Судом України за касаційною
скаргою КБ "Приватбанк" порушено касаційне провадження з перегляду
постанови Вищого арбітражного суду України від 21.09.99 року.
Касаційна скарга мотивується різним застосуванням Вищим
арбітражним судом України одного й того ж положення закону у
аналогічних справах.
Представники КП "Приватбанк" висловились на підтримку
касаційної скарги, а ТОВ "Магазин N 282 "Продукти" проти її
задоволення.
Касаційна скарга КП "Приватбанк" підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Статтею 12 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) визначено
вимоги до змісту договору застави.
У договорі застави повинно бути зазначено найменування,
місцезнаходження сторін, суть забезпеченої заставою вимоги, її
розмір і строк виконання зобов'язання, опис предмета застави, а
також будь-які інші умови, відносно яких за заявою однієї із
сторін повинна бути досягнута угода.
Пунктами 1 і 2 договору застави N 5Н-97 від 30.05.97 року
майновий поручитель ТОВ "Магазин N 282 "Продукти" забезпечив
предметом застави: (будинок під літ. А-1, що складається з
приміщень 1 - 35, загальною площею 580,8 кв. м у м.
Дніпропетровську, ж/м Тополь-1, об'єкт N 2 та будинок під літ. А-1
(прибудоване до жилого будинку під літ. А-9), що складається з
приміщень 1 - 20, загальною площею 315,5 кв. м у м.
Дніпропетровську, ж/м Тополь-1, об'єкт N 3), по-перше, своєчасне
повернення кредиту боржником ТОВ "Дніпро А і Т" в сумі 200 тис.
грн. до 05.11.97 року КБ "Приватбанк" за кредитним договором
овердрафтового обслуговування, по-друге, вимоги, які можуть
виникнути по усіх укладених кредитних договорах між КБ
"Приватбанк" і ТОВ "Дніпро А і Т" на протязі трьох календарних
років на суму не більше 140000 грн. (додаткова угода від 15.04.98
року до договору застави N 5Н-97).
Згідно п. 9 цього ж договору застави застоводержатель має
право задовольнити за рахунок заставленого майна свої вимоги у
повному обсязі, що визначаються на момент задоволення, включаючи
проценти, неустойку, відшкодування збитків, завданих прострочкою
виконання, витрати на утримання заставленого майна і задоволення
вимоги, забезпеченої заставою.
Викладені умови договору застави від 30.05.97 року N 5Н-97 та
додаткові умови від 15.04.98 року до цього ж договору застави
містять усі істотні умови, необхідні для цієї категорії договорів
згідно вимог ст. ст. 3, 12 Закону України "Про заставу"( 2654-12 ).
Оскільки застава має похідний характер від забезпеченого нею
зобов'язання (ст. 3 Закону ( 2654-12 )), умови договору застави
можуть бути викладені як безпосередньо в тексті цього договору,
так і шляхом відсилання до умов договору, із якого виникає основне
зобов'язання, що забезпечується заставою. У даній справі основне
зобов'язання виникає із кредитного договору овердрафтового
обслуговування N 67/111-0 від 05.07.97 року, який предметом
розгляду і дослідження суду не був і у матеріалах справи
відсутній, а тому висновок судових інстанцій щодо розміру
забезпеченої заставою вимоги про виплату процентів за користування
кредитними ресурсами, неустойки, відшкодування збитків, завданих
прострочкою виконання без з'ясування умов кредитного договору, є
необгрунтованим.
Враховуючи, що по кредитному договору овердрафтового
обслуговування N 67-111-0 від 05.07.97 року ТОВ "Магазин N 282
"Продукти" отримало кредит в сумі 200 тис. грн., використало його
і повернуло КБ "Приватбанк", тому суду при розгляді вимог позивача
щодо порушень ст. 6 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 )
необхідно було виходити із вимог глави 3 Цивільного кодексу
України ( 1540-06 ).
За таких обставин судові рішення усіх судових інстанцій
підлягають скасуванню як такі, що не відповідають вимогам ст. 153;
главі 3 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ); ст. ст. 3, 6, 12
Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) з передачею справи на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-17, 111-18,
111-19, 111-20 Господарського процесуального кодексу України( 1798-12 ), Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу КБ "Приватбанк" задовольнити.
Рішення від 01.06.99 року та постанову від 22.07.99 року
арбітражного суду Дніпропетровської області, постанову Вищого
арбітражного суду України від 21.09.99 року ( n0004800-99 )
скасувати.
Передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції у
іншому складі суддів.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Бізнес:законодавство та практика, 2004 р., N 2