ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
08.04.2002 Справа N 1/5/783
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів у
складі: <...>
розглянувши за касаційною скаргою Приватного підприємця
Соловйова Олександра Михайловича на постанову Вищого
господарського суду України від 16 жовтня 2001 року у справі
N 1/5/783 ( n0020600-01 ) (n0020600-01)
за позовом Приватного підприємця
Соловйова Олександра Михайловича (далі - Підприємець) до Державної
податкової інспекції у м. Мелітополі Запорізької області (далі -
Інспекція) про спонукання до видачі свідоцтва
про сплату єдиного податку
В С Т А Н О В И В:
Позов до Арбітражного суду Запорізької області Підприємець
пред'явив 7 червня 2001 року.
Заявлена позовна вимога обгрунтована тим, що всупереч
положенням пункту четвертого Указу Президента України N 746/99
( 746/99 ) (746/99)
від 28 червня 1999 року "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" (далі - Указ N 746/99), який передбачає право
суб'єкта малого підприємництва перейти на спрощену систему
оподаткування, Інспекція відмовилась видати Підприємцю свідоцтво
про право сплати єдиного податку у сфері грального бізнесу,
обгрунтувавши відмову посиланнями на Закон України "Про державну
підтримку малого підприємництва" ( 2063-14 ) (2063-14)
(далі - Закон про
підтримку малого підприємництва), згідно зі статтею 2 якого цей
Закон не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які
проводять діяльність у сфері грального бізнесу, а тому вони
повинні придбати торгові патенти відповідно до Закону України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
(далі - Закон патентування підприємницької діяльності).
Рішенням від 16 липня 2001 року Господарський суд Запорізької
області позов задовольнив. Судове рішення грунтувалося на тому, що
Підприємець на підставі Указу N 746/99 ( 746/99 ) (746/99)
має право
здійснювати діяльність у сфері грального бізнесу без придбання
торгового патенту, оскільки цей Указ не застосовується до
суб'єктів підприємництва, на яких поширюється дія Закону про
патентування підприємницької діяльності ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
лише в
частині придбання спеціального патенту.
Оскаржуваною постановою від 16 жовтня 2001 року
( n0020600-01 ) (n0020600-01)
Вищий господарський суд України зазначене судове
рішення скасував, а в позові відмовив з мотивів неправильного
застосування судом норм матеріального права, а саме положень
законів України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, про
патентування підприємницької діяльності ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, про
підтримку малого підприємництва ( 2063-14 ) (2063-14)
, відповідно до яких,
на його думку, суб'єкти підприємницької діяльності, що бажають
здійснювати діяльність у сфері грального бізнесу, повинні придбати
торговий патент на здійснення такого виду діяльності і,
відповідно, вони не мають права переходу на спрощену систему
оподаткування (оплату єдиного податку).
В касаційній скарзі ставиться вимога про скасування постанови
Вищого господарського суду України з мотивів виявлення факту
різного застосування судом положень Закону про патентування
підприємницької діяльності ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
в аналогічних справах. При
цьому робиться посилання на постанову Вищого арбітражного суду
України від 24 травня 2001 року N 04-1/9-20/74, в якій суд прийшов
до висновку, що суб'єкти підприємницької діяльності, які на
підставі торгового патенту надають послуги у сфері грального
бізнесу, мають право перейти на сплату єдиного податку. При цьому
вони звільняються від плати за торговий патент.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний
Суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Указ N 746/99 ( 746/99 ) (746/99)
, на положеннях якого грунтується
касаційна скарга, передбачає запровадження для суб'єктів малого
підприємництва, зокрема для фізичних осіб, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, спрощеної
системи оподаткування, обліку та звітності, яка полягає в
оподаткуванні доходів за єдиним податком. Для цього суб'єкт
підприємництва повинен одержати в органах державної податкової
служби України свідоцтво про сплату єдиного податку.
Відповідно до пункту сьомого цього Указу ( 746/99 ) (746/99)
він не
застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, на яких
поширюється дія Закону про патентування підприємницької діяльності
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
в частині придбання спеціального патенту.
Закон про патентування підприємницької діяльності
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
визначає, зокрема, порядок патентування діяльності з
надання послуг у сфері грального бізнесу, яка є об'єктом його
правового регулювання. Під гральним бізнесом у цьому Законі
розуміється діяльність, пов'язана з влаштуванням казино, інших
гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим
виграшем, проведення лотерей (крім державних) та розіграшів з
видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.
Відповідно до статті 3-2 цього Закону ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
спеціальний торговий патент може бути придбаний лише суб'єктом
підприємницької діяльності, який займається торговельною
діяльністю або діяльністю з надання побутових послуг.
На підставі належних доказів судами встановлено, що позивач у
справі є фізичною особою, яка займається підприємницькою
діяльністю без створення юридичної особи у сфері грального бізнесу
з використанням гральних автоматів, а тому згідно зі статтею 5
цього Закону ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
він має право здійснювати зазначену
діяльність шляхом придбання не спеціального, а звичайною торгового
патенту.
Отже, пункт сьомий Указу N 746/99 ( 746/99 ) (746/99)
не стосується
підприємців у сфері грального бізнесу, бо ця діяльність не є
торговельною і не відноситься до діяльності з надання побутових
послуг.
Але такі підприємці не мають права перейти на його підставі
на спрощену систему оподаткування.
Указ N 746/99 ( 746/99 ) (746/99)
був прийнятий відповідно до пункту
четвертого розділу XV "Перехідні положення" Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
і повинен діяти до набрання чинності законом,
прийнятим Верховною Радою України з цих питань (частина друга
пункту четвертого розділу XV Конституції України).
22 листопада 2000 року набрав чинності Закон про підтримку
малого підприємництва ( 2063-14 ) (2063-14)
, який визначив правові засади
державної підтримки суб'єктів малого підприємництва.
Відповідно до статей 5, 11 цього Закону ( 2063-14 ) (2063-14)
запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського
обліку та звітності є одним із основних напрямків державної
підтримки малого підприємництва, суть якої, зокрема, полягає в
заміні сплати встановлених законодавством податків і зборів
(обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку.
Проте, сфера дії названого Закону ( 2063-14 ) (2063-14)
і, відповідно,
коло суб'єктів підприємництва, яких держава вирішила підтримувати
в такий спосіб, обмежені. Відповідно до статті 2 його дія не
поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять
діяльність у сфері грального бізнесу.
Отже, і Указ N 746/99 ( 746/99 ) (746/99)
не може поширювати свою дію
на суб'єктів підприємництва у сфері грального бізнесу, оскільки
перехід таких підприємців на його підставі на спрощену систему
оподаткування суперечило б вказаній нормі названого Закону
( 2063-14 ) (2063-14)
і означало б підтримку державою грального бізнесу.
Судовими рішеннями встановлено, що позивач звернувся до
Інспекції з заявою про видачу йому свідоцтва про сплату єдиного
податку 22 лютого 2001 року, тобто в період дії Закону про
підтримку малого підприємництва ( 2063-14 ) (2063-14)
. У зв'язку з цим,
Інспекція правомірно відмовила йому у видачі зазначеного
свідоцтва.
Вищий господарський суд України, скасувавши рішення суду
першої інстанції, яким позовна вимога про видачу свідоцтва про
сплату єдиного податку була задоволена, правильно застосував до
спірних правовідносин сторін зазначений Закон ( 2063-14 ) (2063-14)
і,
відповідно, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність у
позивача - суб'єкта підприємництва у сфері грального бізнесу
законних підстав для переходу на спрощену систему оподаткування
шляхом сплати єдиного податку.
Відтак, оскаржувана постанова Вищого господарського суду
України грунтується на правильному застосуванні норм матеріального
права, що регулюють дійсні права і обов'язки сторін у спірних
правовідносинах.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу Приватного підприємця Соловйова Олександра
Михайловича залишити без задоволення, а постанову Вищого
господарського суду України від 16 жовтня 2001 року
( n0020600-01 ) (n0020600-01)
в даній справі без змін.
Постанова є обов'язковою до виконання, остаточна і оскарженню
не підлягає.