ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
25.03.2002 N А-4890/1-33
Розглянувши справу за позовом закритого акціонерного
товариства "Харківський плитковий завод" до державної податкової
інспекції у м. Харкові про визнання недійсним рішення за
касаційною скаргою закритого акціонерного товариства "Харківський
плитковий завод" на постанову Вищого господарського суду України
від 30 серпня - 3 вересня 2001 року N А-4890/1-33,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2001 року закрите акціонерне товариство "Харківський
плитковий завод" пред'явило у арбітражному суді позов до державної
податкової інспекції в м. Харкові про визнання недійсним рішення
про застосування фінансових санкцій та донарахування податку на
додану вартість.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що порушень податкового
законодавства у позивача в процесі підприємницької діяльності
допущено не було, тому відповідачем необґрунтовано прийнято
рішення про донарахування податку на додану вартість та
застосування фінансових санкцій.
Державною податковою інспекцією в м. Харкові позов не визнано
з тих підстав, що позивач за перевіряємий період допустив
порушення, в процесі підприємницької діяльності, вимог податкового
законодавства, зокрема в квітні 1999 року безпідставно не збільшив
валовий прибуток; в II - III кварталі 1999 року безпідставно
завищив валовий прибуток, занизив податкові зобов'язання та інші
порушення.
Рішенням арбітражного суду Харківської області від 18 травня
2001 року, залишеним без змін постановою цього ж суду від 4 липня
2001 року, позов задоволено з тих мотивів, що в процесі розгляду
справи не було встановлено порушень податкового законодавства з
боку закритого акціонерного товариства "Харківський плитковий
завод".
Постановою Вищого господарського суду України від 30 серпня -
3 вересня 2001 року прийняті по справі судові рішення скасовані і
в позові відмовлено з тих мотивів, що в результаті порушень
бухгалтерського та податкового обліку, перекручення звітності з
боку закритого акціонерного товариства "Харківський плитковий
завод" був неправильно визначений оподаткований прибуток у
відповідний податковий період, чим порушено вимоги Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
28 лютого 2002 року Верховним Судом України за касаційною
скаргою закритого акціонерного товариства "Харківський плитковий
завод" порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від 30 серпня - 3 вересня 2001 року.
Скарга мотивується невідповідністю оскаржуваної постанови нормам
матеріального та процесуального права.
Представник закритого акціонерного товариства "Харківський
плитковий завод" в судовому засіданні висловився за підтримку
касаційної скарги, а представники спеціалізованої державної
податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.
Харкові висловились проти задоволення касаційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
позивача та відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги та
перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались судами при
її розгляді, Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 11.3.1 статті 11 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
датою збільшення
валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий
період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася
раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (засновника) на
банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт,
послуг), що підлягають реалізації, у разі реалізації товарів
(робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі
платника податку, а за відсутності такої дати інкасація готівки у
банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата
фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Як вказано в пункті 7.3.1 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою виникнення
податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг)
вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого
відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата
зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок
платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають
продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові
грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а
при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у
банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата
відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення
документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником
податку.
Встановивши, що закрите акціонерне товариство "Харківський
плитковий завод" в квітні 1999 року в рахунок погашення відсотків
за користування кредитом передав акціонерному поштово-пенсійному
банку "Аваль" плитку, яку потім прийняв на схов, арбітражний суд
Харківської області на вказані вимоги закону уваги не звернув. Не
визначився з датами, відповідно до яких у закритого акціонерного
товариства "Харківський плитковий завод" виникло зобов'язання щодо
збільшення валового доходу та сплати податку на додану вартість з
урахуванням того, що операція по передачі плитки в рахунок
виконання зобов'язання по кредитному договору відбулася в квітні
1999 року.
Вищий господарський суд України вказану помилку не усунув та
не навів правового обґрунтування прийняття рішення про відмову в
позові про визнання недійсним рішення про застосування фінансових
санкцій.
До того ж, перевіряючи законність та обґрунтованість
постановлених по справі рішень, Вищий господарський суд України
зазначив, що закритим акціонерним товариством "Харківський
плитковий завод" допущено порушення податкового законодавства,
оскільки не включено до валового доходу 520,000 грн. безнадійної
заборгованості. Проте, позовні вимоги з цього приводу не
заявлялись і рішення податковими органами про застосування
фінансових санкцій за вказане порушення не приймалось.
За таких обставин ухвалені по справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи слід повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 111-17, 111-19, 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 30 серпня -
3 вересня 2001 року N А-4890/1-33, постанову арбітражного суду
Харківської області від 4 липня 2001 року та рішення цього ж суду
від 18 травня 2001 року - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в
іншому складі суду.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Бізнес:законодавство та практика, 2003 р., N 16