ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
25.03.2002 N 20-7/040-3/336
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромбов" на постанову
Вищого арбітражного суду України від 12 червня 2001 року у справі
за позовом ТОВ "Ромбов" до Державної податкової адміністрації
м. Севастополя про визнання недійсним рішення і відшкодування
збитків, в с т а н о в и в:
9 лютого 2000 року ТОВ "Ромбов" звернулось до арбітражного
суду м. Севастополя з позовом про визнання недійсним рішення ДПА
м. Севастополя від 17 лютого 1999 року та відшкодування збитків.
Позовні вимоги обгрунтовуються неправильним застосуванням ДПА
у м. Севастополя податкового законодавства. Незаконно зроблений
висновок про зниження ТОВ "Ромбов" податкового кредиту. Є
помилковим трактування ДПА м. Севастополя податку і податкового
кредиту, а сам факт недостовірності звітних даних у відсутність
недоїмки не є підставою для застосування фінансових санкцій.
ДПА м. Севастополя позов не визнала як такий, що не
відповідає вимогам Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Рішенням арбітражного суду м. Севастополя від 06-12.04.2000
року позов задоволено. Визнано недійсним рішення ДПА
м. Севастополя від 17.02.99 року.
Постановою першого заступника голови суду від 07.08.2000 року
рішення від 06-12.04.2000 року скасовано. Справа передана на новий
розгляд.
Рішенням суду від 31 жовтня 2000 року позов задоволено
частково. В частині донарахування податку на прибуток в сумі
143,80 грн., застосування штрафу в сумі 43,14 грн. і донарахування
пені в сумі 58,38 грн. рішення ДПА в м. Севастополі від 17.02.99
року N 86/26-2059/24025743/15 визнано недійсним.
Постановою суду від 09.01.2001 року рішення суду від
31.10.2000 року залишено без змін.
Постановою Вищого арбітражного суду України від 12.06.2001
року рішення від 31.10.2000 року та постанову від 09.01.2001 року
арбітражного суду м. Севастополя залишено без змін.
Вищий арбітражний суд грунтував свою постанову вимогами
п. 7.2 пп. 7.2.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, які передбачають дотримання норм Закону
при видачі податкових накладних. За недотримання встановленого
порядку платники податку несуть відповідальність відповідно до
вимог п. 10.1 ст. 10 та пп. 7.4.5 ст. 7 Закону.
22 січня 2001 року за касаційною скаргою ТОВ "Ромбов"
порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого
арбітражного суду України від 12 червня 2001 року. Касаційна
скарга мотивується неправильним застосуванням норм матеріального
права та виявленням різного застосування Вищим арбітражним судом
України одного й того ж положення закону у аналогічних справах.
Представник ТОВ "Ромбов" - Дикусара І.Л. висловився на
підтримку касаційної скарги.
ДПА м. Севастополя не скористалася законним правом на участь
їх представника в судовому засіданні.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Пунктами 10.1 і 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено відповідальність
платників податків за недостовірність і несвоєчасність обчислення
та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України
та здійснення податковими органами контролю за нарахуванням і
внесення податку до бюджету.
По результатам зустрічної перевірки ТОВ "Ромбов" за період
01.10.97 року по 31.12.98 року з дотриманням податкового
законодавства було прийнято рішення ДПА м. Севастополя від
17.02.99 року N 86/2/2059/24025743/15, яким ТОВ "Ромбов" було
донараховано ПДВ в сумі грн., штраф в розмірі 10001,2 грн., пені -
3508,18 грн. та податок на прибуток - 143,80 грн. штраф в сумі
43,14 грн. і пеню - 53,38 грн.
Відповідно до п. 7.2 пп. 7.2.1 ст. 7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що
має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер
податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву
юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи,
зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис
(номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та її кількість (обсяг,
об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування
податку і ставку податку та відповідну суму податку у цифровому
значенні: загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням
податку.
Не дотримуючись вимог Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
ТОВ "Ромбов" для
отримання податкового кредиту задіює податкові накладні, видані ПП
"Кен-Південь" від 13.11.97 року N 9; ТОВ "Оптіма-ЛТД" від
06.03.98 року N 156, МНП "Техніка" від 31.05.98 року N 15, ТОВ
"Діан" від 10.08.98 року б/н, МКП "Промінь" від 26.08.98 року б/н,
ПФ "Інжектор" від 11.09.98 року N 436, АТЗТ "Миронівський
хлібопродукт" від 09.11.98 року б/н, в яких не зазначено дату
виписки, номер свідоцтва про реєстрацію і якості платника ПДВ,
місце розташування продавця, ціну продажу, порядкового номеру
податкової накладної.
Відповідно до пп. 7.2.6 ст. 7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
ТОВ
"Ромбов" мало право звернутися до кінця поточного податкового
періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцем
знаходження з доданням копії товарних чеків або інших
розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт,
послуг), що було б підставою для включення до податкового кредиту
суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням
товарів (робот, послуг).
З такою завою ТОВ "Ромбов" до податкового органу не
зверталось, а податкові накладні прийняло на облік та включило до
податкового кредиту.
Висновок арбітражних судів про те, що податкові накладні
оформлені з порушенням Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
привели до заниження
суми податку на добавлену вартість, що підлягала виплаті, до
приховування відповідних сум податку, а витрати ТОВ "Ромбов" по
сплаті податку на добавлену вартість у складі ціни за товари
вважаються не підтвердженими податковими накладними є правильним.
Згідно пп. 7.4.5 ст. 7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється
включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті
податку, що не підтверджені податковими накладними.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом
державної податкової служби суми податку, попередньо включені до
складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими
зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе
відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених
законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не
підтверджену означеними цим підпунктом документами, тому ДПА м.
Севастополя відповідно до вимог п. 7 ст. 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
мала всі підстави
для застосування до ТОВ "Ромбов" фінансових санкцій.
При таких обставинах правильний висновок арбітражних судів
про відсутність підстав для задоволення позову і в частині
стягнення збитків.
У зв'язку з викладеним арбітражні суди дійшли правильного
висновку щодо порушень ТОВ "Ромбов" підпунктів 7.2.; 7.2.1; 7.2.2;
7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Оскаржувана постанова Вищого арбітражного суду
України відповідає вимогам матеріального права і є законною.
Керуючись ст. 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Ромбов" відхилити, а постанову Вищого
арбітражного суду України від 12 червня 2001 року N 04-1/20-20/77
( sp01/272-1 ) (sp01/272-1)
залишити без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.