СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
25.03.2002
Верховний Суд України, розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу Житомирської філії АКБ "Мрія" на
постанову Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 р.
( sp14/020-1 ) (sp14/020-1)
у справі за позовом ВАТ "Житомирдерев" до
Житомирської філії АКБ "Мрія" та виробничо-торгівельної асоціації
"Житомирдерев" про визнання недійсними векселів N 673113460917 -
673113469934, випущених виробничо-торгівельною асоціацією
"Житомирдерев" на користь АКБ "Мрія" від 28 вересня 2000 р. на
загальну суму 342448 грн., В С Т А Н О В И В:
у листопаді 2000 р. ВАТ "Житомирдерев" звернулося до
арбітражного суду Житомирської області з позовом до Житомирської
філії АКБ "Мрія" та виробничо-торгівельної асоціації
"Житомирдерев" про визнання недійсними векселів N 673113460917 -
673113469934, випущених виробничо-торгівельною асоціацією
"Житомирдерев" на користь АКБ "Мрія" від 28 вересня 2000 р. на
загальну суму 342448 грн. на погашення заборгованості за
кредитними договорами від 4 січня 1997 р. N К01/137 та від 22
липня 1997 р. N К01/139. Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що
при видачі векселів відповідачі порушили постанову КМУ від 10
вересня 1992 р. N 528 ( 528-92-п ) (528-92-п)
"Про затвердження Правил
виготовлення і використання вексельних бланків", статті 26, 62 ЦК
( 1540-06 ) (1540-06)
, Закон України "Про підприємства" ( 887-12 ) (887-12)
та
Положення про простий і переказний вексель ( v1341400-37 ) (v1341400-37)
.
Рішенням арбітражного суду Житомирської області від 25 грудня
2000 р. в задоволенні позову відмовлено.
Постановою заступника голови арбітражного суду Житомирської
області про перевірку рішення в порядку нагляду від 20 березня
2001 р. вищевказане рішення залишено без зміни.
Ці рішення та постанова мотивовані тим, що 4 січня та 22
липня 1997 р. між АКБ "Мрія" та виробничо-торгівельною асоціацією
"Житомирдерев" були укладені кредитні договори N К01/137 та N
К01/139, згідно з якими асоціацією було отримано кредити на
загальну суму 156448 грн. з обумовленими строками погашення, які
неодноразово продовжувалися. 23 вересня 1999 р. відповідачі уклали
договір про оформлення векселями заборгованості по кредитах та
відсотках на суму 342448 грн. Відповідно до умов договору
виробничо-торгівельна асоціація "Житомирдерев" видала АКБ "Мрія"
векселі N 673113460917 - 673113469934, які були авальовані ВАТ
"Житомирдерев". Зазначені векселі підписані уповноваженими
особами. Крім того, позивач не надав доказів того, що спірні
векселі мають дефекти форми.
Постановою судової колегії з перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 р.
( sp14/020-1 ) (sp14/020-1)
рішення від 25 грудня 2000 р. та постанову від 20
березня 2001 р. арбітражного суду Житомирської області скасовано.
Позов задоволено. Визнано недійсними векселі N 673113460917 -
673113469934, випущені виробничо-торгівельною асоціацією
"Житомирдерев" на користь АКБ "Мрія" від 28 вересня 2000 р. на
загальну суму 342448 грн. Постанова обгрунтована тим, що згідно з
пунктом 1 Розділу II постанови КМУ від 10 вересня 1992 р. N 528
( 528-92-п ) (528-92-п)
"Про затвердження Правил виготовлення і використання
вексельних бланків" векселі можуть видаватися лише для оплати за
поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги. Вексель,
виданий за отриманий кредит та відсотки за ним, не має товарного
характеру. Отже, такий вексель не відповідає вимогам закону, що
відповідно до статті 48 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
визначає недійсність угоди.
Ухвалою Верховного Суду України від 10 січня 2002 р. порушено
провадження з перегляду постанови Вищого арбітражного суду України
від 27 червня 2001 р. за касаційною скаргою АКБ "Мрія", де
ставиться питання про скасування зазначеної постанови та залишення
без зміни рішення від 25 грудня 2000 р. і постанови від 20 березня
2001 р. арбітражного суду Житомирської області. При цьому
посилання зроблені на виявлення різного застосування Вищим
арбітражним судом України положень статті 48 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
в
аналогічних справах, неправильне застосування норм матеріального
права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для
справи.
Заслухавши доповідача, пояснення представників Житомирської
філії АКБ "Мрія", які підтримали доводи касаційної скарги та
просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи, Верховний
Суд України дійшов висновку, що оскаржена постанова Вищого
арбітражного суду України підлягає скасуванню, а рішення від 25
грудня 2000 р. та постанова від 20 березня 2001 р. арбітражного
суду Житомирської області - залишенню без змін на таких підставах.
Приймаючи оскаржену постанову, Вищий арбітражний суд України
зазначив, що векселі підлягають визнанню недійсними на підставі
статті 48 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
. При цьому посилання зроблено на те, що
вексель, виданий за отриманий кредит та відсотки за ним, не має
товарного характеру, а отже, не відповідає вимогам закону, зокрема
пункту 1 Розділу II Правил виготовлення і використання вексельних
бланків, затверджених постановою КМУ N 528 ( 528-92-п ) (528-92-п)
від 10
вересня 1992 р.
Наведені висновки Вищого арбітражного суду України не
відповідають нормам матеріального права.
Так, згідно з пунктом 1 Розділу II Правил виготовлення і
використання вексельних бланків, затверджених постановою КМУ N 528
( 528-92-п ) (528-92-п)
від 10 вересня 1992 р., векселі можуть видаватися для
оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги.
Відповідно до вимог статті 25 Закону України "Про банки і
банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
(у редакції станом на 28
вересня 2000 р. - дату видачі векселів) комерційні банки
здійснюють на договірних умовах кредитно-розрахункове, касове та
інше банківське обслуговування підприємств, установ, організацій і
громадян шляхом виконання операцій і надання послуг. Тобто
кредитування належить до послуг, які надаються банками. Таким
чином, видача векселів на погашення заборгованості за кредитом та
відсотками по ньому є оплатою за надані послуги, що відповідає
вимогам закону.
Викладені обставини свідчать, що Вищий арбітражний суд
України при прийнятті оскарженої постанови недостатньо врахував
вимоги законодавства та дійшов безпідставного висновку щодо
наявності порушень при видачі векселів. У зв'язку з цим оскаржена
постанова підлягає скасуванню, а рішення від 25 грудня 2000 р. та
постанова від 20 березня 2001 р. арбітражного суду Житомирської
області - залишенню без змін.
Враховуючи зазначене і керуючись статтями 111-17 - 111-20
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу Житомирської філії АКБ "Мрія" задовольнити.
Постанову судової колегії з перегляду рішень, ухвал, постанов
Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 р.
( sp14/020-1 ) (sp14/020-1)
скасувати, а рішення від 25 грудня 2000 р. та
постанову від 20 березня 2001 р. арбітражного суду Житомирської
області залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Постанови Верховного Суду України та ВГСУ, 2003 р., N 2