Верховний Суд України, розглянувши за касаційною скаргою Акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями "Сонола" (далі - Товариство) справу за позовом Корпорації "Вестерн Ен-Ай-Ес Ентерпрайз Фонд" (далі - Корпорація) до Товариства про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Товариства, оформленого протоколом N 16 від 26 вересня 2000 року, В С Т А Н О В И В:

заявлена позовна вимога грунтувалася на доводах Корпорації про неправомочність позачергових загальних зборів акціонерів Товариства у зв'язку з відсутністю на них кворуму, оскільки представник Корпорації, яка володіє 46,1 відсотками акцій, участі в цих зборах не брав. Тому прийняті на них рішення суперечать частині першій статті 41 та частині першій статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) (далі - Закон про товариства). Відсутність представника Корпорації на зборах акціонерів пояснюється тим, що він у встановленому порядку пройшов реєстрацію, але на вимогу голови зборів залишив їх. Відповідно до зазначених правових норм загальні збори господарського товариства визнаються правомочними, якщо в них беруть участь (присутні) акціонери, що мають відповідно до статуту більш як 60 відсотків голосів.

Тобто, на думку Корпорації, умовою наявності кворуму на загальних зборах є фізична присутність на них акціонерів (їх представників).

Рішенням від 22 листопада 2000 р. у позові відмовлено. Судове рішення грунтувалося на висновку про те, що факт участі акціонера у загальних зборах фіксується його реєстрацією, а їх правомочність чи неправомочність визначається перед початком їх проведення на підставі документів реєстрації.

Постановою від 19 лютого 2001 р. арбітражний суд Кіровоградської області назване судове рішення залишив без змін на тих самих підставах.

Оскаржуваною постановою від 27 червня 2001 р. (n0038800-01) Вищий арбітражний суд України рішення від 22 листопада 2000 р. і постанову від 19 лютого 2001 р. арбітражного суду Кіровоградської області скасував, а позов Корпорації задовольнив. Зазначена постанова мотивована тим, що загальні збори акціонерів та рішення, які ними приймаються, можуть бути правомірними за умови реєстрації акціонера для участі в них та фактичної участі в прийнятті рішень.

У касаційній скарзі ставиться вимога про скасування постанови Вищого арбітражного суду України як такої, що грунтується на неправильному застосуванні положень статей 10, 25, 28, 41, 42 Закону про товариства (1576-12) і суперечить статтям 6, 8, 41 Конституції України (254к/96-ВР) щодо захисту права власності. Товариство вважає, що акціонерами, які беруть участь у зборах, є акціонери, що зареєструвались для участі в них.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і проаналізувавши на підставі встановлених у ній фактичних обставин правильність застосування Вищим арбітражним судом України при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, Верховний Суд України касаційну скаргу задовольняє на таких підставах.

В основу оскаржуваної постанови Вищого арбітражного суду України покладено висновок про те, що загальні збори акціонерів та рішення, які ними приймаються, є правомочними, коли акціонер зареєструвався для участі в них і фактично брав участь у прийнятті рішень.

Такий висновок не відповідає вимогам закону.

Відповідно до статті 41 Закону про товариства (1576-12) загальні збори акціонерного товариства є вищим його органом з виключною компетенцією. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, вони визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів. Для участі в зборах акціонери проходять реєстрацію, яка завершується до початку роботи зборів і результати якої є єдиною підставою визначити їх правомочність.

Отже, правомочність загальних зборів акціонерів визначається виключно за результатами реєстрації, якими встановлюється кількість акціонерів, які беруть участь у зборах, і належна їм кількість голосів.

Фактична присутність акціонера на зборах, його участь в обговоренні питань порядку денного і в прийнятті рішень мають юридичне значення для правомочності рішень загальних зборів.

Відповідно до статті 42 Закону про товариства (1576-12) рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, а з окремих питань - 3/4 голосів. При цьому Закон не встановлює обов'язку присутності при прийнятті рішень акціонерів понад вказану більшість з числа тих, що беруть участь у зборах, тобто таких, що зареєстровані.

Отже, ухилення зареєстрованого акціонера від голосування не впливає на законність рішень зборів за умови дотримання вимог статей 41, 42 названого Закону (1576-12) .

За таких обставин постанову слід скасувати як помилкову та таку, що грунтується на неправильному застосуванні норм матеріального закону, а рішення від 22 листопада 2000 р. та постанову від 12 лютого 2001 р., якими обгрунтовано і законно визначені права сторін щодо спірних правовідносин, залишити в силі.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК (1798-12) , Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:

касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Сонола" задовольнити.

Постанову Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 р. (n0038800-01) скасувати, а рішення від 22 листопада 2000 р. і постанову від 12 лютого 2001 р. арбітражного суду Кіровоградської області залишити в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.