ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
18.03.2002 N 2-2201-217/30
Розглянувши касаційну скаргу Виробничо-комерційного
транспортно-експедиційного ТОВ "Інжавтотранс" на постанову
президії Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 року
та постанову судової колегії з перегляду рішень, ухвал, постанов
Вищого арбітражного суду України у справі за позовом
Виробничо-комерційного транспортно-експедиційного ТОВ
"Інжавтотранс" до відкритого акціонерного товариства "АТП N 17754"
м. Чернівці про відновлення порушеного права та усунення перешкод
у користуванні власністю - В С Т А Н О В И В:
26 квітня 1996 року Регіональним відділенням Фонду держмайна
України по Чернівецькій області товариству покупців членів
трудового колективу державного підприємства
"Чернівціінжавтосервіс" на підставі договору купівлі-продажу N КП
76 від 28 лютого 1996 року, посвідченого у Першій чернівецькій
державній нотаріальній конторі 28 лютого 1996 року за N 6ДС-100 та
акту прийому-передачі від 26 квітня 1996 року на підставі Закону
України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" від 6
березня 1992 року за N 2171-XII ( 2171-12 ) (2171-12)
видано свідоцтво про
право власності на цілісний майновий комплекс.
У липні 1998 року ВКТЕ ТОВ "Інжавтотранс" звернулось з
позовом про відновлення порушеного права та усунення перешкод в
користуванні власністю - адмінприміщенням цілісного майнового
комплексу.
Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що на підставі виданого
РВ Фонду державного майна України по Чернівецькій області від
26.04.96 року N 77-77СПВ, ВКТЕ ТОВ "Інжавтотранс" є власником
цілісного майнового комплексу, в тому числі і адмінприміщення,
користуватися яким перешкоджає ВАТ "АТП N 17754", заблокувавши
двері та підходи контейнерами.
ВАТ "АТП N 17754" вважає позов не обгрунтованим на фактичних
обставинах справи та чинному законодавстві.
Рішенням арбітражного суду Чернівецької області від 18.01.99
року позов задоволено.
ВАТ "АТП N 17754" м. Чернівці зобов'язано зняти замки,
прийняти контейнер від входу до службового приміщення та не чинити
перешкод в користуванні ним.
Постановою голови арбітражного суду Чернівецької області від
17.03.99 року рішення суду від 18.01.99 року залишено без зміни.
Ухвалою арбітражного суду Чернівецької області від 19.11.99
року відмовлено в перегляді справи за нововиявленими обставинами.
Постановою голови арбітражного суду Чернівецької області від
14.03.2000 року ухвалу від 19.11.99 року і рішення суду від
18.01.99 року скасовано та відмовлено в позові про усунення
перешкод в користуванні будівлею.
Постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України від 18.05.2000 року
залишено без змін постанову арбітражного суду Чернівецької області
від 14.03.2000 року.
Постановою президії Вищого арбітражного суду України від
27.06.2001 року відхилено протест заступника Генерального
прокурора України, а постанова Вищого арбітражного суду України
від 18.05.2000 року залишена без змін.
Президія Вищого арбітражного суду України грунтувала свою
постанову тим, що приміщення з інвентарним номером 1-01-2
(профілакторій - пост діагностики) є власністю ВАТ "АТП N 17754"
м. Чернівці, тому власник на свій розсуд володіє, користується і
розпоряджається належною йому власністю відповідно до Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
.
6 листопада 2001 року Верховним Судом України за касаційною
скаргою ВКТЕ ТОВ "Інжавтотранс" порушено касаційне провадження з
перегляду постанови від 18 травня 2000 року та постанови президії
від 27 червня 2001 року Вищого арбітражного суду України. Скарга
мотивується невідповідністю постанови Вищого арбітражного суду
України рішенням Верховного Суду України з питань застосування
законодавства про власність, порушення судом при вирішенні спору
норм матеріального та процесуального права.
Представник ВКТЕ ТОВ "Інжавтотранс" - Продан Г.Л. висловився
на підтримку касаційної скарги.
ВАТ "АТП N 17754" м. Чернівці не скористалося законним правом
на участь їх представника у судовому засіданні.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Президія Вищого арбітражного суду України грунтувала свою
постанову тим, що спірним приміщенням під N 1-01-2 є профілакторій
- пост діагностики, власником якого є ВАТ "АТП N 17754".
З таким висновком президії Вищого арбітражного суду України
погодитись не можна, тому що це суперечить угоді про обмін
адміністративними приміщеннями та взаємне сприяння здійсненню
виробничої діяльності від 10 квітня 1996 року, укладеної між
сторонами (на той час державними підприємствами) за згодою
Міністерства автотранспорту України та РВ Фонду держмайна по
Чернівецькій області.
Згідно п. 1 та 2 угоди Чернівецьке "АТП 17754" (ВАТ АТП
17754) передало в повну власність "Чернівціінжавтосервіс" (ВКТЕ
ТОВ "Інжавтотранс") адміністративні приміщення, які межують з
диспетчерською автопідприємства по вул. Канівській, 41 м.
Чернівці, залишковою вартістю 433646800, а прийняло у свою повну
власність від "Чернівціінжавтосервіс" окремо розташоване
адміністративне приміщення, що знаходиться на території АТП 17754,
по вул. Канівській, 41 м. Чернівці, залишковою вартістю 433646800
крб., відповідно з кресленням до угоди.
Законність угоди від 10.04.95 року підтверджується рішенням
арбітражного суду Чернівецької області від 26.02.99 року, яким
відмовлено в задоволенні позовних вимог прокурора м. Чернівці про
визнання угоди між сторонами від 10.04.96 року недійсною.
В ході розгляду справ арбітражними судами ці протиріччя не
спростовані, законна належність спірного приміщення, його власника
не визначена.
За таких обставин судові рішення усіх судових інстанцій
підлягають скасуванню як такі, що постановлені внаслідок
неправильного застосування ст. ст. 4, 48 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати
викладене та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України,
П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу задовольнити.
Постанову президії Вищого арбітражного суду України від
27.06.2001 року, постанову Вищого арбітражного суду України від
18.05.2000 року, рішення від 18.01.99 року, постанову від 17.03.99
року, ухвалу від 19.11.99 року, постанову від 14.03.2000 року
арбітражного суду Чернівецької області скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції у
іншому складі суддів.
Бізнес:законодавство та практика, 2003 р., N 12