СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
18.03.2002
Верховний Суд України, розглянувши касаційну скаргу
Акціонерного комерційного банку "Росток Банк" на постанову судової
колегії з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного
суду України від 27.06.2001 р. ( n0042800-01 ) (n0042800-01)
у справі за позовом
Колективного підприємства "Київтрактородеталь" до ТОВ "Авто-95",
третя особа - АКБ "Росток Банк", про визнання недійсним акцепту
векселя, В С Т А Н О В И В:
12 грудня 2000 р. Колективне підприємство
"Київтрактородеталь" (далі - КП "Київтрактородеталь") звернулося
до арбітражного суду м. Києва з позовом про визнання недійсним
акцепту переказного векселя N 3226920084, виданого ТОВ "Авто-95"
на суму 1083250,62 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що до акцепту векселя
можуть застосовуватися загальні цивільно-правові норми, які
регулюють процес укладення, зміни та припинення угод, у тому числі
стаття 56 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
. Позивач стверджує, що, здійснюючи акцепт
зазначеного векселя, діяв під впливом помилки, оскільки, керуючись
актом звірки взаєморозрахунків між КП "Київтрактородеталь" та ТОВ
"Авто-95", вважав, що у нього на 01.01.99 р. існує заборгованість
перед ТОВ "Авто-95". Але аудиторська перевірка, проведена ТОВ
"Фінансовий клуб", встановила, що боргу перед ТОВ "Авто-95" не
було.
ТОВ "Авто-95" позовні вимоги не визнало, стверджуючи, що
посилання позивача на невідповідність акта звірки
взаєморозрахунків фактичним обставинам справи, аудиторському
висновку не підтверджені первинними бухгалтерськими документами.
Окрім того, як зазначає товариство, постановою Вищого арбітражного
суду України від 08.12.2000 р. за позовом КП "Київтрактородеталь"
до ТОВ "Авто-95", АКБ "Росток Банк" про визнання недійсним
акцептованого переказного векселя визнано безумовність та
законність акцепту, підтверджено факт існування боргу.
АКБ "Росток Банк" проти позову заперечив, зазначивши, що
вексель не містить дефектів форми, акцепт здійснено відповідно до
вимог законодавства. Також банк підтримав правову позицію ТОВ
"Авто-95" щодо правового значення фактів, встановлених постановою
суду від 08.12.2000 р. щодо іншого спору між тими самими
сторонами.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 13.02.2001 р.,
залишеним без змін постановою цього суду від 23.04.2001 р., у
позові відмовлено з мотивів, викладених у відзивах на позов, що
наведені вище.
Постановою судової колегії з перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 р.
( n0042800-01 ) (n0042800-01)
зазначені рішення та постанова скасовані, позов
задоволено.
Ухвалою від 2 серпня 2001 року Вищий господарський суд
України роз'яснив наведену постанову, зазначивши, що вчинення
якихось дій щодо виконання визнаного недійсним векселя N
3226920084, виданого ТОВ "Авто-95" на суму 1083250,62 грн. разом з
50 % річних, є нечинним, у зв'язку з чим відкрите виконавче
провадження підлягає закриттю.
13 листопада 2001 року Верховним Судом України порушено
провадження за касаційною скаргою АКБ "Росток Банк", в якій,
посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права,
різне застосування Вищим арбітражним судом України одного й того
самого положення закону в аналогічних справах, позивач просить
скасувати постанову Вищого арбітражного суду України від
27.06.2001 р. ( n0042800-01 ) (n0042800-01)
та залишити в силі рішення від
13.02.2001 р. та постанову від 23.04.2001 р. арбітражного суду м.
Києва.
У судовому засіданні представники АКБ "Росток Банк" та ТОВ
"Авто-95" просили задовольнити касаційну скаргу, посилаючись на
незаконність оскаржуваної постанови. Представники колективного
підприємства "Київтрактородеталь" просили в задоволенні скарги
відмовити, зазначаючи, що постанова Вищого арбітражного суду
України від 27 червня 2001 року ( n0042800-01 ) (n0042800-01)
відповідає вимогам
чинного законодавства.
Заслухавши доводи згаданих представників, доповідь судді,
вивчивши матеріали справи, суд вважає касаційну скаргу
обґрунтованою на таких підставах.
Вимога про визнання недійсним переказного векселя, виданого
ТОВ "Авто-95" на суму 1083250,62 грн., була предметом спору у
справі за позовом КП "Київтрактородеталь" до ТОВ "Авто-95", АКБ
"Росток Банк".
Постановою арбітражного суду м. Києва від 17 листопада 2000
року, залишеною без змін постановою Вищого арбітражного суду
України від 08.12.2000 р., яка залишена без змін постановою
президії Вищого арбітражного суду України від 8 червня 2001 року,
у задоволенні позову КП "Київтрактородеталь" до ТОВ "Авто-95", АКБ
"Росток Банк" про визнання недійсним акцептованого переказного
векселя було відмовлено.
Постановою арбітражного суду м. Києва та постановою судової
колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень,
ухвал, постанов у згаданій справі було встановлено факт існування
боргу колективного підприємства та визнано законність акцепту.
Дані факти обґрунтовано були враховані в рішенні від
13.02.2001 р. та постанові від 23.04.2001 р. арбітражного суду м.
Києва, винесених у цій справі та скасованих оскаржуваною
постановою.
У порушення вимог частини 2 статті 35 АПК ( 1798-12 ) (1798-12)
факти,
встановлені рішенням арбітражного суду під час розгляду справи,
доводилися знову судовою колегією Вищого арбітражного суду України
при винесенні оскаржуваної постанови по цьому спору, незважаючи на
те, що в ньому брали участь ті самі сторони та цим фактам дана
належна правова оцінка у попередніх судових рішеннях у справі.
Дане порушення призвело до того, що на підставі одних і тих
самих доказів, які досліджувалися судами у згаданих справах, в
оскаржуваній постанові зроблено протилежний висновок про фактичні
обставини, зокрема суд дійшов висновку про відсутність
заборгованості позивача у справі перед ТОВ "Авто-95".
Окрім того, спірні правовідносини в частині підстав визнання
переказного векселя таким, що не має сили переказного векселя,
регулювалися Положенням про переказний і простий вексель, введеним
в дію постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 року
( v1341400-37 ) (v1341400-37)
. Це Положення практично повністю відтворювало
зміст Уніфікованого закону ( 995_009 ) (995_009)
і в частині спірних
правовідносин однаково їх регулювало.
Застосований позивачем спосіб заперечень проти кредитора
виходить за межі можливих, передбачених вексельним законодавством.
Зобов'язання осіб, які підписали вексель, випливають виключно із
векселя і не потребують підтвердження та обґрунтованості
будь-якими документами, окрім самого векселя.
Вексель є цінним папером. Чинне законодавство не передбачає
можливості визнання, зокрема, акцепту векселя недійсним з підстав,
передбачених статтею 56 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
, заявлених позивачем і
задоволених оскаржуваною постановою.
Таким чином, оскаржувана постанова, що винесена з порушенням
вимог матеріального та процесуального закону, всупереч фактичним
обставинам, які встановлені судом в іншій справі між тими самими
сторонами, підлягає скасуванню. Скасовані нею законні та
обґрунтовані судові рішення підлягають залишенню без змін.
Верховний Суд України не має достатніх законних підстав для
направлення справи на новий розгляд суду першої інстанції,
оскільки це суперечило б положенням статті 125 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та статтям 2, 39 Закону України "Про судоустрій
України" ( 3018-14 ) (3018-14)
, у частині визначення статусу Верховного Суду
та його завдання забезпечити законність у здійсненні правосуддя, і
викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування
законних рішень судів першої й апеляційної інстанцій. У зв'язку з
цим перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову
Вищого господарського суду України, наведений у статті 111-18 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
, не вважається правовою перешкодою для прийняття
зазначеного рішення.
У зв'язку із скасуванням оскаржуваної постанови втрачає
чинність ухвала Вищого господарського суду України від 2 серпня
2001 року, якою Вищий господарський суд України роз'яснив наведену
постанову, зазначивши, що вчинення якихось дій щодо виконання
визнаного недійсним векселя N 3226920084, виданого ТОВ "Авто-95"
на суму 1083250,62 грн. разом з 50 % річних, є нечинним, у зв'язку
з чим відкрите виконавче провадження підлягає закриттю.
Враховуючи наведене, на підставі статей 6, 19, 124, 125, 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, статей 39, 40, 43, 49 Закону
України "Про судоустрій" ( 3018-14 ) (3018-14)
, керуючись статтями 111-17,
111-19, 111-20 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України
П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу АКБ "Росток Банк" задовольнити.
Постанову Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 р.
( n0042800-01 ) (n0042800-01)
скасувати.
Постанову від 23.04.2001 р. та рішення від 13.02.2001 р.
арбітражного суду м. Києва залишити у силі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.