ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2002 Справа N 12/59
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів у
складі:
Головуючого судді,
Суддів;
за участю представників:
Представництва ФДМ України у Н-ському районі м. Ч-ська -
присутній,
КП "YYY" - присутні;
розглянувши касаційну скаргу Колективного підприємства "YYY" на
постанову Вищого господарського суду України від ХХ.09.2001р. у
справі за позовом Представництва фонду державного майна України у
Н-ському районі м. Ч-ська до КП "YYY" та Ч-ського міського бюро
технічної інвентаризації про визнання недійсним реєстраційного
посвідчення,
встановив:
У грудні 1999р. Представництво фонду державного майна України у
Н-ському районі м. Ч-ська звернулось до арбітражного суду м.
Ч-ська з позовом про визнання недійсним реєстраційного посвідчення
Ч-ського міського бюро технічної інвентаризації від ХХ.09.1999р.
№1719-П на нежитлове приміщення буд. №88 по вул. Ц-ній в м.
Ч-ську, виданого товариству покупців трудового колективу
Державного комунального підприємства "YYY".
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що нежитлове приміщенн площею
950,4кв.м. не було предметом договору купівлі-продажу №18/23-К1
від 22.06.1994р, яким КП "YYY" було передано цілісни майновий
комплекс. Окрім того, приміщення за адресою: м. Ч-ськ, вул. Ц-на,
88 знаходиться на балансі ДКП "ХХХ", з яким відповідачем укладено
договір оренди №29 від 20.10.1994р.
КП "YYY" позовні вимоги не визнало, стверджуючи, що порушень у
проведенні державної реєстрації, а саме: порушень Інструкції про
порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого
майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб
( z0399-98 ) (z0399-98)
, не існує, а тому немає підстав для визнання
державної реєстрації недійсною.
Ч-ське міське бюро технічної інвентаризації проти позову
заперечувало, посилаючись на те, що всі реквізити поданих
документів БТІ перевірило в повному обсязі та правомірно здійснило
реєстрацію.
Рішенням арбітражного суду м. Ч-ська від ХХ.02.2000р. у позові
відмовлено з тих мотивів, що реєстраційне посвідчення №1719-П від
ХХ.09.1999р. було видане з дотриманням вимог чинного
законодавства.
Постановою арбітражного суду м. Ч-ська від ХХ.08.2000р., залишеною
без змін постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України від ХХ.11.2000р.,
зазначене рішення скасовано. Позов задоволено з посиланням на те,
що спірне приміщення не входить до цілісного майнового комплексу
приватизованого шляхом викупу КП "YYY".
Оскаржуваною постановою Вищий господарський суд України зміни
постанову арбітражного суду м. Ч-ська від ХХ.08.2000р. та
постанову Вищого арбітражного суду України від ХХ.11.2000р.
Частину 2 резолютивної частини постанови від ХХ.08.2000р.
викладено у новій редакції, якою формулювання "Визнати недійсним
реєстраційне посвідчення (реєстр № 1719П), виданий ХХ.09.99р.
Ч-ським міським бюро технічної інвентаризації про право особистої
власності ТОВ "YYY" на домоволодіння №88 по вул. Ц-ній в м. Ч-ську
з моменту його видачі" замінив на "Визнати недійсним реєстраційне
посвідчення (реєстр № 1719П), видане ХХ.09.99р. Ч-ським міським
бюро технічної інвентаризації, яким домоволодіння №88 по вул.
Ц-ній в м. Ч-ську в цілому зареєстровано за товариством поі
трудового колективу державного комунального підприємства "YYY". У
іншій частині постанова залишена без змін.
ХХ лютого 2002р. Верховним Судом України порушено проваджені
касаційною скаргою КП "YYY", у якій підприємство скасувати
постанову Вищого господарського суду України від ХХ.09.20
постанову Вищого арбітражного суду України від ХХ.11.2000р., пост
арбітражного суду м. Ч-ська від ХХ.08.2000р. та залишити у силі
арбітражного суду м. Ч-ська від ХХ.02.2000р.
В обґрунтування скарги зроблено посилання на неправильне
застосування норм матеріального та процесуального права, на
невідповідність оскаржуваної постанови роз'ясненню президії Вищого
арбітражного суду України № 02-5/225 від 02.04.1994р. "Про деякі
питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом
права державної власності" ( v_225800-94 ) (v_225800-94)
, де зазначено, що
знаходження майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою
права власності.
У судовому засіданні представники КП "YYY" касаційну скаргу
підтримали, представники представництва ФДМУ у Н-ському районі м.
Ч-ська проти касаційної скарги заперечували.
Заслухавши доводи указаних осіб, доповідь судді, вивчивши
матеріали справи, Верховний Суд України знаходить касаційну скаргу
безпідставною, а оскаржувану постанову законною та обґрунтованою з
наступних підстав.
В обґрунтування касаційної скарги колективне підприємство указує
на те, що договір купівлі-продажу №18/23-КП від 22.06.1994 року,
укладений у відповідності до ст.25 Закону України "Про
приватизацію невеликих державних підприємств" ( 2171-12 ) (2171-12)
,
підтвердив право власності товариства покупців трудового колективу
ДКП "YYY" на нежитлове приміщення по вул. Ц-ній,88, а, отже, бюро
технічної інвентаризації обґрунтовано здійснило державну
реєстрацію права власності.
Ці доводи відповідача були предметом дослідження під час
здійснення перевірки винесеного у справі рішення головою
арбітражного суду м. Ч-ська та у ході перевірки винесеної ним
постанови в порядку нагляду судовою колегією Вищого арбітражного
суду України. Однак, суди прийшли до висновку, що предметом
договору купівлі-продажу від 22.06.1994 року нежитлове приміщення
по вул. Ц-ній,88, не було, а, отже, реєстраційне посвідчення є
недійсним.
Вищий господарський суд України, переглядаючи у касаційному
порядку судові рішення, постановлені у справі, діяв згідно статті
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, перевіряючи на підставі, вже
встановлених судами, фактичних обставин справи правильність
застосування норм матеріального і процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги про те, що знаходження майна на балансі
підприємства не є безспірною ознакою права власності, з посиланням
на роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №
02-5/225 від 02.04.1994р. ( v_225800-94 ) (v_225800-94)
, не спростовують
обґрунтованість висновків судів стосовно того, що предметом
договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу спірне
приміщення не було.
При наведених обставинах, обґрунтованими є й правові висновки
судів про визнання недійсним реєстраційного посвідчення, оскільки
воно могло бути наслідком права власності.
Оскаржувана постанова Вищого господарського суду України прийнята
у відповідності до вимог чинного законодавства.
Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам
справи.
Верховний Суд України не вбачає підстав для скасування постанови
Вищого господарського суду України, передбачених статтею 1111-9
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи наведене, на підставі статей 6, 19, 124, 125, 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, керуючись статтями
111-17,111-19, 111-20 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України
постановив:
Касаційну скаргу КП "YYY" відхилити. Постанову Вищого
господарського суду України ( sp05/170-1 ) (sp05/170-1)
від ХХ.09.2001р.
залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.