СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
                            ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                                    П О С Т А Н О В А
 
                                        11.03.2002
 
 
     Верховний Суд   України,  розглянувши  касаційну  скаргу  ТОВ
"Обнова" на постанову судової колегії з перегляду  рішень,  ухвал,
постанов Вищого   арбітражного  суду  України  від  21.06.2001  р.
у  справі   за   позовом  Дочірнього  підприємства
"Чексіл-маркет" до  ТОВ  "Обнова"  про  стягнення  48904,66  грн.,
В С Т А Н О В И В:
 
     15 березня   1999   р.   ДП   "Чексіл-маркет"  звернулось  до
арбітражного суду Черкаської області з позовом про стягнення з ТОВ
"Обнова" вартості товару, отриманого відповідачем за договором N 5
від 03.08.98 р.,  та штрафу за порушення умов даного  договору  на
загальну суму 37203,66 грн.
 
     29 березня  1999  р.  ДП "Чексіл-маркет" до арбітражного суду
Черкаської області подано позов про стягнення з ТОВ "Обнова"  пені
за  несвоєчасну  оплату поставленого за договором N 5 від 03.08.98
р. товару в сумі 11701 грн.
 
     Ухвалою арбітражного суду Черкаської області  від  20.10.2000
р.   справи,   порушені   за  обома  позовами,  об'єднані  в  одне
провадження згідно зі статтею 58 АПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Відповідач позовні вимоги не визнав,  стверджуючи, що договір
N  5 від 03.08.98 р.  ним не укладався,  товар згідно з накладними
він не отримував, а всі надані позивачем докази є підробленими.
 
     Рішенням арбітражного суду Черкаської області від  20  жовтня
2000  р.  у  позові відмовлено з тих мотивів,  що подані позивачем
докази  є  фальсифікованими  відповідно  до  висновків  проведених
судових експертиз,  товару відповідач не отримував і,  відповідно,
жодної заборгованості не має.
 
     Постановою голови арбітражного суду Черкаської області від 22
лютого  2001  р.  дане  рішення  скасовано з мотивів недослідження
судом висновків  повторних  і  додаткових  судових  експертиз,  що
спростовують  твердження відповідача про фальсифікацію документів.
Позов задоволено частково:  з відповідача стягнуто  24802,44  грн.
основного  боргу,  10292,32  грн.  пені  та  1994,50 грн.  судових
витрат,  у решті позову відмовлено у  зв'язку  з  тим,  що  розмір
встановленого  позивачем штрафу перевищує подвійну облікову ставку
НБУ, а тому стягненню не підлягає.
 
     Постановою судової  колегії  з   перегляду   рішень,   ухвал,
постанов  Вищого  арбітражного  суду  України  від  21.06.2001  р.
постанова  арбітражного  суду Черкаської області
залишена без змін.
 
     16 жовтня  2001   р.   Верховним   Судом   України   порушено
провадження   за   касаційною   скаргою   ТОВ  "Обнова",  в  якій,
посилаючись на  неправильне  застосування  норм  матеріального  та
процесуального   права,  товариство  просить  скасувати  постанову
судової  колегії  з  перегляду  рішень,  ухвал,  постанов   Вищого
арбітражного суду України від 21.06.2001 р. Заслухавши доводи   представників   сторін,  доповідь  судді,
вивчивши матеріали справи,  суд вважає касаційну скаргу такою,  що
підлягає задоволенню на таких підставах.
 
     Усі судові  рішення  у  справі  винесені  з  порушенням вимог
чинного законодавства.
 
     Рішення суду   першої   інстанції   та    постанова    голови
арбітражного  суду  Черкаської  області  ґрунтуються  на висновках
різних експертиз (технічно-криміналістичних,  почеркознавчих), які
мають суперечливий характер і судом не призначалися. При винесенні
рішення суд першої  інстанції  ці  висновки  не  досліджував,  про
існування  частини  з  них  мав інформацію з листів правоохоронних
органів, частина досліджень ще не була проведена.
 
     Ці експертизи проводилися за постановами  слідчих  органів  у
ході  розслідування  кримінальної справи,  провадження в якій було
закрито  постановою  слідчого  у  зв'язку  з  відсутністю   складу
злочину.
 
     Відповідно до  статті  32 АПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         доказами у справі є
будь-які  фактичні  дані,  на  підставі  яких  арбітражний  суд  у
визначеному  законом  порядку  встановлює наявність чи відсутність
обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також
інші  обставини,  які  мають  значення  для  правильного вирішення
господарського спору.
 
     Ці дані   встановлюються,   зокрема,    висновками    судових
експертів.
 
     Відповідно до  частини  другої  статті  34  АПК  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
обставини справи,  які  відповідно  до  законодавства  мають  бути
підтверджені    певними    засобами    доказування,    не   можуть
підтверджуватися іншими засобами доказування.
 
     Статтею 41 АПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено,  що  для  роз'яснення
питань,   що   виникають  при  вирішенні  господарського  спору  і
потребують   спеціальних   знань,   арбітражний   суд    призначає
експертизу.
 
     За змістом  закону  особа  набуває  прав  та  несе  обов'язки
експерта  після  оголошення  (вручення)  їй ухвали про призначення
експертизи та попередження про  відповідальність.  Тільки  за  цих
умов  висновок  експерта  набуває доказової сили.  Невиконання цих
вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у
справі.
 
     Приймаючи постанову  про скасування рішення арбітражного суду
Черкаської області та  задовольняючи  позов,  голова  арбітражного
суду  виходив  з  того,  що  спірний договір є укладеним,  а товар
позивачу  передано.  Такий  висновок  зроблено  лише  на  підставі
матеріалів    проведених   експертиз   (технічно-криміналістичних,
почеркознавчих),  всупереч вимогам закону про те,  що ніякі докази
не  мають  для  суду  заздалегідь  встановленої  сили та вимог про
оцінку судом доказів внаслідок всебічного,  повного й об'єктивного
розгляду   в   судовому   засіданні  всіх  обставин  справи  в  їх
сукупності, керуючий законом.
 
     З помилковим висновком голови арбітражного суду  погодився  і
Вищий арбітражний суд України, не надавши належної правової оцінки
допущеним судом порушенням вимог закону.
 
     У постановах судів не дана оцінка  іншим  доказам  у  справі.
Доводи  відповідача про можливість використання втрачених бланків,
останнього  аркуша  іншого  договору,  відсутність  бухгалтерських
даних  про  надходження  товару,  посилання на висновки ревізій та
перевірок і доводи про те,  що застосована судом  відповідальність
не  ґрунтується  на  договорі  та  вимогах  чинного законодавства,
залишилися не спростованими.
 
     Порушення вимог чинного законодавства,  допущені судами,  які
розглядали справу, є підставою для скасування всіх постановлених у
справі рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
 
     При новому  розгляді  справи  суд може запропонувати сторонам
розширити коло можливих доказів (бухгалтерські  дані,  аудиторські
висновки,   податкові,  касові  звіти,  дорожні  листи,  попереднє
листування-замовлення тощо),  які б могли  свідчити  про  фактичне
неодержання чи одержання товару за договором,  про укладення якого
та одержання товару за  яким  стверджує  позивач  і  що  заперечує
відповідач,  призначити необхідні судові експертизи, вирішити спір
з  дотриманням  вимог  чинного  матеріального  та   процесуального
законодавства.
 
     Враховуючи наведене,  на підставі статей 6, 19, 124, 125, 129
Конституції України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        ,  керуючись статтями 111-17,
111-19, 111-20  ГПК   ( 1798-12   ) (1798-12)
        ,   Верховний   Суд   України
П О С Т А Н О В И В:
 
     касаційну скаргу   Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Обнова" задовольнити.
 
     Постанову Вищого арбітражного суду України від 21.06.2001  р.
постанову від 22 лютого 2001 р. та рішення від 20
жовтня 2000 р. арбітражного суду Черкаської області скасувати.
 
     Справу направити на  новий  розгляд  до  господарського  суду
першої інстанції.
 
     Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
 
Постанови Верховного Суду України та ВГСУ, 2003 р., N 2