ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
11.03.2002 N 25/64
Розглянувши на спільному засіданні колегій судової палати в
господарських справах касаційну скаргу Підприємства з іноземними
інвестиціями "Серна" на Постанову Вищого господарського суду
України від 13 листопада 2001 року у справі за позовом
Підприємства з іноземними інвестиціями "Серна" до державної
податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про
зобов'язання надати висновок про відшкодування податку на додану
вартість, В С Т А Н О В И В:
4 грудня 2000 року Підприємство з іноземними інвестиціями
"Серна" звернулось з позовом до державної податкової інспекції у
Печерському районі м. Києва про зобов'язання надати висновок про
відшкодування податку на додану вартість за серпень 2000 року.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що за наслідками
господарської діяльності позивача у серпні 2000 року різниця між
загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового
кредиту має від'ємне значення і відповідно до п. 7.7.3 ст. 7, п.
8.1 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підлягає відшкодуванню. Сума, не відшкодована
платнику податку у встановлений термін, вважається бюджетною
заборгованістю, на яку нараховуються проценти на рівні 120 %
облікової ставки НБУ.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що
відшкодування податку на додану вартість у частині, що підлягає
зарахуванню на поточний рахунок платника податків, проводиться
відповідно до Порядку проведення відшкодування сум податку на
додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 7 грудня 1999 року N 2215 ( 2215-99-п ) (2215-99-п)
. Крім того,
відповідач заперечував проти суми процентів, нарахованих на
бюджетну заборгованість, мотивуючи це тим, що зобов'язань по
відшкодуванню за рахунок бюджету процентів, нарахованих на суму
бюджетної заборгованості, Закон України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не містить.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 16 січня 2001 року
позов задоволено. Зобов'язано відповідача протягом п'яти днів з
моменту отримання рішення по справі надати до відділення
державного казначейства у Печерському районі м. Києва висновок про
відшкодування Підприємству "Серна" 272276 грн. бюджетної
заборгованості по податку на додану вартість за серпень 2000 року
та 21809,45 грн. процентів, нарахованих на суму бюджетної
заборгованості.
Постановою першого заступника голови арбітражного суду м.
Києва від 25 червня 2001 року вказане судове рішення залишено без
змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13
листопада 2001 року N 25/64 зазначені судові рішення скасовані, а
в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду України від 31 січня 2002 року
порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від 13 листопада 2001 року N 25/64.
Касаційна скарга мотивується тим, що Вищим господарським
судом України були прийняті постанови в аналогічних справах за
позовами Підприємства з іноземними інвестиціями "Серна" до
державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (по
справах N 11/293 від 22 жовтня 2001 року, N 21/387 від 25 жовтня
2001 року, N 25/238 від 1 листопада 2001 року та N 21/385 від 20
листопада 2001 року), де Вищим господарським судом України були по
різному застосовані положення ст. ст. 7, 8 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Представник Підприємства "Серна" Безручко І.В. підтримала
касаційну скаргу, а представник податкової інспекції Катрушин Б.М.
проти скарги заперечив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд України
вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Скасовуючи рішення арбітражного суду міста Києва та
відмовляючи в задоволенні позову, Вищий господарський суд України
виходив з того, що позивачу не належить право вимагати від
податкового органу надання висновку про відшкодування бюджетної
заборгованості.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи і
вимогам закону.
Судами при розгляді справи встановлено, що за наслідками
господарської діяльності Підприємства "Серна" у серпні 2000 р.
виникло перевищення податкового кредиту над сумою податкового
зобов'язання у розмірі 272276 грн., сума якого не була
відшкодована за наслідками податкового місяця у визначений ст. 8
п. 8.1 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
тридцятиденний строк з дня подання розрахунку
експортного відшкодування.
Відповідно ст. 7 названого Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
виникла
бюджетна заборгованість на суму вказаної різниці перед платником
податку і ця обставина надає йому право заявити в суді вимоги про
стягнення коштів бюджету.
Закон не обумовлює здійснення цього права наявністю у органа
Державного казначейства України відповідного висновку податкового
органу. Пункт 5 Порядку відшкодування податку на додану вартість,
затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України
та Головного управління Державного казначейства України N 209/72
( z0263-97 ) (z0263-97)
від 2 липня 1997 року, не відносить платників податку
до суб'єктів відносин, що виникають з приводу надання та отримання
висновку про суми відшкодування податку на додану вартість,
оскільки такий висновок надається податковим органом органу
казначейства, а не платнику податку.
Тому суд правильно відмовив у позові.
Оскаржена постанова є законною і обґрунтованою. Доводи
касаційної скарги ґрунтуються на помилковому розумінні
законодавства, що регулює спірні відносини і висновків суду не
спростовують.
Тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 111-17, 111-18, 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями
"Серна" залишити без задоволення, а постанову Вищого
господарського суду України від 13 листопада 2001 року - без
зміни.
Бізнес:законодавство та практика, 2003 р., N 16