ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
18.02.2002 Справа N 3/34
Верховний Суд України на спільному засіданні судових колегій
у складі: <...>
розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "ТРК "Європа Плюс Київ" до Національної ради
України з питань телебачення і радіомовлення про зобов'язання
видати ліцензію на право користування каналами радіомовлення за
касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю
"ТРК "Європа Плюс Київ" на постанову Вищого господарського суду
України від 21 листопада 2001 р. N 3/34, В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК "Європа Плюс
Київ" 5 червня 2001 р. пред'явило в господарському суді позов до
Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про
визнання оголошення конкурсу частково недійсним.
У подальшому позовні вимоги позивач уточнив і просив
зобов'язати Національну раду України з питань телебачення і
радіомовлення видати ліцензію на право користування каналами
мовлення.
Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що 20 липня 1995 р.
Національна рада своїм рішенням за закритим акціонерним
товариством "Дніпро Телевіжн", правонаступником якого є позивач,
закріпила частоту 67,7 МГц для цілодобового радіомовлення в
м. Києві та прийняла рішення про видачу ліцензії на регіональне
радіомовлення. Закрите акціонерне товариство "Дніпро Телевіжн"
здійснило відповідну оплату за ліцензію.
Національна рада позов не визнала, посилаючись на те, що
підставою для видачі ліцензії є рішення Національної ради, а таке
рішення з вказаного питання не приймалось.
Рішенням Вищого арбітражного суду України від 26 червня
2001 р. позов задоволено частково, зобов'язано Національну раду
України з питань телебачення і радіомовлення видати товариству з
обмеженою відповідальністю "ТРК "Європа Плюс Київ" ліцензію на
право користування каналами мовлення на частоті 96,4 МГц по
м. Києву.
Постановою Вищого господарського суду України від
21 листопада 2001 р. рішення Вищого арбітражного суду України від
26 червня 2001 р. скасовано і провадження у справі припинено.
Вищий господарський суд України при касаційному розгляді встановив
факт, що Національною радою рішення про визнання переможця
конкурсу не приймалося, і виходячи з цього факту та мотивуючи тим,
що Національній раді згідно зі ст. 14 Закону України "Про
телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
належить виключне право
видавати ліцензію на право користування каналом мовлення, визнав,
що предмет спору відсутній і закрив провадження по справі.
17 січня 2002 р. Верховним Судом України за касаційною
скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Європа Плюс
Київ" порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від 21 листопада 2001 року. Скарга
мотивується тим, що Вищий господарський суд України неправильно
застосував норми матеріального та процесуального права, що
призвело до порушення конституційних прав позивача.
Представники товариства з обмеженою відповідальністю
"ТРК "Європа Плюс Київ" у судовому засіданні касаційну скаргу
підтримали, представник Національної ради України з питань
телебачення і радіомовлення вважав скаргу необгрунтованою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи і рішення, які приймались судами при її розгляді. Верховний
Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на
таких підставах.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Вищий господарський
суд України виходив з того, що згідно зі ст. 14 Закону України
"Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
Національна рада
України з питань телебачення і радіомовлення є органом, якому
належить виключне право видавати ліцензію на право користування
каналом радіомовлення, яка видається в 10-денний термін з моменту
прийняття радою рішення про визнання певної телерадіоорганізації -
учасника конкурсу його переможцем. Оскільки на момент пред'явлення
позову конкурс на право радіомовлення по спірній частоті не
відбувся, то і рішення про визнання позивача переможцем конкурсу,
як підстава для видачі ліцензії, не було прийняте, а тому
провадження по даній справі припинив у зв'язку з відсутністю
предмета спору.
Проте з такими висновками не можна погодитись.
Відповідно до ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в державі.
Предметом спору у даній справі є не зобов'язання прийняти рішення
про видачу ліцензії, а зобов'язання видати ліцензію відповідно до
прийнятого Національною радою рішення, що грунтується на
положеннях ст. 14 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"
( 3759-12 ) (3759-12)
.
За таких обставин висновок Вищого господарського суду про
припинення провадження по справі не можна визнати обгрунтованим.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Національної ради
України з питань телебачення і радіомовлення від 20 липня 1995 р.
закритому акціонерному товариству "Дніпро Телевіжн",
правонаступником якого є позивач, було прийнято рішення про видачу
ліцензії на цілодобове радіомовлення у діапазоні частот 66-74 МГц.
Стаття 18 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"
( 3759-12 ) (3759-12)
встановила, що за видачу ліцензії телерадіоорганізація
сплачує грошовий збір у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів
України.
Відповідно з рішенням від 20 липня 1995 р. Національною радою
України з питань телебачення і радіомовлення було видано
направлення на сплату 27334 грн. 71 коп. за видачу ліцензії.
Однак, вказана сума була сплачена лише частково.
У подальшому спірна частота за рішенням Національної ради
України з питань телебачення і радіомовлення від 19 вересня
1996 р. була надана ТРО "Радіо Рокс".
При чому ні закрите акціонерне товариство "Дніпро Телевіжн",
ні позивач, який є його правонаступником, будь-яких претензій з
цього приводу не заявляли.
Відповідно до Закону України "Про телебачення і
радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
втрата права користування каналами
мовлення можлива тільки в разі припинення діяльності за рішенням
суду або визнання Національною радою України з питань телебачення
і радіомовлення виданої ліцензії такою, що втратила чинність, за
умови, що телерадіоорганізація не розпочала своєї діяльності
протягом року з моменту видачі ліцензії.
При розгляді справи по суті суд наведеного не врахував і не
вказав правової підстави для покладення на Національну раду
України з питань телебачення і радіомовлення обов'язку надати
позивачу поза конкурсом ліцензію на радіомовлення у діапазоні
96,4 МГц.
При касаційному розгляді Вищий господарський суд України не
усунув допущених порушень вимог закону.
За таких обставин, постановлені по справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий
розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід повно та всебічно
перевірити всі обставини у справі та постановити законне і
обгрунтоване рішення, а також вирішити питання про залучення до
участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю
"ТРК "Медіа маркет", яке виграло конкурс на отримання ліцензії на
радіомовлення у діапазоні 96,4 МГц.
Керуючись статтями 111-17, 111-19, 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Вищого господарського суду України від 21 листопада
2001 р. N 3/34 та рішення Вищого арбітражного суду України від
26 червня 2001 р. - скасувати. Справу направити на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.