ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
08.04.2003 Справа N 13-9/116
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів у
складі: <...>
за участю представників ВАТ "Ремонтно-будівельне
підприємство" - Грималюка О.М. та Інкіна В.І., приватної агрофірми
"Поле" - Олійник Г.Р. і Петрулі-Пилявської Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ВАТ "Ремонтно-будівельне підприємство" на постанову Вищого
господарського суду України від 26 листопада 2002 р. N 13-9/116 у
справі за позовом ВАТ "Ремонтно-будівельне підприємство" до
відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського управління
юстиції, Прикарпатської універсальної біржі та приватної агрофірми
"Поле" (третя особа на стороні відповідача - ДПІ у
м. Івано-Франківську) про визнання недійсними прилюдних торгів від
7 вересня 2000 р. з реалізації нерухомого майна
ВАТ "Ремонтно-будівельне підприємство", протоколу проведення
прилюдних торгів за N 1 від 7 вересня 2000 р., акта про проведені
прилюдні торги від 23 жовтня 2000 р. та свідоцтва про придбання
нерухомого майна з прилюдних торгів від 23 жовтня 2000 р. за
N 3577, В С Т А Н О В И В:
У березні 2002 р. ВАТ "Ремонтно-будівельне підприємство"
звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з
позовом до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського
управління юстиції, Прикарпатської універсальної біржі та
приватної агрофірми "Поле" (третя особа на стороні відповідача -
ДПІ у м. Івано-Франківську) про визнання недійсними прилюдних
торгів від 7 вересня 2000 р. з реалізації нерухомого майна
ВАТ "Ремонтно-будівельне підприємство", протоколу проведення
прилюдних торгів за N 1 від 7 вересня 2000 р., акта про проведені
прилюдні торги від 23 жовтня 2000 р. та свідоцтва про придбання
нерухомого майна з прилюдних торгів від 23 жовтня 2000 р. за
N 3577.
Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що торги проведені з
порушенням норм законодавства про виконавче провадження та без
урахування знаходження нерухомого майна у податковій заставі.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
3 липня 2002 р. позов задоволено. Визнано недійсними прилюдні
торги від 7 вересня 2000 р. з реалізації нерухомого майна
ВАТ "Ремонтно-будівельне підприємство", протокол проведення -
прилюдних торгів за N 1 від 7 вересня 2000 р., акт про проведені
прилюдні торги від 23 жовтня 2000 р. та свідоцтво про придбання
нерухомого майна з прилюдних торгів від 23 жовтня 2000 р. за
N 3577, видане приватним нотаріусом Івано-Франківського міського
нотаріального округу Басай Л.І. приватній агрофірмі "Поле".
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
10 вересня 2002 р. вищевказане рішення суду залишено без змін.
Це рішення та постанова мотивовані тим, що відділ державної
виконавчої служби Івано-Франківського управління юстиції порушив
ст. 14, 18, 50, 57, 61, 64 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
щодо обсягу суми стягнення, порядку
проведення експертної оцінки, порядку публічного оголошення та
проведення торгів. Крім того, нерухомість була продана особі, яка
на момент проведення торгів не набула статусу юридичної особи і
відповідно не могла бути учасником торгів.
Постановою Вищого господарського суду України від
26 листопада 2002 р. N 13-9/116 рішення господарського суду
Івано-Франківської області від 3 липня 2002 р. та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 10 вересня
2002 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Постанова обгрунтована тим, що до участі в розгляді справи не
було залучено як третю особу ДПІ в м. Івано-Франківську та не
встановлено причинного зв'язку між майном, яке знаходиться у
податковій заставі, та реалізованим майном на прилюдних торгах.
Ухвалою Верховного Суду України від 27 лютого 2003 р.
порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови
Вищого господарського суду України від 26 листопада 2002 р.
N 13-9/116 за касаційною скаргою ВАТ "Ремонтно-будівельне
підприємство", де поставлено питання про скасування зазначеної
постанови Вищого господарського суду України та залишення без змін
рішення господарського суду Івано-Франківської області від 3 липня
2002 р. і постанови Львівського апеляційного господарського суду
від 10 вересня 2002 р. Посилання зроблені на виявлення різного
застосування Вищим господарським судом України одного й того ж
положення закону в аналогічних справах.
Заслухавши доповідача, пояснення представника
ВАТ "Ремонтно-будівельне підприємство", який підтримав доводи
касаційної скарги та просив її задовольнити, представника
приватної агрофірми "Поле", котра заперечувала проти цього,
перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України дійшов
висновку, що оскаржена постанова Вищого господарського суду
України підлягає скасуванню, а рішення господарського суду
Івано-Франківської області від 3 липня 2002 р. і постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2002
р. слід залишити без зміни на таких підставах.
Вищий господарський суд України, передаючи справу на новий
розгляд до суду першої інстанції, вказав, що до участі в розгляді
справи не було залучено як третю особу ДПІ в м. Івано-Франківську
та не встановлено причинного зв'язку між майном, яке знаходиться у
податковій заставі, та реалізованим майном на прилюдних торгах.
Проте такий висновок не відповідає матеріалам справи та
положенням закону.
Так, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області
від 24 травня 2002 р. було залучено до участі у справі ДПІ в
м. Івано-Франківську як третю особу на стороні відповідача. При
цьому представник ДПІ в м. Івано-Франківську - Козлов Г.М. - брав
участь у розгляді справи в суді першої інстанції, про що свідчить
протокол судового засідання та рішення суду (ах. 107, 183,
188-194).
Згідно з п.8 ч.2 ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у разі
скасування або зміни рішення, постанови, в постанові касаційної
інстанції мають бути зазначені мотиви, за якими касаційна
інстанція не погодилася з висновками суду першої або апеляційної
інстанції.
В оскарженій постанові Вищий господарський суд України таких
мотивів не навів.
Крім того, не ставлячи під сумнів знаходження майна
ВАТ "Ремонтно-будівельне підприємство" у податковій заставі, Вищий
господарський суд України не зазначив, з якою метою необхідно
встановлювати наявність причинного зв'язку між майном, яке
знаходиться у податковій заставі, та реалізованим майном на
прилюдних торгах.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прилюдні
торги з реалізації нерухомого майна позивача проведені з грубими
порушеннями норм чинного законодавства. із таким висновком
погодився і суд апеляційної інстанції.
Зокрема, судом встановлено, що згідно з повідомленням ДПІ в
м. Івано-Франківську від 5 серпня 1998 р. N 324-205-14212 все
майно та майнові права позивача перебувають у податковій заставі
до повного погашення податкової заборгованості (ах. 190 зв.).
Згідно з п.12 Указу Президента України від 4 березня 1998 р.
"Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 167/98 ) (167/98)
звернення
стягнення на нерухоме майно та майнові права, що перебувають у
податковій заставі, для погашення податкової заборгованості
платника податків здійснюється виключно в судовому порядку за
зверненням органів державної податкової служби.
Будь-яких звернень органів державної податкової служби до
суду про звернення стягнення на майно в рахунок погашення
податкової заборгованості, як і рішень суду про стягнення майна
позивача не було.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
стягнення на майно боржника звертається у
розмірах та обсягах, необхідних для виконання за виконавчим
документом з урахуванням витрат на виконання.
Із матеріалів справи вбачається, що сума майнових вимог
Пенсійного фонду України становить 11 513 грн. 50 коп.
(ах. 19,132).
Згідно зі ст. 64 зазначеного вище закону ( 606-14 ) (606-14)
відділ
державної виконавчої служби вправі був звертати стягнення на
нерухоме майно позивача та реалізовувати його тільки при
недостатності коштів, виручених від реалізації інших оборотних
коштів для задоволення вимог стягувача, оскільки об'єкти
нерухомого майна віднесені законом до третьої черги майна, яке
підлягає реалізації.
Незважаючи на наявність у позивача рухомого виробничого та
невиробничого майна, вартість якого дозволяла задовольнити вимоги
стягувача у повному обсязі, було передано для реалізації
Прикарпатській універсальній біржі усі основні засоби позивача
1-ої групи в складі п'яти одиниць нерухомого майна залишковою
балансовою вартістю 595 375 грн., які згодом були реалізовані на
оспорюваних прилюдних торгах приватній агрофірмі "Поле".
Крім того, оцінка майна проведена неправосуб'єктним органом
та особою, яка не наділена необхідними повноваженнями на її
проведення. На порушення ст. 57, 66 ч.2 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
об'єкти нерухомого майна
позивача передані на реалізацію без їх належної оцінки.
У зв'язку з цим постанова Вищого господарського суду України
від 26 листопада 2002 р. N 13-9/116 підлягає скасуванню, а рішення
господарського суду Івано-Франківської області від 3 липня 2002 р.
і постанова Львівського апеляційного господарського суду від
10 вересня 2002 р. повинні лишитись без зміни.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ "Ремонтно-будівельне підприємство"
задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 26 листопада
2002 р. N 13-9/116 скасувати, а рішення господарського суду
Івано-Франківської області від 3 липня 2002 р. і постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 10 вересня
2002 р. залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Вісник господарського судочинства, рік 2004, N 2, стор.76