ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2001 Справа N 7/16а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,судді Кузьменка М.В.
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу державного підприємства “Аеропорт
Маріуполь”
на ухвалу Донецького апеляційного господарського
суду України від 21.08.2001 року
у справі № 7/16 а
за позовом державного підприємства “Аеропорт Маріуполь”
до Державної податкової інспекції у Приморському
районі м. Маріуполя
Про визнання недійсними рішень Державної податкової інспекції
у Приморському районі м. Маріуполя від 27.12.2000 року
№ 36/22-114-6/19385190 та від 27.12.2000 року
№ 102-23/1-19385190/102
за участю представників сторін
від позивача: Теліченко Л.Г. (дов. від 06.10.2001
№ 1.15-484);
від відповідача: представник в судове засідання не з’явився,
В С Т А Н О В И В:
В судовому засіданні представником позивача подано документи про
реорганізацію та державну перереєстрацію держаного підприємства
“Аеропорт Маріуполь” в комунальне підприємство “Аеропорт
Маріуполь”. В силу статті 25 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
процесуальне правонаступництво
можливе на будь-якій стадії судового процесу. З огляду на
викладене, суд здійснив заміну сторони у даній справі її
правонаступником - комунальним підприємством “Аеропорт
Маріуполь”.
Державне підприємство “Аеропорт Маріуполь” звернулося до
арбітражного суду Донецької області з позовом до Державної
податкової інспекції у Приморському районі м. Маріуполя про
визнання недійсними рішень Державної податкової інспекції у
Приморському районі м. Маріуполя від 27.12.2000 року
№ 36/22-114-6/19385190 “Про застосування штрафних санкцій за
порушення вимог Декрету Кабінету Міністрів України від
19.02.1993 року № 15/93 “Про систему валютного регулювання та
валютного контролю” та від 27.12.2000 року
№ 102-23/1-19385190/102 “Про застосування та стягнення
фінансових санкцій за порушення законодавства про
оподаткування”.
Рішенням від 12.02.2001 року (суддя Малашкевич С.А.) в позові
відмовлено.
Постановою голови арбітражного суду Донецької області від
19.04.2001 року рішення суду було змінено: визнано недійсним
рішення Державної податкової інспекції від у Приморському районі
м. Маріуполя від 27.12.2000 року № 102-23/1-19385190/102 в
частині донарахування податку на прибуток на доходи нерезидентів
за 2000 рік у сумі 438 грн. та фінансової санкції в сумі 131,60
грн. В іншій частині позову рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач
своєчасно в межах двомісячного строку звернувся до Вищого
арбітражного суду України з заявою про перевірку в порядку
нагляду постанови та рішення арбітражного суду Донецької області
у справі. Листом від 23.07.2001 року Вищий господарський суд
України повернув заяву стороні для оформлення її відповідно до
вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
1.08.2001 року позивач через суд першої інстанції подав до
Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу
одночасно з клопотанням про відновлення пропущеного строку для
її подання.
Ухвалою від 21.08.2001 року апеляційна скарга була повернута на
підставі статті 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
У касаційній скарзі державне підприємство “Аеропорт Маріуполь”
просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського
qsds про повернення апеляційної скарги та відновити пропущений
строк подання апеляційної скарги для розгляду її по суті.
В обгрунтування власних вимог позивач посилається на неправильне
застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального
права. На його думку, суд при вирішенні питання про повернення
чи прийняття апеляційної скарги мав застосувати правила статті
53 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і,
враховуючи причину пропуску процесуального строку, визнати її
поважною, відновивши строк для подання апеляційної скарги.
Колегія суддів перевірила застосування судом апеляційної
інстанції норм процесуального права і за результатами розгляду
касаційної скарги знаходить за необхідне задовольнити її
частково з таких підстав.
Відповідно до статті 97 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
однією з підстав для повернення апеляційної
скарги є закінчення строку, встановленого для її подання за
умови відсутності клопотання про відновлення цього строку.
Якщо апеляційну скаргу було подано одночасно з поданням
клопотання про відновлення пропущеного строку для її подання,
суд апеляційної інстанції зобов’язаний вирішити питання про
задоволення або відхилення такого клопотання, відновивши або
відмовивши в відновлені пропущеного процесуального строку, про
що винести мотивовану ухвалу з посиланням на законодавство.
Приймаючи ухвалу від 21.08.2001 року, суд не вирішував питання
про відновлення пропущеного строку або про відхилення клопотання
про відновлення цього строку, чим порушено вимоги статті 53
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не відповідає чинному законодавству посилання суду в оспорюваній
ухвалі на статтю 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
як на підставу повернення апеляційної
скарги, оскільки зазначена стаття встановлює строк подання
апеляційної скарги, і не містить підстав повернення апеляційної
скарги.
За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов до висновку
про неправильне застосування Донецьким апеляційним господарським
судом норм процесуального права, що є підставою для скасування
ухвали від 21.08.2001 року у справі № 7/16 а.
Скасування касаційною інстанцією ухвали про повернення
апеляційної скарги у справі є підставою для передачі справи на
розгляд суду апеляційної інстанції.
В касаційній скарзі також порушене клопотання про відновлення
судом касаційної інстанції строку для подання апеляційної
скарги. В цій частині касаційна скарга не підлягає задоволенню,
оскільки статтею 111-9 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищому господарському суду України не надане
право відновлення пропущеного строку для подання апеляційної
скарги.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11-111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу комунального підприємства “Аеропорт
Маріуполь” задовольнити частково.
2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду України
від 21.08.2001 року скасувати.
3. Справу направити на розгляд до Донецького апеляційного
господарського суду.
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Судді І. Васищак
В. Палій