ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
( Постановою Верховного суду України від 08.04.2002 р. ( sp01/1062-2 ) (sp01/1062-2) залишено без змін )
 
25.10.2001                                 Справа N17-3-23/01-1146
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого судді,
суддів;
 
за участю представників:  Відкритого акціонерного товариства "ХХХ"
                          та    Н-ської    об'єднаної    державної
                          податкової інспекції
 
 
розглянувши в засіданні
касаційну скаргу          Відкритого акціонерного товариства "ХХХ"
 
на постанову              Ч-ського   апеляційного   господарського
                          суду від ХХ.08.2001 р.
 
 
у справі                  № Х1
 
за позовом                Відкритого акціонерного товариства "ХХХ"
 
до                        Н-ської об'єднаної  державної податкової
                          інспекції
 
про                       Визнання  недійсним рішення Н-ської ОДПІ
                          від 7.02.2001 № 80-22- 00480922-954/22
 
Відкритим акціонерним  товариством  "ХХХ"  ХХ  лютого  2001   року
заявлений   позов   про   визнання  недійсним  рішення  податкової
інспекції, яким товариство зобов'язане до сплати бюджету 41218 грн
пені за порушення 90 денного терміну надходження валютної виручки.
 
Позивач вважав  застосування  до нього санкцій неправомірним через
відсутність його вини у затримці вантажу,  на транзитній території
за межами України. Листом Ч-ської регіональної торгово-промислової
палати і листом Посольства України в Російській федерації  доводив
наявність форс-мажорних обставин.
 
Рішенням арбітражного  суду  Ч-ської  області  від ХХ березня 2001
року /що прийняте  суддею  А.А.А./  у  позові  відмовлено.  Судове
рішення  мотивоване тим,  що оспорене рішення податкової інспекції
відповідає  приписам  Закону  України  "Про   порядок   здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
        , яким стягнення пені
за порушення встановлених строків зарахування виручки резидентів в
іноземній валюті,  не пов'язане з причинами за яких відбулось таке
порушення. При цьому враховано відсутність ліцензії на продовження
термінів  розрахунків,  та непоширення приписів Цивільного кодексу
України ( 1540-06 ) (1540-06)
         на податкові і бюджетні відносини.
 
Постановою арбітражного суду Ч-ської області від  ХХ  червня  2001
рішення  у  справі залишено без зміни з тих же підстав.  Наглядову
перевірку,  за заявою відповідача,  здійснив  голова  Арбітражного
суду Ч-ської області В.В.В.
 
Постановою Ч-ського  апеляційного  господарського  суду /колегія у
складі головуючого Б.Б.Б.  та суддів Г.Г.Г.  і К.К.К./  перевірені
судові  акти  у справі залишили без змін з огляду на недоведеність
позивачем обставин форс-мажору.
 
Відкрите акціонерне товариство "ХХХ", не погоджуючись з постановою
Ч-ського  апеляційного  господарського суду,  звернулась до Вищого
господарського суду України  з  касаційною  скаргою  про  перегляд
судових  актів  у справі в касаційному порядку.  Скарга мотивована
тими ж доводами,  які розглядались у судових  засіданнях.  Зокрема
скаржник  посилається  на помилкове застосування арбітражним судом
області приписів статті 11 Закону України "Про державну  податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
        , якою правом прийняття рішення надано
начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам, а не
виконувачам обов'язків названих осіб.
 
Вважає помилковим  не врахування апеляційним судом приписів пункту
6 Указу Президента України "Про заходи щодо недопущення відпливу з
України  валютних  та  інших майнових цінностей" ( 724/99 ) (724/99)
         згідно
якого резиденти України звільняються від сплати пені за  порушення
термінів надходження валютної виручки при форс мажорі.
 
Представник Н-ської   об'єднаної  державної  податкової  інспекції
висловив заперечення  ,  щодо  доводів  скаржника  і  просить  суд
залишити  без  змін  переглянуту  постанову апеляційного суду,  як
таку, що обгрунтовану чинним законодавством.
 
Судова колегія Вищого господарського  суду,  розглянула  касаційну
скаргу, переглянула постанову Ч-ського апеляційного господарського
суду на предмет  правильності  юридичної  оцінки  обставин  справи
арбітражним  судом  області  та заслухавши пояснення представників
сторін,  дійшла висновку  про  відсутність  правових  підстав  для
задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
 
Приписом статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12  ) (509-12)
          право  прийняття  рішення  про  застосування
санкцій  надано  начальникам  державних податкових інспекцій та їх
заступникам.  Проте на час  відсутності  зазначених  осіб,  можуть
призначатися   виконувачі   обов'язків,   які   у  повному  обсязі
використовують права заміщуємої посадової особи.
 
Визнається необгрунтованим   і   посилання   скаржника   на   Указ
Президента України "Про заходи щодо недопущення відпливу з України
валютних та інших майнових цінностей" ( 724/99 ) (724/99)
        ,  який не вступив
в  дію  у  зв'язку  з  відхиленням  проекту Закону про недопущення
відпливу з України валютних та інших майнових цінностей  згідно  з
Постановою  Верховної  Ради  ( 1054-14 ) (1054-14)
         № 1054-Х1У /1054-14/ від
16.09.99.
 
Враховуючи викладене,  суд  відзначає,  що  доводи  скаржника  про
неправильне  застосування приписів законодавства арбітражним cудом
області, спростовані матеріалами справи.
 
З огляду на зазначене,  керуючись статтями  111-3,  111-7,  111-9,
111-11  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Постанову Ч-ського апеляційного господарського суду від ХХ  серпня
2001 у справі № Х1 залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ "ХХХ"
залишити без задоволення.