ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        Іменем України
 
22.10.2001 
 
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого судді,
суддів;
 
за участі представників:
позивача - присутній,
відповідача -
 
розглянув
касаційне подання   Заступника   Генерального  прокурора   України
 
на рішення          господарського суду м. Н-ська від ХХ.07.2001р.
 
у справі            № Х9
 
за позовом          ТОВ СП "YYY"
 
до                  Н-ської регіональної митниці
 
про                 визнання    недійсною   відмови   у    митному
                    оформленні вантажу
 
Колегія суддів касаційної інстанції
 
                           встановила:
 
Рішенням арбітражного суду м. Н-ська від ХХ.07.2001 (судді А.А.А.,
Б.Б.Б.,  В.В.В.) позов задоволене, спірний талон відмови у митному
оформленні визнано недійсним, оскільки згідно довідки Міністерства
фінансів  України  від  ХХ.ХХ.2000  №  Х6  позивач  мав  право  на
звільнення  від сплати ПДВ та ввізного мита при ввезенні товару за
контрактом  №  Х1  від  ХХ.ХХ.2000,  що  Укладений  відповідно  до
гарантійної  угоди між Національним банком України та Європейським
банком реконструкції та розвитку від ХХ.12.94.
 
Статтею VІ  стандартних  положень   та   умов   ЄБРР   передбачено
звільнення від  оподаткування  операцій,  що здійснюються в рамках
цієї угоди.
 
Доручення Кабінету Міністрів України непризупиня є дію міжнародних
договорів.
 
Прокуратура м.   Н-ська   просить   рішення  суду  по  цій  справі
скасувати,  відмовити ТОВ СП "YYY" у задоволенні  позовних  вимог,
виход  я  чи з того,  що угода між Україною та Європейським банком
реконструкції та розвитку не  була  ратифікована  Верховною  Радою
України,  згідно    Закону  України  "Про  систему  оподаткування"
( 1251-12  ) (1251-12)
          встановлення  та   скасування   пільг   здійснюється
Верховною радою України.  В зв' язку частковим зупиненням дії ст.2
Декрету КМ України від 11.01.93 "Про єдиний митний тариф" ( 4-93 ) (4-93)
        
після  13.11.99  позивач  не мав права на пільги по сплаті мита та
податків при ввезенні товарів на митну територію України.
 
Касаційна інстанція   дослідила   матеріали   справи,    заслухала
представника СП "YYY" і зазначає наступне.
 
Відповідно до  гарантійної  угоди  від ХХ.12.94,  яка укладена між
Україною  та  Європейським  банком  реконструкції   та   розвитку,
боржнику  надається  кредит  у розмірі 121185000 дол.США.  Законом
України "Про міжнародні договори України" ( 3767-12 ) (3767-12)
         від 22.12.93
(п.2)  визначено,  що ратифікації підлягають міжнародні договори з
питань надання позики та кредиту.
 
В зв'  язку  з  викладеним  судова  колегія  касаційної  інстанції
зазначає,   що   при  розгляді  спору  у  першій  інстанції  судом
безпідставно не враховано вимоги Закону  України  "Про  міжнародні
договори України" ( 3767-12 ) (3767-12)
        , тобто порушення матеріального права
полягає у незастосуванні норм Закону, який підлягав застосуванню.
 
З огляду на викладене,  кредитна угода набуває чинності  згідно  з
нормами міжнародного права тільки після її ратифікації СП "YYY" не
є стороною угоди,  Певні пільги можуть надаватися  у  міждержавних
договорах  стороні  по договору - державі Україні на двохсторонній
основі,  а не приватній юридичній  особі,  яка  не  відповідає  по
зобов' язанням держави.
 
При винесенні рішенн я не враховано, що згідно Закону України "Про
часткове зупинення дії статті 2 Декрету КМ  України  від  11.01.93
"Про  єдиний  митний тариф України" ( 1159-14 ) (1159-14)
         мито стягується на
загальних  підставах,  якщо  товари,   ввезені   після   13.11.99,
позивачем  товари  ввезені  за  договором ХХ.01.2000,  тобто після
13.11.99.
 
На час виникнення спірних правовідносин  діє  Закон  України  "Про
систему   оподаткування"  ( 1251-12  ) (1251-12)
        ,  який  має  встановлювати
податкові пільги,  норми цього Закону ( 1251-12  ) (1251-12)
          помилково  не
застосовані при розгляді справи.
 
Таким чином неправильне застосування матеріального права полягає у
неврахуванні низки вищезазначених законодавчих  актів,  які  діяли
під час згаданих правовідносин.
 
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111-10, 111-11,
112 Господарського процесуального кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
судова колегія Вищого господарського суду України,
 
                          ПОСТАНОВИЛА:
 
1. Рішення   арбітражного  суду  від  ХХ.07.2001  у  справі  №  Х9
скасувати, касаційне подання задовольнити.
 
2. Відмовити СП "YYY" у позові.
 
3. В поворот виконання рішення суду стягнути з  ТОВ  СП  "YYY"  м.
Ч-ськ  на  користь  Н-ської регіональної митниці витрати по сплаті
державного мита у розмірі 85,00 грн..
 
4. Стягнути з ТОВ СП "YYY" в доход бюджету 42,5 грн. за перегляд у
касаційному порядку.
 
Відповідні накази  доручити  видати господарському суду м.  Н-ська
післ я  пред'явлення  доказів  виконання  раніше  виданого  наказу
згідно ст. 122 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .