ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
22.10.2001
Вищий господарський суд України розглянув касаційне подання
заступника Генерального прокурора України на рішення арбітражного
суду м. Києва від 16.07.2001 у справі за позовом ТОВ СП "Юкон" до
Київської регіональної митниці про визнання недійсною відмови у
митному оформленні вантажу.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 16.07.2001 позов
задоволено, спірний талон відмови у митному оформленні визнано
недійсним, оскільки згідно з довідкою Міністерства фінансів
України від 02.06.2000 N 316 позивач мав право на звільнення від
сплати ПДВ та ввізного мита при ввезенні товару за контрактом
N 1/01 від 05.01.2000, що укладений відповідно до Гарантійної
угоди між Національним банком України та Європейським банком
реконструкції та розвитку від 16.12.94 ( 996_033 ) (996_033)
.
Статтею VI Стандартних положень та умов ЄБРР ( 985_001 ) (985_001)
передбачено звільнення від оподаткування операцій, що здійснюються
в рамках цієї Угоди ( 996_033 ) (996_033)
.
Доручення Кабінету Міністрів України не призупиняє дію
міжнародних договорів.
Заступник Генерального прокурора України просить рішення суду
у цій справі скасувати, відмовити ТОВ СП "Юкон" у задоволенні
позовних вимог виходячи з того, що Угода між Україною та
Європейським банком реконструкції та розвитку ( 996_033 ) (996_033)
не була
ратифікована Верховною Радою України, згідно з Законом України
"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
встановлення та скасування
пільг здійснюється Верховною Радою України. У зв'язку з частковим
зупиненням дії статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України від
11.01.93 "Про Єдиний митний тариф" ( 4-93 ) (4-93)
після 13.11.99 позивач
не мав права на пільги по сплаті мита та податків при ввезенні
товарів на митну територію України.
Касаційна інстанція дослідила матеріали справи, заслухала
представника СП "Юкон" і зазначає таке.
Відповідно до Гарантійної угоди від 16.12.94 ( 996_033 ) (996_033)
, яка
укладена між Україною та Європейським банком реконструкції та
розвитку, боржнику надається кредит у розмірі 121185000 дол. США.
Законом України "Про міжнародні договори України" ( 3767-12 ) (3767-12)
від
22.12.93 (пункт 2 статті 7) визначено, що ратифікації підлягають
міжнародні договори з питань надання позики та кредиту.
У зв'язку з викладеним судова колегія касаційної інстанції
зазначає, що при розгляді спору у першій інстанції судом
безпідставно не враховано вимоги Закону України "Про міжнародні
договори України" ( 3767-12 ) (3767-12)
, тобто порушення матеріального права
полягає у незастосуванні норм Закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на викладене кредитна угода набуває чинності згідно
з нормами міжнародного права тільки після її ратифікації. СП
"Юкон" не є стороною угоди. Певні пільги можуть надаватися у
міждержавних договорах стороні по договору - державі Україні на
двосторонній основі, а не приватній юридичній особі, яка не
відповідає за зобов'язаннями держави.
При винесенні рішення не враховано, що згідно з Законом
України "Про часткове зупинення дії статті 2 Декрету Кабінету
Міністрів України від 11.01.93 "Про Єдиний митний тариф України"
( 1159-14 ) (1159-14)
мито сплачується на загальних підставах, якщо товари
ввезені після 13.11.99. Позивачем товари ввезені за договором
05.01.2000, тобто після 13.11.99.
На час виникнення спірних правовідносин діє Закон України
"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, який має встановлювати
податкові пільги, норми цього Закону помилково не застосовані при
розгляді справи.
Таким чином, неправильне застосування матеріального права
полягає у неврахуванні низки вищезазначених законодавчих актів,
які діяли під час згаданих правовідносин.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 107, 108, 111-10,
111-11 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія Вищого господарського суду
України П О С Т А Н О В И Л А:
1. Рішення арбітражного суду від 16.07.2001 у справі N 8/69
скасувати, касаційне подання задовольнити.
2. Відмовити СП "Юкон" у позові.