Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2001 року
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді суддів розглянувши касаційну скаргу Корпорації
"ХХХ" на постанову від ХХ.ХХ.2001 року Арбітражного суду Донецької
області
у справі № 00/000 Арбітражного суду Донецької області
за позовом Корпорації "Науково-виробнича інвестиційна група "ХХХ"
до відповідача Приватного підприємства "УУУ"
про стягнення 20069,66грн.
за участю представників: представники сторін в судове засідання не
з'явилися
встановила:
Корпорація "Науково-виробнича інвестиційна група "ХХХ" звернулася
до арбітражного суду Донецької області з позовом до Приватного
підприємства "УУУ" про стягнення 20069,66грн. В обгрунтування
заявлених вимог, позивач посилався на те, що внаслідок невірного
розрахунку-вартості поставленої відповідачем продукції з
урахуванням невідповідності її" якісних показників узгоджених
сторонами додатковою угодою № 1 від ХХ.ХХ.2000р. до договору № 1
від ХХ.ХХ.2000р., ним перераховано ПП "УУУ" на 20069,66грн. більше
ніж встановлено умовами договору.
Рішенням Арбітражного суду Донецької області від ХХ.ХХ.2001р., яке
залишено без змін постановою першого заступника голови цього суду
від ХХ.ХХ.2001р., в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення
суду мотивовано тим, що позивач не довів факту поставки продукції
неналежної якості з вини відповідача , оскільки надані ним акти
приймання продукції за якістю складені з порушенням встановлених
вимог і не мають доказової сили.
В поданій касаційні скарзі Корпорація "Науково-виробнича
інвестиційна група "ХХХ" просить скасувати постанову Арбітражного
суду Донецької області від ХХ.ХХ.2000р. і задовольнити заявлені
вимоги.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, обгрунтовані тим, що суд,
не прийнявши до уваги доводи позивача про те, що ним зайво
сплачено 20069,66грн. внаслідок порушення відповідачем умов
договору щодо порядку визначення ціни на продукцію у випадку
відхилення її якісних показників порівняно з визначеними
договором, досліджував при розгляді справи якість поставленого
концентрату, хоча відповідач не оспорював факту поставки неякісної
продукції і не позбавлений права оспорювати це питання в судовому
порядку. Скаржник зазначає, що на його думку, по суті судом
розглянуто спір, який не має відношення до даної справи.
Колегія суддів, приймаючи до уваги необхідність перегляду
оспорюваної постанови у касаційному порядку, відповідно до п.7
Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення
змін до Арбітражного процесуального кодексу України " від 21
червня 2001 року ( 2539-14 ) (2539-14)
, межі перегляду справи в касаційній
інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи
застосування норм матеріального і процесуального права при
винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним
касаційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Так, відповідно до ст.82 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в редакції,
чинній на момент розгляду арбітражним судом справи, рішення
повинно прийматись судом за результатами обговорення всіх обставин
справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто обгрунтованості висновків суду,
викладених у рішенні, дійсним обставинам справи, в цей період
також був закріплений ст.38 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка
зобов'язувала арбітражний суд не обмежуватись поданими документами
і матеріалами, а витребувати від підприємств та організацій
незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні
для вирішення спору, у разі недостатності поданих сторонами
документів.
Вимоги зазначених процесуальних норм судом не дотримані, внаслідок
чого ним неповно з'ясовані обставини, що мають значення для
вирішення даного спору.
Судом при розгляді справи встановлено, що ХХ.ХХ.2000р. між
сторонами у справі - Приватним підприємством "УУУ" та Корпорацією
"Науково-виробнича Інвестиційна група "ХХХ" укладено договір №1,
за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність, а
позивач прийняти та оплатити вугільний концентрат в асортименті,
по цінам та у кількості, зазначеній в специфікації, яка є
невід'ємною частиною договору.
ХХ вересня 2000р. цими ж особами укладено додаткову угоду до
договору № 1 від ХХ.ХХ.2000р., відповідно до якої сторони
узгодили, що на умовах договору № 1 від ХХ.ХХ.2000р. відповідач
додатково поставить позивачу товар згідно специфікації, зазначеній
в цій угоді.
Умовами вказаної додаткової угоди також визначено, що у випадку
невідповідності якісних показників вугільного концентрату за
вхідним контролем А-ського коксохімічного заводу узгодженим
сторонами в угоді показникам якості, до ціни продукції
застосовуються відповідні знижки.
Отже, для встановлення факту зайвої сплати 20069,66 грн.
Корпорацією "Науково-виробнича інвестиційна група "ХХХ" за
поставлений Приватним підприємством "УУУ" вугільний концентрат за
умовами договору № 1 від ХХ.ХХ.2000р. та додаткової угоди від
ХХ.ХХ.2000р., суду необхідно було: встановити факт поставки
відповідачем продукції, яка не відповідає узгодженій сторонами в
додатковій угоді якості; визначити якою буде ціна цієї продукції з
урахуванням умов угоди; встановити, яка сума коштів перерахована
за поставлену продукцію позивачем і чи відповідає вона визначеній
за умовами угоди ціні.
Встановлення цих обставин є предметом доказування в цій справі.
Вирішуючи спір, арбітражний суд, не вжив всіх законних заходів для
встановлення цих обставин. Так, досліджуючи питання поставки
відповідачем продукції неналежної якості, суд в рішенні зазначає
про те, що акти приймання продукції за якістю не відповідають
вимогам Інструкції про порядок приймання продукції
виробничо-технічного призначення за якістю, в зв'язку з чим не
можуть бути сприйняті в якості доказів поставки відповідачем
продукції неналежної якості. Зокрема, посилається на те, що акти
складені та підписані комісією протягом 4-5 днів з моменту
отримання продукції від залізниці. Разом з тим, з матеріалів
справи не вбачається, що судом досліджувався момент отримання
вантажу від залізниці, залізничні накладні з відміткою дати
отримання вантажу в матеріалах справи відсутні. Крім того, судом
не витребуваний сертифікат якості, хоча відповідно до п.6.1
договору, приймання продукції за якістю відбувається відповідно до
якості, зазначеній в сертифікаті, який видається виробником.
Вказані порушення арбітражним судом норм процесуального права
призвели до неповного з'ясування обставин справи, в зв'язку з чим
відсутні підстави вважати, що арбітражним судом дана правильна
юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий
чинним нормам матеріального права висновок щодо прав і обов'язків
сторін.
Посилання скаржника на те, що дослідження питання поставки
продукції неналежної якості не є необхідним, оскільки відповідач
це визнав, і виходить за межі даного спору, помилкові.
Відповідно до ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ніякі докази не мають
для господарського суду заздалегідь встановленої сили і визнання
однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона
обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду
не є обов'язковим.
Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду необхідно витребувати та
дослідити сертифікат якості та залізничні накладні на поставлений
вантаж, а також перевірити доводи позивача щодо підписання акту
від ХХ.ХХ.2000р. № 00/000 неуповноваженою особою.
Відповідно до ст.111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вказівки, що
містяться у постанові касаційної інстанції,- є обов'язковими для
суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111 - 9-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Корпорації "Науково-виробнича інвестиційна група
"ХХХ" задовольнити частково.
Постанову від ХХ.ХХ.2001р. та рішення від ХХ.ХХ.2001р.
Арбітражного суду Донецької області у справі № 00/000 скасувати,
справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.