ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
27.09.2001 N 17-5-22-4/01-4588
(постанову залишено без змін постановою
Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.03.2002
( na131700-02 ) (na131700-02)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е. головуючого Чернова Є.В. Мілевського Й.Р. позивача
І., відповідачів Б., Щ., С. касаційну скаргу ПП "Кодекс" на
постанову від 03.09.2001 господарського суду Одеської області у
справі N 17-5-22-4/01-4588 за позовом ДП "Укрвійськбуд" Міноборони
України до ТОВ "Гератен" про стягнення 122190,21 грн. шляхом
передачі житла або перерахування коштів.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду Одеської області від 19.01.2001
позов задоволено частково - стягнено з відповідача 41217,33 грн.
вартості поставлених позивачем будівельних матеріалів шляхом
зобов'язання відповідача передати позивачу житлову площу на цю
суму у будинку N 74а по вул. Гайдара в м. Одесі. В іншій частині
позову на суму 80972,88 грн. вартості двох поставлених ліфтів
відмовлено з огляду на невиконання позивачем умов підписаного між
сторонами договору від 04.11.98 N 11/к, що полягало у поставці
незамовлених ліфтів, які були непридатні для встановлення у
зазначеному житловому будинку.
Постановою від 05.05.2001 першого заступника голови
арбітражного суду Одеської області М. рішення змінено - позов
задоволено в повному обсязі шляхом зобов'язання відповідача
передати позивачу в місячний термін житлову площу на суму
122190,21 грн. згідно договору від 04.11.98 в будинку по
вул. Гайдара, 74-а в м. Одесі.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
03.09.2001 відновлено пропущений ТОВ "Гератен" строк подання
апеляційної скарги, апеляційну скаргу відповідача задоволено,
скасовано рішення від 19.01.2001 та постанову від 05.05.2001 з
прийняттям нового рішення, яким договір N 11/к від 04.11.98
визнано неукладеним на підставі ст. 153 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
, позов
задоволено в частині грошового стягнення 41217,33 грн. вартості
поставлених позивачем матеріалів, в частині вимог про стягнення
80972,88 грн. вартості поставлених ліфтів - в позові відмовлено з
підстав відсутності укладання договору щодо їх поставки, їх
поставки не за замовленням та непридатними для монтажу.
ПП "Кодекс", яке діє від імені ДП "Укрвійськбуд" на підставі
доручення від 25.05.2001, у поданій касаційній скарзі просить
постанову апеляційного господарського суду від 03.09.2001
скасувати, постанову від 05.05.2001 залишити без змін, посилаючись
на те, що до пред'явлення позову відповідач не намагався визнати
недійсними будь-які пункти договору від 04.11.98 чи визнати
недійсним сам договір, і ніяких претензій з приводу неналежного
виконання умов договору на адресу позивача не надходило, а
отримання відповідачем двох пасажирських ліфтів ПП-0401к
(заводські NN 78662, 78663) у власність підтверджується
податковими накладними NN 141; 273; 274, актом звірки від 29.07.99
та листом ТОВ "Гератен" від 27.08.99 N 164.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судом та заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників
сторін, дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає
залишенню без змін, а доводи скаржника - відхиленню з таких
підстав.
На спірні правовідносини, які склалися навколо обставин
укладання договору від 041198 N 11/к між позивачем і відповідачем
та подальшої поставки останньому поза рамками договору двох
непридатних пасажирських ліфтів ПП-0401к, поширюється дія
ст.ст. 153, 247, 248 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
, чим спростовуються посилання
скаржника на відсутність порушення відповідачем питань щодо
визнання недійсними окремих пунктів чи всього договору від
04.11.98. Адже, статтею 153 ЦК врегульовано виключно порядок
укладення цивільних угод, а недійсною може бути визнано лише
укладену угоду.
Судом апеляційної інстанції чітко встановлено факт
неукладення між сторонами договору N 11/к від 04.11.98 у зв'язку з
недосягненням згоди по таким істотним умовам як асортимент,
кількість і строки поставки матеріальних ресурсів відповідачу, як
того вимагав п.2.2 договору.
З огляду на це, обставини невизнання недійсними певних
пунктів чи всього договору не мають значення для справи, оскільки
відповідний договір між сторонами в дійсності не укладався.
Відсутність зазначених істотних умов підтверджується також
відсутністю оформлення сторонами актів по кожному факту передачі
будівельних матеріалів.
Матеріали справи свідчать лише про отримання відповідачем
поза рамками договору будівельних матеріалів (ванни, труби,
катанка тощо) по накладним N 10/210 та N 10/211 від 23.07.99, в
частині стягнення грошової вартості яких позовні вимоги правомірно
задоволені судом.
Водночас Одеським апеляційним судом з посиланням на первинні
документи встановлено факт поставки позивачем відповідачу двох
ліфтів пасажирських ПП-0401к без технічної документації замість
необхідних ліфтів ПП-0411к, що не заперечується скаржником.
Поставлені позивачем ліфти були непридатними для монтажу в
будинку по вул. Гайдара, 74а в м. Одесі, що підтверджено актом
ВАТ "Одесліфт" від 10.08.99. Перехід права власності на ці ліфти
від позивача до відповідача не відбувся, оскільки вони знаходяться
на відповідальному зберіганні ВАТ "Одесліфт" на підставі договору
схову від 14.05.99 N 27/5, чим спростовуються доводи скаржника про
зворотне.
Оскаржуваною постановою зафіксовано факти не укладення між
ТОВ "Гератен" на ДП "Укрвійськбуд" договору від 04.11.98 та
непридатності поставлених позивачем двох ліфтів для встановлення в
будинку по вул. Гайдара, 74а в м. Одесі.
З огляду на це та інші встановлені судом фактичні обставини,
слід зазначити, що згідно зі ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє на підставі вже
встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом
першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права, тобто діє виключно в рамках юридичної оцінки
обставин справи. При цьому касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевірку одних доказів над іншими, збирати нові
докази або додатково перевіряти докази.
В зв'язку з цим порушені у скарзі питання щодо неврахування
судом податкових накладних NN 141; 273; 274, акту звірки від
29.07.99 та листа відповідача від 27.08.99 N 164, не можуть бути
предметом касаційного провадження. Адже, згідно імперативних вимог
ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судова колегія не має
права в касаційному провадженні піддавати сумніву правильність
оцінки доказових матеріалів в їх сукупності, встановленої судом
апеляційної інстанції.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку про
правомірність застосування судом у прийнятті оскаржуваної
постанови до спірних правовідносин норм цивільного законодавства
та відсутність будь-яких підстав вважати, що судом помилково
застосовано матеріальне чи процесуальне право.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 154 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
,
ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
03.09.2001 у справі N 17-5-22-4/01-4588 залишити без змін, а
касаційну скаргу ПП "Кодекс" - без задоволення.