ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2001 Справа N 12/59
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуюого судді,суддів, розглянула в порядку, передбаченому п. 8
Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення
змін до Арбітражного процесуального кодексу України" ( 2539-14 ) (2539-14)
від 21.06.2001 року № 2539-ІII, протест заступника Генерального
прокурора України про перевірку в порядку нагляду постанови
арбітражного суду м. Н-ська від ХХ.08.2000 та постанови судової
колегії по перегляду рішень ухвал, постанов Вищого арбітражного
суду України від ХХ.11.2000 у справі № Х9 за позовом
представництва ФДМУ в Ч-ському районі м. Н-ська до ТОВ "ХХХ" та
Н-ського міського бюро технічної інвентаризації про визнання
недійсним реєстраційного свідоцтва на нежитлове приміщення.
У судовому засіданні приймали участь: присутні- представники
позивача, присутні - представники відповідача КП "ХХХ".
В грудні 1999 представництво Фонду державного майна України в
Ч-ському районі м. Н-ська звернулося до суду з позовом до ТОВ
"ХХХ" (далі - підприємство) та Н-ського бюро технічної
інвентаризації (далі - БТІ) про визнання недійсним реєстраційного
посвідчення БТІ м. Н-ська № 1719 від ХХ.09.99 на нежитлове
приміщення буд. № 88 по вул. Ц-ній в м. Н-ську площею 950 кв.м.,
видане товариству покупців трудового колективу ДКП "ХХХ"
В позові зазначило, що вказане нежитлове приміщення не ввійшло в
склад цілісного майнового комплексу, приватизованого
підприємством, в зв'язку з чим оспорюване свідоцтво оформлене БТІ
безпідставно. Уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати
недійсним реєстраційне посвідчення БТІ м. Н-ська № 1719 від
ХХ.09.99, видане колективному підприємству "ХХХ" - правонаступнику
товариства покупців трудового колективу ДКП "ХХХ".
Рішенням арбітражного суду м. Н-ська від ХХ.02.2000 (суддя А.А.А.)
в позові відмовлено, з посиланням на те, що подані для здійснення
державної реєстрації правовстановлювальні документи відповідали
вимогам Інструкції про порядок державної реєстрації права
власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності
юридичних та фізичних осіб ( z0399-98 ) (z0399-98)
і оспорюване реєстраційне
посвідчення було видане з дотриманням вимог чинного законодавства.
Постановою голови арбітражного суду м. Н-ська Б.Б.Б. від
ХХ.08.2000 рішення суду скасовано, позов задоволене і визнано
недійсним реєстраційне посвідчення (реєстр № 1719) видане ХХ.09.99
Н-ським міським бюро технічної інвентаризації про право особистої
власності ТОВ "ХХХ" на домоволодіння № 88 по вул. Ц-ній в м.
Н-ську з моменту його видачі, оскільки вказане посвідчення видане
безпідставно.
У протесті прокурор просить скасувати постанову арбітражного суду
м. Н-ська від ХХ.08.2000 та постанову судової колегії по перегляду
рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від
ХХ.11.2000, а рішення арбітражного суду м. Н-ська від ХХ.02.2000
залишити в силі.
При цьому, на думку прокурора, посилання судової колегії на те, що
відсутність нежилого приміщення на балансі підприємства є
підставою вважати, що спірне приміщення не було об'єктом цілісного
майнового комплексу, а отже і предметом договору купівлі-продажу є
необгрунтованим , оскільки баланс не визначає підстав знаходження
майна у власності (володінні) підприємства.
У відзиві на протест заступника Генерального прокурора України
позивач посилається на те, що протест є необгрунтованим, просить
його відхилити, залишивши оскаржувані судові постанови без змін.
Розглянувши справу, заслухавши прокурора, який підтримав протест,
пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення у постановах,
дослідивши правильність застосування судом при винесенні постанов
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що протест заступника Генерального прокурора України не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ХХ.06.94 між відділом
комунального майна та приватизації Ч-ської районної державної
адміністрації м. Н-ська (продавець) та товариством покупців
трудового колективу державного комунального підприємства "ХХХ"
(покупець) було укладено договір № 18/23 купівлі-продажу
державного майна цілісного майнового комплексу державного
комунального підприємства "ХХХ", який знаходиться за адресою: м.
Н-ськ, вул. Ц-на, 88.
Зазначений договір купівлі-продажу 22.06.94 був нотаріально
посвідчений NN-ю Н-ською державною нотаріальною конторою за
реєстраційним номером Х1.
Договором передбачено, що право власності на відчужуване майно
переходить до покупця на підставі рішення NN- сесії Ч-ської
районної ради від ХХ.ХХ.93 № Х2 "Про перелік об'єктів, що
підлягають приватизації".
Вказаним рішенням райради був затверджений Перелік об'єктів
комунальної власності Ч-ського району, що підлягають приватизації
у 1993-1994 роках. До даного Переліку ввійшли об'єкти, по яким
приватизується тільки комунальне майно, а також об'єкти, по яким
приватизується комунальне майно та будівля.
Згідно з актом оцінки, затвердженого Представником Президента у
Ч-ському районі м. Н-ська ХХ.04.94 вартість відчужуваного
цілісного комплексу становить 427 848,3 тис. крб.
В акті оцінки вказана вартість майна державного комунального
підприємства, яка складає 10716 тис. крб. та вартість
нематеріальних активів не відображених на балансі підприємства -
417 132,3 крб. і загальна сума складає 427 848,3 тис. крб.
Згідно Переліку об'єктів комунальної власності Ч-ського району, що
підлягають приватизації у 1993-1994 роках державне майно цілісного
майнового комплексу ДКП "ХХХ" було включено до об'єктів по яких
приватизується тільки комунальне майно.
Діючим на час укладення договору законодавством, зокрема,
методикою оцінки вартості об'єктів приватизації ( 717-93-п ) (717-93-п)
,
затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.93 №
717 визначено поняття цілісного майнового комплексу, як
господарського об'єкта із закінченим циклом виробництва (робіт,
послуг), оцінка вартості якого здійснюється на підставі балансу
підприємства.
Встановивши повно обставини справи, які свідчили про те, що
нежитлове приміщення по вул. Ц-ній, 88, площею 950,4 кв.м. на
момент укладення договору купівлі-продажу № 18/23 від 22.06.94 р.
знаходилося на балансі ДКП "YYY" і на підставі договору оренди №
29 від 20.10.94, укладеного між ДКП "YYY" (орендодавець) та
колективним підприємством "ХХХ" (орендар), було передане в орендне
користування підприємству на строк до 02.10.99 р., судові
інстанції в оскаржуваних постановах правильно дійшли висновку про
те, що до підприємства перейшло право лише на майно ДКП "ХХХ", а
також право оренди вказаного нежитлового приміщення за договором
оренди № 29 від 20.10.94.
Згідно п. 1.1 розділу І Інструкції про порядок державної
реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що
перебувають у власності юридичних та фізичних осіб ( z0399-98 ) (z0399-98)
,
затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури
та житлової політики України від 09.06.98 № 121 (зареєстр. в
Міністерстві юстиції України 26.06.98 за № 399/2839), зазначена
Інструкція ( z0399-98 ) (z0399-98)
визначає порядок здійснення державної
реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в Україні.
Оскільки підприємство не набуло права власності на нежитлове
приміщення площею 950,4 кв. м. по вул. Ц-ній, 88 в м. Н-ську,
арбітражний суд м. Н-ська обгрунтовано постановою від ХХ.08.2000
скасував рішення суду від ХХ.02.2000 у справі № Х9 і позов
зодовольнив.
Разом з тим, в частині другій резолютивної частини оскаржуваної
постанови арбітражний суд м. Н-ська помилково зазначив, про
визнання недійсним реєстраційного посвідчення, виданого БТІ про
право особистої власності ТОВ "ХХХ" на домоволодіння № 88 по вул.
Ц-ній, в той час, як предметом судового розгляду було реєстраційне
посвідчення, згідно якого на домоволодіння № 88 по вул. Ц-ній в м.
Н-ську зареєстровано за товариством покупців трудового колективу
ДКП "ХХХ". В зв'язку з викладеним, оскаржувані судові постанови в
цій частині підлягають зміні.
Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9-111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Протест заступника Генерального прокурора України залишити без
задоволення.
Постанову арбітражного суду м. Н-ська від ХХ.08.2000 та постанову
судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України від ХХ.11.2000 змінити, виклавши частину
другу резолютивної частини постанови арбітражного суду м. Н-ська
від ХХ.08.2000 в такій редакції: "Визнати недійсним реєстраційне
посвідчення (реєстр № 1719), видане ХХ.09.99 Н-ським міським бюро
технічної інвентаризації, яким домоволодіння № 88 по вул. Ц-ній в
м. Н-ську в цілому зареєстровано за товариством покупців трудового
колективу державного комунального підприємства "ХХХ". В іншій
частині постанови залишити без змін.