ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2001 Справа N 13/169а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів Чернова Є.В.
Мілевського Й.Р.
за участю
представників:
позивача Портянникова М.М.
відповідача Дорошенко А.В., Фабрій В.В.
розглянув касаційну
скаргу ПП “Ніта”
на постанову від 13.11.-19.11.2001
Донецького апеляційного господарського
суду
у справі № 13/169а
за позовом ПП “Ніта”
до ДПІ у м. Горлівці
Про визнання недійсним рішення від 20.03.96 № 34-21-
227/20342889/95 про застосування фінансових санкцій
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 31.07.2001 господарського суду Донецької області
(суддя Темкіжев І.Х.) в позові відмовлено на підставі ст. 80 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
у зв’язку з пропуском позивачем строку
позовної давності без поважних на те причин.
Постановою від 13 – 19.11.2001 Донецького апеляційного
господарського суду (суддя: Алєєва І.В., Агапов О.Л., Мясищев
А.М.) рішення залишено без змін з тих же підстав.
ПП “Ніта” у поданій касаційній скарзі просить рішення та
постанову скасувати, позов задовольнити, оскільки вважає, що
правовідносини, які виникли між позивачем – платником податку і
відповідачем – ДПІ в м. Горлівці з приводу застосування
законодавства про оподаткування, є податковими, а не цивільно-
правовими, в зв’язку з чим застосування судом до цих
правовідносин цивільно-правових норм в частині терміну позовної
давності, на думку скаржника є помилковим. Окрім того, скаржник
вказує на неврахування судом роз’яснення президії Вищого
арбітражного суду України № 02-5/618 від 06.11.2000 “Про деякі
питання застосування позовної давності при вирішення
господарських спорів” у відповідності з яким правовідносини, які
виникають у зв'язку із застосуванням державними органами щодо
підприємств, установ, організацій встановленої законодавством
відповідальності за вчинення протиправних дій, у т.ч. за
порушення встановлених правил здійснення підприємницької
діяльності, не є цивільно-правовими. Тому відсутні правові
підстави для застосування до відповідних правовідносин строків
позовної давності, передбачених Цивільним кодексом України.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судом
першої та апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у
засіданні представників сторін, дійшла висновку, що оскаржувані
рішення та постанова підлягають залишенню без змін, а доводи
скаржника – відхиленню з наступних підстав.
На спірні правовідносини, які склалися навколо обставин визнання
недійсним акту державного органу виконавчої влади, а саме
рішення органу державної податкової служби, прийнятого в березні
1996 року, поширюється дія ст.ст. 71,75,80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у зв’язку з пред’явленням позивачем позову у даному немайновому
спорі лише 20.06.2001, чим спростовуються посилання скаржника
щодо незастосування строку позовної давності до податкових
відносин сторін.
Твердження скаржника грунтуються на необхідності розмежування
цивільно-правових та податкових правовідносин, проте, вказані
обставини не мають значення для даної справи, оскільки згідно
імперативних вимог ст. 75 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
позовна давність
застосовується господарським судом незалежно від заяв сторін та
правової природи виникнення господарського спору.
Чинним законодавством України, в т.ч. цивільним законодавством,
не передбачено жодних винятків щодо застосування позовної
давності до вимог про визнання актів державних органів
недійсними як форми захисту цивільних прав. Тому в разі
підсудності такого немайнового спору господарському суду, до
відповідних позовів застосовується загальний строк позовної
давності, встановлений ст. 71 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Водночас касаційна інстанція вважає безпредметними посилання
скаржника в обгрунтування своїх заперечень на п. 14 роз’яснення
президії вищого арбітражного суду України “Про деякі питання
практики застосування позовної давності при вирішенні
господарських спорів” в редакції від 06.11.2000, оскільки з
моменту набрання чинності Законом України “Про господарські
суди” та Законом України від 21.06.2001 “Про внесення змін до
Арбітражного процесуального кодексу України” (10.07.2001)
роз’яснення Вищого арбітражного суду України не є обов’язковими
для застосування суддями при вирішенні господарських спорів,
згідно з вимогами ст. 4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд вирішує господарські спори
на підставі Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та законодавства
України, а згадане роз’яснення не є нормативним актом,
обов’язковим для застосування учасниками господарського процесу.
Окрім того, зміст п. 14 зазначеного роз’яснення свідчить про
відсутність підстав для поширення строків позовної давності лише
до правовідносин відповідальності підприємств, установ,
організацій за порушення встановлених правил здійснення
підприємницької діяльності (здійснення певного виду
підприємницької діяльності господарським суб’єктом без
відповідної ліцензії тощо), але не податкових правовідносин.
Довільне тлумачення позивачем змісту зазначеного вище
роз’яснення не приймається до уваги.
Виходячи з наведеного, помилковими визнаються твердження
скаржника про відсутність встановлення чинним законодавством
строку позовної давності для спірних правовідносин позивача та
відповідача, пов’язаних з пред’явленням ПП “Ніта” позову у
даному немайновому спорі.
За таких обставин, колегія дійшла висновку про правомірне
застосування судом першої та апеляційної інстанції до спірних
правовідносин норм матеріального права в частині інституту
позовної давності та обумовлену цим відсутність підстав для
скасування первісного рішення та постанови апеляційного суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 111-5,111-7-111-
9,111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 31.07.2001 господарського суду Донецької області та
постанову від 13-19.11.2001 Донецького апеляційного
господарського суду у справі № 13/169а залишити без змін, а
касаційну скаргу ПП “Ніта” без задоволення.
Головуючий В.Овечкін
Судді Є.Чернов
Й.Мілевський