ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2001 Справа N 20/246
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.
судді Васищака І.М.
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Металургійний комбінат “Азовсталь” (далі - ВАТ “Металургійний
комбінат “Азовсталь“)
на рішення господарського суду Донецької області від
01.10.2001р.
у справі № 20/246
за позовом дочірнього підприємства Маріупольського
спецуправління № 4 колективного спеціалізованого підприємства
“Донбасдомнаремонт”,м. Маріуполь
до ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь“
про стягнення заборгованості
За участю представників сторін:
позивача: Кисіль В.Д. посвідчення № 04 від 04.04.2000р., видане
генеральним директором колективного спеціалізованого
підприємства “Донбасдомнаремонт” відповідача: Космачевій Н.І.
дов. № 09-18/307
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.10.2001р.
позов дочірнього підприємства Маріупольського спецуправління № 4
колективного спеціалізованого підприємства “Донбасдомнаремонт”
до ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” про стягнення
заборгованості за виконані роботи та оренду крана у сумі
638070,24 грн. задоволене частково, а саме, у зв'язку з
уточнення суми основного боргу, стягнуто з відповідача 438535,88
грн. основного боргу, 165006,63 грн. - суми інфляції, 6578,64
грн. - 3% річних, всього - 610120,55 грн.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Донецької
області від 01.10.2001р., ВАТ “Металургійний комбінат
“Азовсталь” просить його скасувати у частині стягнення суми
інфляції та суми 3% річних, стверджуючи, що у цих частинах
згадане рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на той факт, що
з 23.03.2000р. по даний час ухвалами арбітражного суду Донецької
області про порушення справ про банкрутство ВАТ “Металургійний
комбінат “Азовсталь” у справах №№ 15/526, 15/856, 15/276,
15/1276, 15/1466, 15/1546 введено мораторій на задоволення вимог
кредиторів. Відповідно до п. З ст. 12 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
протягом дії мораторію на задоволення
вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші
фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне
виконання грошових зобов'язань. Пунктом другим ст. 12 вказаного
Закону України передбачається, що мораторій на задоволення вимог
кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких
настали до подання заяви про порушення справи про банкрутство.
Таким чином, на думку скаржника, зазначені у статті 214
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
3% річних за своєю
правовою природою є неустойкою, і тому, на підставі пункту
третього ст. 12 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
, не підлягають стягненню.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників
сторін, а також перевіривши правильність застосування судом норм
матеріального права при ухвалені рішення, що оскаржується,
колегія суддів Вищого господарського суду України визнає
касаційну скаргу необґрунтованою і такою, що не підлягає
задоволенню. Висновок колегії суддів про відсутність підстав для
скасування зазначених судових актів ґрунтується на такому.
Відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
мораторій на
задоволення вимог кредиторів вводиться в межах провадження
справи про банкрутство. У випадку, коли до особи, проти якої вже
порушено справу про банкрутство, подано позов про стягнення,
суд, який отримав позовну заяву, за наявності підстав порушує
справу і має право чи одразу зупинити позовне провадження
відповідно до статті 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до припинення
провадження у справі про банкрутство відповідача, чи розглянути
позов по суті та прийняти відповідне рішення. Але у останньому
випадку, якщо буде прийнято рішення про задоволення позовних
вимог та видано наказ про примусове виконання цього рішення, то
цей наказ відповідно до ст. 31 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
буде виконуватися в останню чергу після задоволення
вимог кредиторів в межах провадження справи про банкрутство.
Враховуючи той факт, що позивач не є кредитором в межах
провадження про банкрутство, то на нього не може поширюватися
дії мораторію, введеного в межах такого провадження по інших
справам. Таким чином, зауваження скаржника не мають значення для
вирішення даного спору і тому колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що рішення господарського
суду Донецької області від 01.10.2001р. у справі № 20/246
прийнято обґрунтовано та касаційна скарга ВАТ “Металургійний
комбінат “Азовсталь” не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів:
ПОСТАНОВИЛА:
1. У задоволенні касаційної скарги ВАТ “Металургійний комбінат
“Азовсталь” на рішення господарського суду Донецької області від
01.10.2001р. у справі № 20/246 відмовити.
2. Рішення господарського суду Донецької області від
01.10.2001р. у справі № 20/246 залишити без змін.