Підготовлено за матеріалами судових справ. (с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2004 року
(скасовано частково постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого судді,
Суддів;
за участю представників:
ДК "XXX" НАК "YYY" - присутній,
КП теплових мереж "ZZZ" - присутній,
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "ZZZ" на постанову Вищого господарського суду України від 10 березня 2004р. у справі за позовом Дочірньої компанії "XXX" Національної акціонерної компанії "YYY" до Комунального підприємства теплових мереж "ZZZ" про стягнення 175999,52 грн.,
встановила:
У серпні 2003 року ДК "XXX" НАК "YYY" звернулась до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "ZZZ" 175 999,52 грн., у тому числі: 153 958,67грн. заборгованості за поставлений по договору №06/02-1810ТЕ-17 від 25.11.2002р. природний газ, 12356,08 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань, 3% річних - у сумі 4 347,20 грн. та збільшення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції на 7045,20 грн. У ході розгляду справи позивачем уточнено вимоги та поставлено питання про стягнення 127 598,67грн. основного боргу, 8818,20 грн. пені, 4 347,20 грн. - 3% річних та 7045,20 грн. інфляційних нарахувань.
Відповідач позовні вимоги визнав частково у сумі 140 958,67 грн. основного боргу та 7 075,20 грн. інфляційних нарахувань, просить відмовити у стягненні 3% річних на суму 2639,67 грн. та зменшити розмір пені до 2275,44 грн.
Рішенням господарського суду Н-ської області від 03.-05.09.2003 р. позов задоволено частково: стягнено з відповідача 127 598,67грн. основного боргу, 8818,20 грн. пені, 4 347,20 грн. - 3% річних та 7045,20 грн. інфляційних нарахувань. У решті позовних вимог провадження у справі припинено.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від 09.12.2003р. зазначене рішення змінене: позов задоволено частково, стягнено з відповідача 127 598,67грн. основного боргу. У решті позову відмовлено у зв'язку з тим, що вимоги позивача про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних не конкретизовані згідно вимог законодавства.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2004р.
постанова Н-ського апеляційного господарського суду від 09.12.2003р. скасована, рішення господарського суду Н-ської області від 03.-05.09.2003р. залишене в силі. Постанова мотивована тим, що апеляційна інстанція дійшла неправильних юридичних висновків по справі.
10 червня 2004р. Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства теплових мереж "ZZZ", у якій ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 10.03.2004р. та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги зроблено посилання на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність оскаржуваної постанови рішенням Вищого господарського суду України з питань застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Законом України "Про внесення зміни до статті 214 Цивільного кодексу Української РСР" (1136-14) (Закон від 8 жовтня 1999 року - N 1136-ХІV, Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 48, ст. 420) стаття 214 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) викладена в такій редакції:
"Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів".
У прикінцевих положеннях передбачено, що цей Закон (1136-14) не поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням комунальних послуг.
Як встановлено судами, що розглядали справу, заборгованість Комунального підприємства теплових мереж "ZZZ" перед ДК "XXX" НАК "YYY" виникла, зокрема, й внаслідок прострочення оплати населенням комунальних послуг (теплової енергії) відповідачу, оскільки, останній забезпечує відповідними послугами й населення. Поставлений відповідачу природний газ, відповідно до умов укладеного між; сторонами договору, передавався виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.
Як видно з матеріалів справи, відповідач посилався на те, що населення заборгувало йому більше 1 мільйона гривень за надані послуги.
Разом з тим, ця обставина не була належним чином з'ясована та врахована судами при вирішенні спору. Позов про стягнення заборгованості за поставлений природний газ було задоволено, також, у частині стягнення пені, 3% річних та суми збільшення боргу внаслідок інфляції.
Судові рішення в цій частині підлягають скасуванню, оскільки, судами неправильно застосовано Закон N 1136-ХІV від 8 жовтня 1999 року (1136-14) .
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене та вирішити спір з дотриманням вимог закону.
Окрім того, при розгляді цього спору судом мають бути враховані положення Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" (554-15) , статтею 1 (554-15) якого передбачено, що заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) (далі - житлово-комунальні послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (далі - громадяни), яка склалася на дату набрання чинності цим Законом (554-15) (1 липня 2003 року) перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.
Статтею 5 Закону (554-15) встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата
постановила:
Касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "ZZZ" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України (sp02/837-1) від 10.03.2004 р., постанову Н-ського апеляційного господарського суду від 09.12.2003р. та рішення господарського суду Н-ської області від 03.- 05.09.2003р. в частині вимог про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.