ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
28.04.2001
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України розглянула заяву ВАТ "Підволочиське
хлібоприймальне підприємство" про перевірку рішення та постанови
арбітражного суду Тернопільської області у справі за позовом
Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави в
особі державного підприємства по перевезенню вантажів та пасажирів
до ВАТ "Підволочиське хлібоприймальне підприємство", СП
"Райз-Інвест" про стягнення 116609 грн. 64 коп. плати за
користування вагонами.
Рішенням арбітражного суду Тернопільської області від
25-30.05.2000 плату за користування вагонами стягнуто з ВАТ
"Підволочиське хлібоприймальне підприємство" в сумі 15314 грн.
64 коп. та з СП "Райз-Інвест" в сумі 101268 грн. на тих підставах,
що за користування вагонами, в яких повернуто ячмінь, до 01.09.98
зобов'язаний сплатити перший відповідач, а з 02.09.98 до моменту
розвантаження вагонів повинне сплачувати СП "Райз-Інвест".
Голова арбітражного суду Тернопільської області постановою
від 25.10.2000 рішення суду скасував, позовні вимоги в повному
розмірі задовольнив за рахунок першого відповідача - ВАТ
"Підволочиське хлібоприймальне підприємство" з тих мотивів, що
чинним законодавством, яке регулює правовідносини сторін за
договором перевезення, відповідальність за несвоєчасне
вивантаження вагонів та повернення їх залізниці покладено на
вантажоодержувача, яким за даним договором є товариство.
ВАТ "Підволочиське хлібоприймальне підприємство" з постановою
суду не згодне, в заяві про перевірку її в порядку нагляду просить
постанову суду скасувати, передати справу на новий розгляд,
посилаючись на те, що заявник не є власником вантажу і не повинен
нести відповідальність за несвоєчасне вивантаження ячменю із
вагонів. У двох накладних помилково зазначено його одержувачем
вантажу. Суд порушив норми процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, Судова колегія встановила.
Тернопільський транспортний прокурор в інтересах держави в
особі Тернопільського державного підприємства по перевезенню
вантажів та пасажирів звернувся з позовом про стягнення з
відповідачів 116609 грн. 64 коп. заборгованості (плати за
користування вагонами та плати за подачу вагонів).
Згідно із статтею 26 Закону України "Про залізничний
транспорт" ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
порядок пред'явлення і розгляд претензій
та позовів визначається Статутом залізниць України відповідно до
чинного законодавства України.
Стаття 137 Статуту залізниць ( 457-98-п ) (457-98-п)
України передбачає
право залізниць пред'являти позови до вантажовідправників,
вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту.
З огляду на викладене, підприємствам, установам та
організаціям залізничного транспорту загального користування право
на пред'явлення таких позовів зазначеними нормативно-правовими
актами не надано.
Приймаючи до уваги викладене, Судова колегія вважає, що
прокурор безпідставно заявив позов в інтересах держави в особі
підприємства по перевезенню вантажів та пасажирів.
Керуючись статтями 106-108 АПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова колегія по
перегляду, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
рішення від 25-30.05.2000 та постанову від 25.10.2000
арбітражного суду Тернопільської області у справі N 3/202-1005
скасувати.
В позові відмовити.