Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого

суддів

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим на ухвалу Вищого господарського суду України від 9 березня 2004р. у справі за позовом ВАТ "ФТФ" до Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим, за участю прокурора м. Севастополя, про визнання недійсним рішення,

встановила:

Рішенням господарського суду АР Крим від 02.-23.06.2003р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2003р., позов задоволено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.03.2004р. повернено касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Феодосії на постанову апеляційної інстанції на підставі п.3 ст.111-3 ГПК України (1798-12) , з посиланням на те, що додані до скарги квитанції не є достатніми доказами надіслання її копії іншій стороні у справі.

29 квітня 2004р. Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Феодосії, у якій ставиться питання про скасування ухвали Вищого господарського суду України від 09.03.2004р. та передачу справи на розгляд до Вищого господарського суду України. В обгрунтування скарги зроблено посилання на неправильне застосування норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посилання касаційного суду на те, що додані до касаційної скарги квитанції не є достатніми, належними доказами направлення її копії іншим сторонам у справі, суперечить вимогам чинного законодавства. Відповідно до змісту статті 34 ГПК України (1798-12) , належними є докази, які мають значення для справи.

Суд касаційної інстанції, не заперечуючи того, що надані скаржником квитанції мають значення для справи, виходив з їх непереконливості, недостатності.

Разом з тим, відповідно до статті 38 ГПК України (1798-12) , якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Підставою ж для повернення касаційної скарги, згідно пункту 3 статті 111-3 ГПК України (1798-12) , є неподання доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі, що не мало місця у даному випадку, оскільки, такі докази надавалися.

Таким чином, оскаржувана ухвала Вищого господарського суду України не є законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до Вищого господарського суду України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата

постановила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим задовольнити.

Ухвалу Вищого господарського суду України від 9 березня 2004р. скасувати та передати справу на розгляд до Вищого господарського суду України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.