ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
27.03.2001
( Постанову скасовано на підставі Постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду (n0180700-02) від 29.04.2002 )
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву про перевірку рішення, постанови арбітражного суду Житомирської області у справі за позовом фірми "Clomain Holding Limited" до ВАТ "Львівобленерго" про стягнення 2150294 доларів США заборгованості за спожитий газ та пені за несвоєчасне проведення розрахунків.
Рішенням арбітражного суду Житомирської області від 05.12.2000 позов задоволено з тих підстав, що сума боргу і розмір штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань за контрактом N 8/96 підтверджено актом взаємозвірки і додатковою угодою N 2 до контракту, підписаних відповідачем, тобто підтверджено останнім.
Заступник голови арбітражного суду Житомирської області постановою від 29.01.2001 рішення суду залишив без зміни з тих же мотивів.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія встановила таке.
Корпорація "ITERA International Energy Corp.", яку представляла фірма "Clomain Holding Limited", та Відкрите акціонерне товариство "Львівобленерго" уклали між собою контракт N 8/96 від 02.01.96 на поставку природного газу.
Контрактом передбачені умови поставки, кількість, ціна, порядок розрахунків, відповідальність за невиконання зобов'язань. Згідно з умовами контракту відповідачу був поставлений газ. Розрахунки проводяться на підставі акта взаємозвірки, підписаного сторонами.
Розділом 8 контракту встановлено відповідальність за прострочення платежу за спожитий газ.
Як вбачається з матеріалів справи, актом взаємозвірки від 01.02.98, підписаного повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень, підтверджено заборгованість відповідача за отриманий і спожитий газ згідно з названим контрактом.
Станом на момент підписання акта взаємозвірки відповідач має заборгованість в сумі 2150294 долари США з урахуванням вартості транспортних послуг та нарахованої суми штрафних санкцій (пеня) за несвоєчасне здійснення розрахунків.
Між сторонами була укладена додаткова угода N 2 від 02.02.98, якою вони погодили фактичний розмір заборгованості за отриманий газ, а також суму штрафу з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та умов контракту станом на 01.02.98.
Згідно з умовами додаткової угоди право на позов щодо стягнення спірної суми у позивача виникло з дати підписання цієї угоди. Відповідно до угоди між сторонами та чинного законодавства покупець зобов'язаний здійснити розрахунки за отриманий і спожитий природний газ.
У відповіді на претензію від 06.07.2000 N 4574 відповідач не заперечує проти кількості отриманого газу та його вартості, а також проти нарахованої пені за невиконання зобов'язання за контрактом.
Згідно з чинним законодавством зобов'язання повинні виконуватися належним чином в установлений строк.
Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає, що рішення і постанова суду відповідають матеріалам справи, чинному законодавству, і підстав для їх скасування немає.
Керуючись статтями 106, 108 АПК (1798-12) , судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України ПОСТАНОВИЛА:
рішення від 05.10.2000 та постанову від 29.01.2001 арбітражного суду Житомирської області у даній справі залишити без змін.