ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2004 року
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого судді,
Суддів;
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Н-ську на постанову Вищого господарського суду України від 4 лютого 2004р. у справі за позовом Спільного українсько-німецького підприємства у формі ТОВ "ХХХ" до Державної податкової інспекції у м. Н-ську про визнання недійсним рішення,
встановила:
У квітні 2003 року Спільне українсько-німецьке підприємство у формі ТОВ "ХХХ" звернулось до суду з позовом про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у м. Н-ську про продовження термінів розгляду скарги від 07.04.2003р. №3047/251-14-35 з тих мотивів, що воно не відповідає вимогам п. 8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями (z0723-96)
, п. 4 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (817/98)
.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на прийняття оспорюваного рішення в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, та зазначав, що воно не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Також, податкова інспекція вказувала на непідвідомчість спору господарському суду.
Рішенням господарського суду Н-ської області від 27.06.2003р. позов задоволене з тих мотивів, що оспорюване рішення податкової інспекції не відповідає чинному законодавству. Окрім того, судом зазначено, що рішення за результатами розгляду апеляційної скарги підприємства прийнято відповідачем після закінчення передбаченого законом 20-денного строку, а тому визнано апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі ТОВ "ХХХ" повністю задоволеною на користь платника податків.
Постановою Ч-ського апеляційного господарського суду від 06.08.2003р. зазначене рішення скасоване, у позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що рішення відповідача від 07.04.2003р. №3047/251-14-35 є законним та обґрунтованим, а суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог, визнаючи апеляційну скаргу позивача повністю задоволеною.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2004р. постанова Ч-ського апеляційного господарського суду від 06.08.2003р. скасована, рішення господарського суду Н-ської області від 27.06.2003р. залишене без змін.
15 квітня 2004р. Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Н-ську, у якій ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 04.02.2004р. та залишення без змін постанови Ч-ського апеляційного господарського суду від 06.08.2003р. В обґрунтування скарги зроблено посилання на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність оскаржуваної постанови рішенням Вищого господарського суду України з питань застосування норм матеріального права та положенням Конституції України.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок Вищого господарського суду України про те, що постанова суду апеляційної інстанції не ґрунтується на чинному законодавстві, є помилковим.
Доводи Ч-ського апеляційного господарського суду щодо своєчасності прийняття рішення Державною податковою інспекцією у м. Н-ську про продовження терміну розгляду скарги відповідають фактичним обставинам справи. Так, скарга позивача до апеляційної інстанції (ДПІ у м. Н-ську) була подана 20 березня 2003 року (одержана ДПІ - 21 березня 2003 року), а письмове повідомлення щодо прийнятого рішення про продовження строків розгляду скарги направлено відповідачу 8 квітня 2003 року, тобто, у межах двадцятиденного строку, встановленого абзацом 1 підпункту 5.2.2. пункту 5.2. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (2181-14)
.
Разом з тим, посилання суду першої інстанції на фактичне прийняття рішення про продовження строків розгляду скарги 8 травня 2003 року, з яким погодився касаційний суд, суперечить фактичним обставинам справи, оскільки, на цю дату вже було порушено провадження по даній справі.
Помилковим є й висновок Вищого господарського суду України про порушення відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення пункту 4 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (817/98)
, оскільки, даний Указ (817/98)
не регулює питань апеляційного узгодження податкових зобов'язань, зокрема, й питання продовження строків розгляду скарг.
Також, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства посилання суду касаційної інстанції на те, що рішення Державної податкової інспекції у м. Н-ську про продовження термінів розгляду скарги від 07.04.2003р. №3047/251-14-35 є незаконним з мотивів невідповідності вимогам п. 8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями (z0723-96)
.
Положенням передбачені підстави продовження строків розгляду скарг, яких не було у даному випадку при прийнятті оспорюваного рішення.
Рішення про продовження строків розгляду скарги, яке прийняте в межах повноважень органів державної податкової служби та строку, встановленого законом, але з інших підстав, ніж зазначені у п. 8 Положення (z0723-96)
, не може визнаватися судом недійсним, оскільки, перелік можливих підстав для продовження строків розгляду скарг, наведений у згаданому пункті, не є вичерпним. Ні законом, ні згаданим Положенням (z0723-96)
право органів державної податкової служби на продовження строків розгляду скарг в інших випадках не обмежено.
За таких обставин оскаржувана постанова суду касаційної інстанції є незаконною і підлягає скасуванню, а постанова апеляційного суду, як законна та обґрунтована, має бути залишена в силі.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Судова палата
постановила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Н-ську задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 04.02.2004р. (sp01/836-1)
скасувати, а постанову Ч-ського апеляційного господарського суду від 06.08.2003р. залишити в силі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.